04 травня 2026 року Справа № 215/2494/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.04.2026 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради при отриманні заяви від 30.05.2025 року вх. 191 створювати штучні перешкоди для надання запрошення на сесію ради та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати діяти до правової позиції ст. 59 Конституції України при повторному її розгляді.
07.04.2026 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №215/2494/26 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
29.04.2026 року справа №215/2494/26 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Суд зазначає, що одночасно із позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду із посиланням на те, що 02.01.2026 року подала до суду позов, а 03.04.2026 року отримала ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі №215/187/26 в конверті з штрихкодом №067124730888 суду датованого 20.03.2026 року (з порушенням строку). Доказ отримання ухвали суду залишився в матеріалах справи, який позивачу не надають. Також, позивач посилається на те, що є особою з інвалідністю I групи. Також, в даній заяві позивач просить суд в порядку підготовки справи до розгляду витребувати у суду матеріали справи №215/187/26 зворотні поштові повідомлення з її підписом про отримання ухвал суду.
Так, щодо звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, то суд зазначає, що позивач у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю I групи.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В той же час, в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі “Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, позивач у даній справі оскаржує наявність компетенції (повноважень) Криворізької міської ради при отриманні заяви від 30.05.2025 року вх. 191.
При цьому, докази розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025 року вх. 191 Криворізькою міською радою в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, прошу, причини пропуску строку звернення позивача з даною позовною заявою до адміністративного суду визнати поважними, пропущений процесуальний строк звернення до суду - поновити.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Щодо витребування доказів, суддя зазначає, що відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпним та обов'язковим.
Так, предметом позову є встановлення наявності компетенції (повноважень) Криворізької міської ради при отриманні заяви від 30.05.2025 року вх. 191 створювати штучні перешкоди для надання запрошення на сесію ради та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати діяти до правової позиції ст. 59 Конституції України при повторному її розгляді.
Отже, дослідивши клопотання про витребування доказів, заявлене позивачем на відповідність вимогам, встановленим ч. 2 ст. 80 КАСУ, суд встановив його невідповідність приписам ч. 2 ст. 80 КАСУ, зокрема, в останньому не зазначено обставин, які можуть підтвердити такі докази, або аргументів, які позивач може спростувати.
Керуючись статтями 80, 121, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду 29 травня 2026 року за адресою: 49089, 1м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Витребувати у Криворізької міської ради:
- інформацію про те, чи приймалось рішення (відповідь) за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025 року вх. 191;
- в разі прийняття рішення (відповіді) за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025 року вх. 191 - подати до суду.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 29 травня 2026 року.
Суд попереджає Криворізьку міську раду про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник