04 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/23024/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті передбаченої Законом №2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати коштів стягнутих рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2024 року у справі №295/15389/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати стягнутих рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2024 року у справі №295/15389/23 коштів, а саме за період з 05.07.2022 по 19.07.2025 роки.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року у справі № 240/441/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 27.06.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Позивач є донькою та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 й рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.02.2024 у справі № 295/15389/23 стягнуто на її користь 183 638,71 грн неодержаної за життя пенсіонерки суми. Проте, фактична виплата цієї суми відбулася лише 19.08.2025. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та вважає, що має право на виплату компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по пенсії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
31.10.2025 року представником відповідача подано відзив в якому, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Зазначає, що порушення строків виплати не відбулося, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло у межах законодавства та порядку черговості, а затримка була зумовлена обмеженням бюджетного фінансування. Відповідач вказує, що рішення суду не містило вимоги про нарахування компенсації, а вини органу в затримці виплати не встановлено.
Крім того, відповідач надіслав на офіційну адресу суду клопотання, в якому просить залучити Міністерство соціальної політики України до участі у справі в якості третьої особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Тобто, за клопотанням учасників справи суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Водночас, судом не встановлено, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи, правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права необхідно залучати третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України, тому у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи належить відмовити.
04.11.2025 року позивачем подано відповідь на відзив.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року у справі №240/441/22, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 27.06.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач є рідною донькою ОСОБА_2 , яка є єдиним спадкоємцем за заповітом, що підтверджується довідкою від 01.11.2023 №1997/02-4 виданою Овруцькою державною нотаріальною контрою.
У зв'язку з невиплатою за життя пенсіонерки нарахованої суми підвищення до пенсії рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.02.2024 у справі №295/15389/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 183 638,71 грн пенсійних виплат згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду. Рішення набрало законної сили 30.03.2024, виконавчий лист видано 05.04.2024.
На виконання рішення суду відповідачем 19.08.2025 року на картковий рахунок позивача здійснено виплату в розмірі 183 638,71 грн.
Позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за зазначеною справою відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У відповідь на звернення відповідачем надано лист від 24.09.2025, яким відмовлено позивачу у такій виплаті з огляду на відсутність правових підстав для нарахування та виплати їй компенсації.
Позивач, вважаючи відмову пенсійного органу у виплаті спірної компенсації протиправною, звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі-компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно з ст. 3 цього Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як видно із матеріалів справи, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості з підвищення до пенсії її померлої матері, яке було присуджено за рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.02.2024 у справі №295/15389/23.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами ст.ст.1218, 1219 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які були нараховані, належали до виплати особі за життя і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю.
З матеріалів справи видно, що померлій ОСОБА_2 за життя не нараховувалася компенсація втрати частини доходу за невчасну виплату пенсії, і за виплатою такої остання не зверталась.
Крім того, спірні правовідносини у даній справі пов'язані із правом ОСОБА_2 на отримання компенсації, яке нерозривно пов'язане саме з її особою, а не особою позивача у даній справі.
Кошти, які були перераховані на виконання рішення суду справі №295/15389/23 є спадковим майном, а не пенсією, як помилково вважає позивач, оскільки вони мають іншу правову природу.
За таких обставин, суд вважає, що право на компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати в даному випадку у позивача відсутнє.
Аналогічні висновки наведені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі №240/19923/25.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не проводиться у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 04 травня 2026 р.
04.05.26