06 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/28171/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру перерахованої мені пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів, починаючи з 01.02.2021 року та застосування обмежень виплати нарахованої пенсії з 01.07.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату мені пенсії у основному розмірі 90 відсотків сум грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2021 року та без будь яких обмежень та коефіцієнтів з 01.07.2025 року відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262- ХІІ та Рішення Конституційного Суду України у справі №1-38/2016 від 20.12.2016 року №7- рп/2016, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем позивачу було при перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 29.09.2025 по справі № 240/2683/25 з 01.02.2021 було основний розмір пенсії було зменшено з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; відповідач не повинен застосовувати коефіцієнти зменшення пенсії, передбачені статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, оскільки таке застосування є недотриманням соціальних гарантій на пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 18.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення; на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 виплата пенсії позивачу, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої до 01.01.2021 складав 90 % грошового забезпечення; при перерахунку на виконання рішення суду від 29.09.2025 по справі № 240/2683/25 відповідачем з 01.02.2021 пенсії позивачу, основний розмір пенсії було зменшено до 70% відповідних сум грошового забезпечення; відповідачем позивачу з 01.07.2025 здійснюється, на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 виплата пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів.
Не погоджуючись зі зменшенням відсоткового розміру пенсії позивач оскаржив такі дії відповідача до суду.
Щодо зменшення відсоткового розміру пенсії.
Відповідно до підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI у ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни, а саме: у частині другій цифри « 90» замінити цифрами « 80». Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011.
27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII , який набрав чинності з 01.04.2014, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Між тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XIІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін, у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала.
Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України № 3668-VI та № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% від сум грошового забезпечення та з 01.01.2018 року у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав на отримання пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.
Отже, зміна максимального відсотковго розміру пенсії за ч .2 ст. 13 Закону № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, в тому числі, на підставі відповідних довідок.
Аналогічна правові висновки Верховний Суд виклав в рішенні від 04.02.2019 та постанові від 16.10.2019 по справі № 240/5401/18.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Згідно позову, предметом спору є також дії відповідача щодо здійснення з 01.07.2025 на виконання ст. 46 Закону України № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 виплати пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Частинами 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 120/081/25 сформовано такі правові висновки:
"54. Розглянувши у касаційному порядку цю справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду доходить таких висновків:
55. Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
56. Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
57. Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ у Вінницькій області вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій щодо перерахунку пенсії позивача."
Таким чином відповідач, здійснивши позивачу виплату пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 вчинив протиправно, а тому належним способом захисту прав та інтересів позивача, враховуючи предмет спору, є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2025 пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 16.12.2025 року у справі № 140/2813/25.
При цьому суд звертає увагу, що рішенням від 15.09.2025, яке набрало законної сили 09.12.2025, у справі № 320/2229/25 визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»..
Беручи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у здійсненні виплати ОСОБА_1 з 01.07.2025 пенсії із застосуванням коефіцієнтів на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2025 пенсії без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк