06 травня 2026 року Справа №160/2156/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження заяву адвоката Чимбаря Андрія Дмитровича про відвід судді по справі № 160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 180 224,41 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті розпочати з 16.03.2026 року.
10 та 13 березня 2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
04 травня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Чимбаря Андрія Дмитровича про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі № 160/2156/26.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач має сумнів в неупередженості судді Тулянцевої І.В. при розгляді справи №160/2156/26, оскільки суддя, на його погляд, порушує строки розгляду вказаної справи. Крім того вважають, що справа №160/2156/26 повинна була розглядатись за правилами загального позовного провадження, а розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні, за наявності відповідного клопотання, свідчить про навмисне перевищення суддею владних повноважень. Також у якості сумнівів в неупередженості судді Тулянцевої І.В. при розгляді справи вважають безпідставну відмову у наданні для ознайомлення позивачу матеріалів справи.
Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення цієї заяви немає з огляду на наступне.
Частини перша, друга, третя статті 39 КАС України передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з положеннями частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
При цьому, ч. 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Тулянцевої І.В. у цій справі, суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу apriori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Наведені заявником аргументи стосовно незгоди позивача з процесуальними рішенням від 17.03.2026 року, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
При цьому суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Жодного аргументу на підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, або зацікавленості в результатах розгляду заяви, при цьому, представником відповідача наведено не було.
Тобто, твердження заявника про упередженість та необ'єктивність судді у результатах розгляду даної справи, є надуманим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Також суд звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи наявна заява відповідача від 10.03.2026 року про ознайомлення з матеріалами справи № 160/2156/26 на якій є резолюція судді Тулянцевої І.В. від 17.03.2026 року про надання справи для ознайомлення. Між тим, для ознайомлення з матеріалами справи позивач до суду жодного разу не з'являвся. Не було подано відповідачем і відзиву на позовну заяву, хоча в матеріалах справи наявні відомості про направлення 29.01.2026 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області копії позову з додатками на адресу відповідача, а також конверт із ухвалою суду від 11.02.2026 року про відкриття провадження по справі, який повернуто на адресу суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання, що свідчить про надуманість тверджень представника відповідача про зловживання суддею Тулянцевою І.В. службовими повноваженнями, та упередженість з боку судді у розгляді справи.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що аргументи, якими позивач мотивує заяву про відвід не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього складу суду, як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
За таких обставин заяву представника відповідача - адвоката Чимбаря А.Д. про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі №160/2156/26 - слід визнати необґрунтованою.
Крім того суд зазначає, що відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Посилання представника відповідача у заяві про відвід судді Тулянцевої І.В. на ту обставину, що з відповідачем Запарою А.В. обговорюється питання щодо подання скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, свідчить про вплив на суддю з метою задоволення інтересів відповідача в результатах розгляду справи.
За правилами частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати заяву представника відповідача - адвоката Чимбаря Андрія Дмитровича про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі №160/2156/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - необгрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/2156/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Тулянцева