05 травня 2026 рокуСправа №160/4836/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.07.2025 №046350018616 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи для визначення права на призначення пенсії період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2013 р. та призначити пенсію з дня виникнення права 02.02.2025 року.
В обґрунтування позову зазначив, що має достатній та необхідний стаж роботи, що дає право на отримання пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії у зв'язку з неможливістю зарахування вказаних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу є незмістовною, оскільки сплата страхових у цей період підтверджується відповіддю від 17.07.2025 року. За викладених обставин просить задовольнити позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористалися наданим правом і надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що набутий позивачем страховий стаж заявника є недостатнім для призначення пенсії.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач 11.07.2025 року звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядоку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області
Рішенням відповідача від 18.07.2025 №046350018616 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у нього необхідного страхового стажу
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить із того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.
Частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд зазначає, що позовні вимоги охоплюють період з 01.01.2011 по 30.09.2013 р.
З долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право, виданої станом на час призначення позивачу пенсії, випливає, що страховий стаж позивача становить 30 років 02 місяці 02 дні.
Зі вказаного розрахунку слідує, що із заявленого позивачем періоду, до страхового стажу позивача не зараховано період: з 09.04.2011 по 30.09.2013 р.
При цьому, позивач перебував на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності з 16.05.2011 року по 12.07.2019 р., в т.ч. з 16.05.2011 по 31.12.2012 на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, а з 01.01.2013 по 12.07.2019 на загальній системі оподаткування
Із долученої до матеріалів справи копії довідки за формою ОК-5 випливає, що за періоди з 01.05.2011 по 30.09.2013, які не зараховані відповідачем до страхового стажу позивача, відсутня інформація про сплату страхових внесків або взагалі, або у повному розмірі.
У той же час, позивачем до матеріалів позову долучено лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.07.2025 року, відповідно до якого, згідно повідомлень-розрахунків за 2011 (червень-грудень) в сумі 6936,89 грн: за 2011 рік (червень-грудень) - в сумі 2364,47 грн. За 2012 рік - (січень-грудень) - в сумі 4572,42 грн. Сплачено єдиного внеску за період з 16.05.2011 по 30.09.2013 року в сумі 3218,67 грн.
Разом з цим, із означеного листа слідує, що борг позивача зі сплати страхових внесків складає 3 718,22 грн.
На підставі вищезазначеного, зарахувати як повні місяці страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності позивача, за який сплачено внески менше, ніж мінімальні, у відповідача були відсутні правові підстави.
Між тим, враховуючи, що позивачем все ж здійснювалася сплата страхових внесків, відповідач мав би здійснити розрахунок страхового стажу за період з 16.05.2011 по 30.09.2013 року за формулою, передбаченою частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV.
Натомість, доказів вчинення таких дій матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що прийняте відповідачем рішення не відповідає переліку критерій, визначених ст. 2 КАС України.
При цьому, дії щодо здійснення такого обрахунку перебувають у площині дискреційних повноважень відповідача та суд не вправі перебирати їх на себе.
А відтак, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах ефективним способом відновлення порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.07.2025 року під час розгляду якої здійснити розрахунок страхового стажу за період провадження господарської діяльності з 16.05.2011 по 30.09.2013 року за формулою, передбаченою частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV із виходом за межі позовних вимог у цій частині.
Усі інші вимоги суд визнає передчасними, та такими, що безпосередньо залежать від вирішення заяви позивача.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає відшкодуванню понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.07.2025 №046350018616 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2025 під час розгляду якої здійснити розрахунок страхового стажу за період провадження господарської діяльності з 16.05.2011 по 30.09.2013 року за формулою, передбаченою частиною 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна