04 травня 2026 року Справа №160/11008/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди К?? «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДМР № 9919/25/171 від 17.06.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» № 3335/25/716 від 28.10.2025 року;
- зобов'язати ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" провести повторне оцінювання функціонального стану ОСОБА_1 в очній формі з обов'язковим урахуванням висновків Свідоцтва про хворобу № 2342 від 27.11.2024, Виписки від 18.07.2025 р. та результатів судово-медичної експертизи, за результатами якого прийняти обґрунтоване рішення щодо встановлення групи інвалідності з дати первинного звернення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Положеннями ст. 122 КАС України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як слідує з позовних вимог, позивач оскаржує рішення експертної команди К?? «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДМР № 9919/25/171 від 17.06.2025 року та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» № 3335/25/716 від 28.10.2025 року.
В позовній заяві позивач зазначив, що рішенням експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради від 17.06.2025 року за № 9919/25/171/Р, було відмовлено у встановленні інвалідності. Про існування оскаржуваного рішення дізнався з витягу (номер витягу 9919/25/171/В від 17.06.2025р.). Не погоджуючись з таким рішенням, подав скаргу про його перегляд. Так, 28.10.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ "УКРДЕРЖНДІМСПІ" МОЗ УКРАЇНИ було розглянуто заочно скаргу позивача та постановлено рішення за номером 3335/25/716. Про існування вказаного рішення позивач дізнався з витягу за номером 3335/25/716/ВП від 23.12.2025.
Отже, з отриманням витягів №9919/25/171/В від 17.06.2025 та 3335/25/716/ВП від 23.12.2025 позивачу стало відомо про порушення прав та інтересів.
Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 27.04.2026 (згідно із тренінгом поштового відправлення), тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.4 ст. 122 КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження їх наявності.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна