06 травня 2026 року Справа №160/21849/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши звіт Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/21849/25 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виплаченої у вказаний період допомоги для оздоровлення, - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також виплаченої у зазначений період допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
13.03.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/21849/25 шляхом зобов'язання Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» подати до суду у 30-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 160/21849/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» подати до суду у 30-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 160/21849/25.
23 квітня 2026 року від відповідача - Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» надійшов звіт про виконання рішення суду. Зокрема, відповідач вказав, що Державна установа виконання покарань (№4) є бюджетною неприбутковою установою і входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, тобто, є державним органом і проводить господарську діяльність згідно з приписами бюджетного законодавства України. Так, виплати на виконання судових рішень здійснюються за кодом економічної класифікації "2800". На весь бюджетний 2025 рік у затвердженому кошторисі установи за кодом "2800" виділено з державного бюджету 320 000 у спеціальний фонд. На час набрання законної сили рішенням суду у справі №160/5267/25 кошти за КЕКВ "2800" протягом 2025 року не надходили, що виключає можливість відповідача виконати рішення суду у справі. Також, відповідач зазначив, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). За наявними у боржника даними, кредитор, всупереч вимозі статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», із відповідною заявою та виконавчим документом до Державної казначейської служби не звертався, що унеможливлює виконання судового рішення у справі № 160/21849/25 відповідно до приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Розглянувши поданий відповідачем Звіт, суд вказує таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та, у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/21849/25 позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також виплаченої у зазначений період допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 160/21849/25, зокрема станом на день винесення вказаної ухвали не здійснено ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також виплаченої у зазначений період допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Щодо доводів відповідача про відсутність фінансування за кодом економічної класифікації "2800".
Зазначені обставини не перешкоджали відповідачу здійснити перерахунок щомісячного грошового забезпечення позивача (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, а також виплаченої йому у зазначений період допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 року.
Попри це, відповідачем не надано до суду відповідні розрахунки щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду в цій справі.
Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин вжиття ним заходів для виконання рішення суду у справі №160/21849/25.
Щодо доводів відповідача про виконання рішення суду про стягнення коштів органами Казначейства.
Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення суду містила зобов'язання про здійснення відповідачем перерахунку та виплати грошового забезпечення та не передбачала стягнення коштів з відповідача.
Відтак, твердження відповідача про те, що рішення суду підлягає виконанню органом Казначейства, суд не приймає до уваги.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Враховуючи те, що відповідачем не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №160/21849/25 суд вважає, що існують підстави для неприйняття цього звіту в цілому.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
За встановлених в ході розгляду Звіту обставин, виходячи з положень ч.3 ст.382-3 КАС України, суд доходить висновку про наявність у даному випадку підстав для накладення на керівника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) штрафу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 66 560,00 грн.
Розмір накладеного штрафу визначено в мінімальному розмірі, оскільки вказаний штраф застосовується вперше в рамках даної адміністративної справи.
При цьому, суд зазначає, що сума штрафу розрахована з урахуванням приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», згідно з якою розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3 328,00 гривень, відтак, сума штрафу складає 66 560,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 3 328,00 грн. * 20.
Крім цього суд вбачає за необхідне встановити новий строк Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4) для подання звіту про виконання рішення суду в цій справі.
Керуючись статтями 243, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд, -
У прийнятті звіту Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4), - відмовити.
Накласти на Керівника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 66 560,00 грн.
Стягнути половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн. до Державного бюджету України.
Стягнути половину суми штрафу у розмірі 33 280,00 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 КАС України.
Стягувач 1: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код: 26255795).
Стягувач 2: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Боржник: Керівник Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) - Барсуков Андрій Сергійович (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Встановити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4) новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 22.10.2025 у справі №160/21849/25 - до 05.06.2026.
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, тобто до 06.08.2026.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Сластьон