06 травня 2026 рокуСправа № 160/17416/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300001/1 від 02.01.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000001 від 02.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.01.2024 ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» під час митного оформлення ввезеного на територію України в режимі імпорту товару за митною декларацією № 24UA110110000016U2 визначило його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товару було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору, та не містили розбіжностей. Однак, митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість товару. 02.01.2024 Дніпровською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA110110/2024/300001/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, на підставі якого відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA110110/2024/000001. Товар було випущено у вільний обіг за ЕМД № 24UA110110000046U6 від 03.01.2024. Сплачена позивачем різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, становить 55579,57 грн. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом та підстав для витребування додаткових документів. Вимога митниці щодо перекладу українською мовою документів, складених англійською мовою як офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, та іноземною мовою міжнародного спілкування, не ґрунтується на законі. Надані позивачем документи дозволяли ідентифікувати товар, за який здійснено передоплату. Припущення відповідача про можливу додаткову обробку задекларованого товару, яка не включена до митної вартості товару, не відповідає дійсним обставинам, оскільки вартість товару, його кількість, умови постачання узгоджуються сторонами в контракті, а прайс-лист виробника-постачальника, інформація Лондонської біржі носять рекомендаційний характер. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.07.2024 у порядку усунення недоліків до суду надійшла подана у встановлений строк представником позивача заява з доданими до неї документами.
Ухвалою від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
08.08.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості імпортованого ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» товару було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості за митною декларацією № 24UA110110000016U2 від 02.01.2024, містять розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Декларантом не надано переклади документів митного оформлення (сертифікати якості, інвойси, проформа-інвойс, копія декларації країни відправлення). Поставка товару здійснюється відповідно до договору (контракту) від 03.11.2023 № 7B8SXE93. Відповідно до розділу III Контракту Покупець сплачує Продавцю ціну Товару у формі авансового платежу на основі рахунку-проформи, який виставлений Продавцем до відвантаження товару. Декларантом до митного оформлення під кодом (0325) подано рахунок-проформу від 03.11.2023 № 920805 на загальну вартість 108997,00 EUR, swift № 231213/001166562 та № 231218/001170457, у графі 70 яких зазначено про передоплату за контрактом та загальним інвойсом. Загальна вартість проведеної передоплати становить 34000 EUR. Оскільки інвойс є загальним на весь товар за контрактом, передоплата за товар ідентифікується тільки за контрактом, але поставка товару здійснюється окремими партіями. У посадової особи митниці відсутня можливість ідентифікації оплати товару з оцінюваною партією. До митного оформлення під кодом (3014) надано прайс-лист від 03.11.2023 № б/н, відповідно до якого продавець пропонує холоднокатані рулони різних розмірів та товщини, марка сталі - DC01, тоді як згідно із сертифікатами якості виробника товарів від 22.12.2023 № 60282501/006 та від 22.12.2023 № 60282502/003 марка сталі - DC01 Am. Вказане свідчить про можливу додаткову обробку задекларованого товару, яка не включена до митної вартості оцінюваного товару. Також наданий прайс-лист не містить терміну дії цін та порядку здійснення оплати за товар. Надана декларантом під кодом (3014) інформація Лондонської біржі № б/н від 19.12.2023 містить загальний огляд та не підтверджує вартість оцінюваного товару з причини наявності в оцінюваного товару домішок, покриття, різних технологій виробництва, різних ґатунків та відсутності інформації щодо дати виготовлення. Відповідно до сертифікатів якості країна виробництва оцінюваного товару - Словаччина, заявлена декларантом країна виробництва - Євросоюз. У відповідь на повідомлення митниці 02.01.2024 листом № 1/1 повідомлено митницю про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів, зазначених у повідомлені митниці. Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям, зазначені у повідомлені митниці, документально не підтверджені та не спростовані. Під час проведення консультацій декларанта повідомлено про критерії застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів, а також про проведений посадовою особою митниці контроль співставлення. У зв'язку з неможливістю визначення митної вартості за ціною договору було послідовно розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості. Через відсутність у митниці та декларанта необхідних документів та інформації до оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ (резервний метод). Відповідно до основної одиниці виміру оцінюваного товару, згідно ТНЗЕД, якісних співставних характеристик, часу митного оформлення, наявна інформація про вищі рівні митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: щодо товару № 1 «Прокат листовий з вуглецевої сталі, холоднокатаний, неплакований, без покриття, завтовшки 1 мм прокатною шириною 1500 мм. Лист сталі марки DC01 AM» країна виробництва EU, наявна інформація щодо митної вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 30.10.2023 № UA209190/2023/0052956 MRN (23UA209190052956U1) на рівні - 1,08 євро/кг за основним методом визначення митної вартості; щодо товару № 2 аналогічний товар «Плоский прокат з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття Fe 1.5x1500x3020 mm DC01, Fe 2.00x1500x3020 mm DC01, марка сталі DC01» країна виробництва EU, випущено у вільний обіг за ЕМД від 20.10.2023 № UA209230/2023/111523 (23UA209230111523U1) на рівні 0,9751 євро/кг за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості від 02.01.2024 № UA110110/2024/300001/1. Товар було випущено у вільний обіг за ЕМД від 03.01.2024 № 24UA110110000046U6, у якій митну вартість товару визначено за резервним методом, тому скасування картки відмови у цій справі не буде мати жодних наслідків як для позивача, так і для відповідача. Наслідком скасування рішення про коригування митної вартості товарів є право позивача на звернення до митниці у встановленому порядку із заявою про повернення коштів, надмірно сплачених у зв'язку з прийняттям митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
16.08.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та висловив незгоду з доводами відповідача.
20.08.2024 надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву позивачу.
Заперечення до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 03.11.2023 між компанією U. S. Steel Kosice, s. r. o. (Словаччина) (продавцем) і ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» (покупцем) було укладено контракт № 7B8SXE93, умовами якого визначено опис та ціну товару, у тому числі марку сталі - DC01 Am, загальну кількість - 155 т, вартість - 108997,00 EUR, умови постачання - FCA KOSICE відповідно до Інкотермс 2020. Розділом ІІІ контракту визначено, що покупець здійснює оплату продавцю ціни товару у формі авансового платежу на підставі рахунку-проформи, виставленого продавцем до відвантаження товару.
02.01.2024 ТОВ НВП «СТАЛЬСЕРВІС» до Дніпровської митниці було подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 24UA110110000016U2 для здійснення митного оформлення товарів:
№ 1: Плоский прокат з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття: у листах, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування, для загальноцивільного використання (цивільне будівництво), завтовшки 0,5 мм або більше, але не більш як 1 мм, EN10130/06, марка сталі DC01 Am: розмір 0,800х1000х2000мм - 13,075 тн, виробник - U. S. Steel Kosice, s. r. o., Словаччина, торгівельна марка: USS, країна виробництва: Словаччина, SK;
№ 2: Плоский прокат з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття: у листах, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування, для загальноцивільного використання (цивільне будівництво), завтовшки понад 1 мм, але менш як 3 мм, стандарт EN10130/06, марка сталі DC01 Am: розмір 1,500х1000х2000мм - 9,986 тн, виробник - U. S. Steel Kosice, s. r. o., Словаччина, торгівельна марка: USS, країна виробництва: Словаччина, SK.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав разом із митною декларацією № 24UA110110000016U2 від 02.01.2024 такі документи: сертифікат якості № 60282501/006 від 22.12.2023; сертифікат якості № 60282502/003 від 22.12.2023; пакувальний лист № PL65296923 від 21.12.2023; рахунок-проформу № 920805 від 03.11.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 123/60282501 від 21.12.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № 123/60282502 від 21.12.2023; автотранспортну накладну № 1278986 від 21.12.2023; сертифікат про походження товару № 04232930 від 22.12.2023; декларацію про походження товару № 123/60282501 від 21.12.2023; декларацію про походження товару № 123/60282502 від 21.12.2023; банківський платіжний документ № 231213/001166562 від 13.12.2023; банківський платіжний документ № 231218/001170457 від 18.12.2023; калькуляцію транспортних витрат № 22/12-001 від 22.12.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.11.2023; інформацію Лондонської біржі № б/н від 19.12.2023; зовнішньоекономічний контракт № 7B8SXE93 від 03.11.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23SK5653EX32541002 від 21.12.2023.
02.01.2024 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300001/1, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товарів скориговано за другорядним - резервним методом. У графі 33 рішення, текст якої з технічних причин направлено окремим документом, зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, які відповідають наведеним у відзиві. У рішенні вказано, що консультацію було проведено 02.01.2024. У відповідь на повідомлення митниці 02.01.2024 листом № 1/1 повідомлено митницю про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів, зазначених у повідомлені митниці. Митну вартість товарів було скориговано із застосуванням другорядного - резервного методу визначення митної вартості з урахуванням наявної у митниці інформації щодо вартості товарів, випущених у вільний обіг:
щодо товару № 1 - за ЕМД від 30.10.2023 № UA209190/2023/0052956 (23UA209190052956U1) на рівні 1,08 євро/кг за основним методом визначення митної вартості (Прокат листовий з вуглецевої сталі, холоднокатаний, неплакований, без покриття, завтовшки 1 мм прокатною шириною 1500 мм. Лист сталі марки DC01 AM», країна виробництва EU);
щодо товару № 2 - за ЕМД від 20.10.2023 № UA209230/2023/111523 (23UA209230111523U1) на рівні 0,9751 євро/кг за основним методом визначення митної вартості (Плоский прокат з вуглецевої сталі, завширшки 600 мм або більше, холоднокатаний (обтиснений у холодному стані), неплакований, без гальванічного або іншого покриття Fe 1.5x1500x3020 mm DC01, Fe 2.00x1500x3020 mm DC01, марка сталі DC01, країна виробництва EU).
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості Дніпровською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000001 та зазначено про необхідність подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA110110/2024/300001/1 від 02.01.2024.
Товар було випущено у вільний обіг за МД від 03.01.2024 № 24UA110110000046U6. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 55579,57 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами першою, другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною третьою статті 58 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 58 МК України термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою, другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару у зв'язку з ненаданням перекладу сертифікатів якості, інвойсів, проформи-інвойс, копії декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.
Статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008, є англійська, французька, іспанська. За змістом ст. 254 Митного кодексу України для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Разом із тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відповідачем не наведено обґрунтування необхідності надання перекладу українською мовою документів, складених англійською мовою.
Наданий декларантом до митного оформлення рахунок-проформа № 920805 від 03.11.2023 містить посилання на контракт № 7B8SXE93 від 03.11.2023 та загальну ціну за вказаним контрактом - 108997,00 Євро, що відповідає його умовам. Ціни на окремі позиції товару відповідають зазначеним у прайс-листі виробника від 03.11.2023 та пакувальному листі № PL65296923 від 21.12.2023.
Банківські платіжні документи swift № 231213/001166562 від 13.12.2023 та № 231218/001170457 від 18.12.2023 на суму 17000,00 Євро кожний у призначенні платежу містять відомості про передоплату за контрактом № 7B8SXE93 від 03.11.2023 та інвойсом № 920805 від 03.11.2023. Відомості про недотримання позивачем своїх зобов'язань з оплати товару відсутні.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями), що можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.
Умовами контракту № 7B8SXE93 від 03.11.2023 передбачено можливість часткових поставок товару, тобто партіями, марку сталі - DC01 та марку поверхні - Am, що узгоджується із сертифікатами якості виробника товарів від 22.12.2023 № 60282501/006 та від 22.12.2023 № 60282502/003.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 вказано, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
На підтвердження доводів про можливу додаткову обробку задекларованого товару, яка не включена до митної вартості оцінюваного товару, відповідач доказів не надав.
Відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності в інформації про країну виробника (відповідно до сертифікатів якості країна виробництва оцінюваного товару - Словаччина, заявлена декларантом країна виробництва - Євросоюз) позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, яку з технічних причин направлено декларанту окремим повідомленням, зазначено, що митну вартість товару було скориговано з урахуванням наявної у митниці інформації щодо вартості товарів, випущених у вільний обіг за ЕМД від 30.10.2023 № UA209190/2023/0052956 (23UA209190052956U1) на рівні 1,08 євро/кг за основним методом визначення митної вартості та ЕМД від 20.10.2023 № UA209230/2023/111523 (23UA209230111523U1) на рівні 0,9751 євро/кг за основним методом визначення митної вартості.
Копії вказаних митних декларацій відповідачем не надано. До відзиву додано копії документів, що не стосуються митного оформлення товару, за результатами якого прийнято рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300001/1 від 02.01.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000001 від 02.01.2024.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 37462 від 01.07.2024.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
У постанові від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23 Верховний Суд наголосив на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ціною позову у цій справі є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що становить 55579,57 грн. За подання до суду позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн (6056,00 - 3028,00).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн за подання до суду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110110/2024/300001/1 від 02.01.2024 та картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000001.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «СТАЛЬСЕРВІС», місцезнаходження: 49112, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 31646329.
Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22, код ЄДРПОУ 43971371.
Повний текст рішення суду складено 06.05.2026.
Суддя В.В. Рянська