Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2026 року Справа №200/8068/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
04.05.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі звернувся до суду із заявою (заява зареєстрована судом 05.05.2026 року), в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року, що ухвалено в даній справі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Донецького окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року, що ухвалено в даній справі.
Заяву обґрунтовував тим, що на теперішній час рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, суб'єктом владних повноважень, не на користь якого воно ухвалено, не виконано.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року, яке набрало законної сили 03.03.2026 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
- визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
10.03.2026 року за заявою стягувача в даній справі судом оформлено та видано виконавчий лист.
Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.
Судом також встановлено, що докази виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до суду не подавала.
Розглянувши заяву суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, які врегульовані розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 370 - 383).
Відповідно до ст. 3811 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 3821 цього Кодексу встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, підлягає виконанню в силу закону.
На час вирішення судом поданої заяви докази виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, матеріали справи не містять.
Враховуючи встановлені обставини та положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню.
Встановлення строку подання звіту про виконання судового рішення належить до адміністративного розсуду суду, який застосовується судом з урахуванням положень ч. 3 ст. 3821 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 248, 382, 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 200/8068/25 протягом місяця з дня отримання суб'єктом владних повноважень даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Логойда