04 травня 2026 року Справа №160/7736/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді в адміністративній справі №160/7736/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, щодо не звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що зайнята без правових підстав та належить до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади у районі будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83 по провулку Широкому, Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра;
-зобов'язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради прийняти рішення про звільнення із відновленням благоустрою самовільно зайнятої земельної ділянки, що зайнята без правових підстав та належить до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, у районі будинків АДРЕСА_1 , 23-А, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , 27-В, 29-В, 31, 33, 35, 41, 43, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83 по провулку Широкому, Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра.
Разом із заявою подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, та надано строк протягом п'яти днів з дня отримання ухвали для усунення недолік позовної заяви шляхом подачі до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 1064, 96 грн.;
- уточненої позовної заяви, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, з доказами направлення уточненого позову сторонам по справі у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.
22 квітня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недолік позовної заяви до якої було долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1064, 96 грн., пояснення щодо неможливості виконати ухвалу суду в частині подання уточненого позову, у зв'язку із тим, що в ній не вказано в чому саме проявляються недоліки позовної заяви, а також заявлено заяву про відвід судді.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі №160/7736/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - визнано необгрунтованою.
Матеріали адміністративної справи №160/7736/26 передано для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовського Р.З. від 24 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В. у справі №160/7736/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
04.05.2026 року головуючим по справі - суддею Тулянцевою І.В. було подано заяву про самовідвід з підстав пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
В обґрунтування заяви зазначено, що не зважаючи на ту обставину, що обгрунтованих підстав упередженості судді при вирішенні питання про відкриття провадження по справі у відповідності до ст. 171 КАС України, заявником у заяві про відвід судді від 22.04.2026 року не було наведено, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, з метою виключення сумнівів щодо неупередженості судді Тулянцевої І.В. під час розгляду даної справи, заявлено самовідвід.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у цій справі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно із ч.1 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтею 5 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Вказане положення узгоджується з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23) визначають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виключення сумнівів в об'єктивному критерії неупередженості судді та з метою запобігання виникнення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи за наявності скарги на Вищу раду правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді, заява судді Тулянцевої І.В. про самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід головуючого судді Тулянцевої І.В. - задовольнити.
Відвести суддю Тулянцеву І.В. за її заявою від участі у розгляді справи №160/7736/26 за заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Передати адміністративну справу №160/7736/26 для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для визначення іншого судді для розгляду цієї справи відповідно до статті 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Тулянцева