06 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/27206/25
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет" із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет" адміністративно-господарського штрафу №080927 від 05.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №080927 від 05.08.2025 винесена в.о. заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті є незаконною та протиправною, а отже підлягає скасуванню.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
24.12.2025 через систему "Електронний сул" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зауважує, що підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, відсутність товарно-транспортної накладної чи інших документів на вантаж, а також інформації про роботу і відпочинок водія ОСОБА_1 з повіреного тахографа, чим порушено вимоги Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт", що тягне за собою відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З врахуванням наведеного, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена відповідно до норм діючого законодавства і підстав для визнання її протиправною та скасування немає.
04.02.2026 позивачем подано відповідь на відзив.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 16.06.2025 посадовими особами державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу щодо здійснення регулярних перевезень вантажів транспортним засобом марки Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля марки Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет".
Водієм транспортного засобу був ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №059701 від 16.06.2025, в якому посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", які полягають у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів транспортний засіб обладнано цифровим тахографом, виявлено факт відсутності у водія товарно-транспортної накладної чи інших документів на вантаж, а також інформації про роботу і відпочинок водія ОСОБА_1 з повіреного тахографа.
Водій із актом ознайомлений, про що в акті є відповідна відмітка.
Відповідачем направлено позивачу лист за вих.№53607/39/24-25 від 17.06.2025, в якому повідомлено про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В подальшому, на підставі даного акту перевірки виконуючим обов'язки заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.08.2025 за №080927, якою до позивача відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).
Згідно з статтею 5 Закону України №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до статті 48 Закону України №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 закріплено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі,
та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, картки водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім того, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Згідно з розділом 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
За приписами пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту. Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.
Згідно з пунктом 11.2 Правил № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Приписами пункту 11.3 цих же Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Пунктом 11.4 Правил № 363 передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Отож, положеннями статті 48 Закону №2344-III визначений перелік документів, які повинні мати автомобільні перевізники та водії для здійснення внутрішніх перевезень, одним із яких є товарно-транспортна накладна, яку законодавець визначив як єдиний документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Законодавець окреслив межі, за яких настає відповідальність, установлена абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III. Саме у випадку відсутності товарно-транспортної накладної у паперовій та/або електронній формі або її обов'язкових реквізитів, для перевізника настають наслідки, передбачені цією нормою, у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу. Водночас, зміст та форма товарно-транспортної накладної повинні відповідати вимогам, установленим Законом №2344-III та Правилами перевезень вантажів, і дотримання цих умов є обов'язком перевізника, невиконання якого є підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування.
Під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, не надав належним чином оформлену ТТН, а тому висновок відповідача, що перевезення вантажу у спірному випадку здійснювалося за відсутності на момент перевірки ТТН є правильним.
Отже, в ході проведеної рейдової перевірки посадовими особами контролюючого органу було виявлено факт відсутності у водія товарно-транспортної накладної чи інших документів на вантаж, а також інформації про роботу і відпочинок водія ОСОБА_1 з повіреного тахографа.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет" є власником автомобіля марки Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач у позові зазначив, що 01.09.2023 між ТОВ "Бас-Маркет" та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір оренди транспортного засобу №10/А та відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.12.2023 до договору ТОВ "Бас-Маркет" було передано, а ФОП ОСОБА_2 прийнято у строкове користування автомобіль марки Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Аналіз положення Закону № 2344-III дозволяє суду зробити висновок, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників.
В розумінні ст. 1 Закону № 2344-III автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Так, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом (ч. 11 ст. 1 Закону №3353-XII).
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі - Порядок №1388, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 16 Порядку №1388 за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
У графі талона «Особливі відмітки» робиться запис «Дійсний до ____ 20__ р. за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серії ___ № __». Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона.
Порядок здійснення центрами надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ встановлено Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція № 379).
Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 379 за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до ___ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії __ N ___». Заява подається власником ТЗ особисто або уповноваженою ним особою. До реєстраційних матеріалів долучається копія паспорта або документа, що його замінює, особи, якій надається право керування.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов'язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів, зобов'язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).
Правову позицію щодо необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам, висловив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 по справі № 804/8740/16.
В зазначеній постанові сказано, що попри те, що наведені положення Інструкції №379 та Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".
З наведеного суд робить висновок, що позивачем не надано доказів належної реєстрації користування транспортним засобом Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , третіми особами. Доказів протилежного позивачем до суду не надано.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився, жодних зауважень та заперечень до перевіряючих стосовно зафіксованого в матеріалах порушення у водія не було, про що свідчить його особистий підпис. Крім того, водій не повідомляв, що транспортний засіб перебуває в оренді, а перевізником фактично є ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, ні при проведенні рейдової перевірки, ні в ході розгляду відповідачем справи останньому не було надано жодного документа, який би підтверджував, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_2 , а не позивач у справі - власник транспортного засобу.
Разом з цим слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надати пояснення та/або додаткові належні докази Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області щодо складення документів відносно особи, яка не має відповідати за допущене порушення.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваної постанови діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Враховуючи викладене, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", які полягають у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів виявлено відсутність документів, передбачених ст. 48 Закону №2344-ІІІ, а саме: товарно-транспортної накладної чи інших документів на вантаж, а також інформації про роботу і відпочинок водія ОСОБА_1 з повіреного тахографа, що свідчить про правомірність застосування до позивача адміністративно-господарські санкції.
За таких обставин, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу не підлягає скасуванню.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, з урахуванням чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет" (вул. Покровська, 52, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 38719932) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, 46027, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
06.05.26