про повернення позовної заяви
04 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/6467/26
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Наталія Миколаївна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.05.2025 соціальної пільги за користування комунальними послугами відповідно до Закону України від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" на підставі перевищення середньомісячного доходу сім'ї, з розрахунку на одну особу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату з 01.05.2025 соціальної пільги за користування комунальними послугами відповідно до Закону України від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї, з розрахунку на одну особу.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 18.03.2026 продовжено строк залишення позовної заяви без руху.
20.04.2026 через відділ документального забезпечення суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що про припинення нарахування та виплати коштів дізнався лише в грудні 2025 року після особистого звернення до відповідача.
Дослідивши зміст позовної заяви, поданої позивачем заяви про поновлення строку, письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог слід повернути з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду, необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що соціальна пільга є щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення чи була здійснена її виплата, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи припинено її виплату. Отже, з дня призначення виплати пільги особою, якій її призначено, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зауважує, що аргумент позивача про те, що про припинення нарахування та виплати коштів він дізнався лише в грудні 2025 року після особистого звернення до відповідача, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Закон не позбавляє особу права звернутися до органу Пенсійного фонду із запитом про надання необхідних відомостей, і така можливість була доступною позивачу протягом усього часу, починаючи з 01.05.2025. Невикористання цього права не може розцінюватися як перешкода для своєчасного звернення до суду.
З огляду на те, що судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом шестимісячного строку в частині вимог про виплату пільги за період з 01.05.2025 по 19.08.2025, з врахуванням приписів частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає позовну заяву позивачу.
Ухвала винесена з урахуванням перебування судді у відпустці з 20.04.2026 по 24.04.2026.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.05.2025 по 19.08.2025, повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко