06 травня 2026 рокуСправа №160/3460/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Савченка Павла Дмитровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Савченка Павла Дмитровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що не отримав будь-яких повісток (повідомлень) про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки жодна повістка (повідомлення) не вручалися йому особисто під підпис, не направлялися засобами поштового зв'язку, не фіксувалася відмова від отримання повістки (повідомлення). За таких обставин факт належного оповіщення позивача відсутній, що унеможливлює покладення на нього обов'язку прибуття за викликом та виключає склад адміністративного порушення. Уповноваженими посадовими особами не було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що свідчить про відсутність належної фіксації факту порушення правил військового обліку з боку позивача. Відсутність протоколу означає, що адміністративне порушення фактично не розпочиналось, а отже - будь-які відомості про порушення є передчасними та необґрунтованими. Крім того, щодо Позивача не виносилася жодна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно, відсутній будь-який юридичний акт, який би підтверджував наявність події та складу адміністративного правопорушення, а також факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку. Більше того відповідно до Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додається) встановлено, що інформація про будь-які правопорушення з боку позивача відсутня. Наявність порушення правил військового обліку на невизначений строк порушує право мого клієнта бути заброньованим потенційним роботодавцем. Позивачем по справі не оспорюється, що з 17.04.2014 на підставі Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні діє особливий період, а з 25.02.2022 - воєнний стан. Відповідно до ч. 3 Указу № 64/2022 на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України. Отже, постулати ст. 19 Конституції України лишаються чинними навіть в умовах дії воєнного стану.
10.03.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18.10.2007 року. Взятий на облік в автоматичному режимі, як такий, що отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант» та не з'явився для постановки на облік осіб офіцерського складу. І з вказаного часу, у тому числі з початку оголошення воєнного стану та мобілізації в порушення вимог чинного законодавства, позивач жодного разу до ТЦК та СП не звертався, медичний огляд не проходив. У органів ТЦК та СП до наступного часу відсутні відомості про перепроходження медичного огляд позивачем, що відповідно до норм чинного законодавства є порушенням правил військового обліку. Відповідачем виконуючи свої обов'язки за місцем реєстрації позивача АТ «Укрпошта» була направлена повістка №2723562 року про явку 13.03.2025 о 09:00 до органів ТЦК та СП для уточнення даних (проходження ВЛК, виявлення права на відстрочку чи бронювання, призов на військову службу). 13.03.2025 року позивач за викликом не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Після виявлення порушення в застосунку «РЕЗЕРВ+», особисто також не з'явився до ТЦК та СП для вирішення всіх питань. Отже, у зв'язку з порушенням позивачем правил військового обліку (не проходженням військово-лікарської комісії та неприбуттям по повістці), його було визнано порушником військового обліку про що повідомлено шляхом внесення інформації до Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та «Резерв+». Порушення з 21.03.2025 року дійсно підлягає закриттю після 21.03.2026 року (ст. 38 КУпАП) та буде скасовано в автоматичному режимі, як протерміноване. Але якщо до того часу позивачем так і не будуть усунені порушення правил військового обліку (не проходженням військово-лікарської комісії), його може бути повторно визнано порушником військового обліку. Крім того, виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку не є можливим поки він не з'явиться до органів ТЦК та СП та пройде військово-лікарську комісію, що передбачено чинним законодавством України. Представник відповідача вважає, що з системного аналізу статей 254, 256 та 277 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається, що процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП розпочинається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та пред'явлення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, окрім випадків, які встановлені ст. 258 КУпАП. На відміну від кримінального процесу, КУпАП не передбачає різних процесуальних статусів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, таких як підозрюваний або обвинувачений, в залежності від стадії процесу. Тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, завжди буде іменуватися однаково (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), і це не вказує на те, що така особа точно вчинила адміністративне правопорушення і її обов'язково буде притягнуто до відповідальності. Факт вчинення адміністративного правопорушення такою особою встановлюється виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та з урахуванням її пояснень, якщо такі будуть нею надані. До того ж, КУпАП не визначено процедуру виклику до ТЦК та СП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для початку розгляду справи. Втім, задля складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення, ч. 1 ст. 260 КУпАП передбачено адміністративне затримання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яке не слід ототожнювати з арештом або взяттям під варту. Повідомлення про розшук особи ТЦК та СП не суперечить положенням діючого законодавства та відбувається у випадках, коли ТЦК та СП виявлені ознаки вчинення військовозобов'язаною особою адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП. Отже, таке повідомлення не є звинуваченням особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а також не є свідченням про існування справи про адміністративне правопорушення, або постанови про адміністративне правопорушення, а також не є повісткою, а здійснюється лише з метою виклику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, в тому числі з метою захисту права такої особи надавати пояснення та докази відсутності складу адміністративного правопорушення в її діях (бездіяльності). Якщо громадянин отримав інформацію про те, що його розшукує ТЦК та СП, він має якнайшвидше прибути до ТЦК та СП, у якому перебуває на обліку, задля складання протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень та доказів невинуватості. Протокол про адміністративне правопорушення не є документом про притягнення до адміністративної відповідальності, а є, по суті, документом, з якого розпочинається процедура встановлення складу адміністративного правопорушення. Лише після складання протоколу та пред'явлення його особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, закон дозволяє розпочати розгляд справи про адміністративне правопорушення та встановлення всіх обставин. Саме з цим моментом пов'язане виникнення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення та докази своєї невинуватості. Також складання протоколу та пред'явлення його особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, є підставою для зняття цієї особи з розшуку. Відповідно до статей 283 та 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, у випадку встановлення складу адміністративного правопорушення, або про закриття справи, якщо буде встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення. Тобто, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надасть пояснення та/або докази, які свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, то буде винесено постанову про закриття справи (без притягнення до адміністративної відповідальності). Наразі КУпАП дозволяє надати такі пояснення лише особисто, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Оскільки станом на 09.03.2026 року позивач не користується правом на відстрочку від призову, не має бронювання та підлягає призову на військову службу. З положень статей 17 та 65 Конституції України вбачається, що військова служба є конституційним обов'язком громадянина України, а захист суверенітету і територіальної цілісності України - справою всього Українського народу. Хоча право на правову допомогу є беззаперечним, воно не звільняє військовозобов'язаного від обов'язку захищати суверенітет і територіальну цілісність України, а також виконувати інші вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Таким чином, до прибуття або доставлення позивача з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні правові підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку. Позивач скаржиться на порушення його конституційних прав, зокрема права на свободу, особисту недоторканність, повагу до гідності та захист персональних даних, замовчуючи при цьому, що він нехтує своїм військовим обов'язком, який передбачений Конституцією України. Тобто, на думку позивача, держава - це тільки про наявність права. У той же час, військовий обов'язок - це конкретний механізм, через який військовозобов'язані громадяни забезпечують наявність прав у них членів їхньої родини, та інших громадян. Позивач не був позбавлений можливості, навіть за відсутності повістки, прибути до ТЦК та СП для з'ясування підстав для внесення таких відомостей до ЄДРПВР, а також надання пояснень та доказів відсутності порушення з його боку правил військового обліку.
16.03.2026 року від представника позивача Савченка П.Д. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідач не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.
18.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 18.02.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
25.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : інформацію про те, чи складалися протокол та постанова про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ; інформацію про те, чи направлялася повістка до ОСОБА_1 та докази вручення або невручення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою задля внесення відомостей відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на військовий облік. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26.03.2026 року. Судом поепереджено ІНФОРМАЦІЯ_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.
Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.
Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-
Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.
Копію ухвали суду надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник