29 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/377/25
Провадження № 22-ц/820/36/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Ярмолюка О. І.,
секретар судового засідання Демчук В. М.,
з участю: прокурора Нікітюка П. Г.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2025 року (суддя Шевцова Л. М., повне судове рішення складено 18 липня 2025 року) у справі за позовом виконувача обов'язків керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування рішення, державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У січні 2025 року виконувач обов'язків керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що рішенням Колибаївської сільської ради від 11.09.2020 у приватну власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства. 16.10.2020 було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.
Земельна ділянка утворена внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0013 площею 11,8396 га за заявою Колибаївської сільської ради на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок від 17.02.2020. В результаті поділу утворено 34 земельні ділянки. Право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 11,8396 га було зареєстровано Колибаївською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Колибаївської сільської ради 01.02.2019. Реєстрація речового права здійснена державним реєстратором Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації за заявою сільської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-8852/-СГ від 30.11.2018.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру та картографічних веб-серверів, відомостей Національної кадастрової системи доступу до відомостей ДЗК на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади в межах сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га знаходиться частина території пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)» (за межами населеного пункту с. Острівчани Кам'янець-Подільського району Хмельницької області). Вказаний об'єкт культурної спадщини взято на державний облік як пам'ятку археології на підставі рішення виконкому Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 21.02.1990. У 2012 році на вказану пам'ятку археології виготовлено Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) на території Ходоровецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Земельна ділянка кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га за даними Державного земельного кадастру належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, за видом цільового призначення 01:03 (для ведення особистого селянського господарства). Оскільки в межах цієї сформованої земельної ділянки знаходиться частина території пам'ятки археології площею 0,0618 га, землі, на яких вона розміщена, в силу закону належать до категорії земель історико-культурного призначення, які не можуть передаватись у приватну власність.
Для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земель історико-культурного призначення, на яких розміщена пам'ятка археології, необхідно усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою.
Тому виконувач обов'язків керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури просив усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,0618 га, що знаходиться на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га шляхом:
- визнання недійсним рішення Колибаївської сільської ради № 9.23 від 11.09.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення»;
- визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га, припинивши право приватної власності на неї (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078066868224, номер запису про право власності 38761335);
- визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2025 року позов задоволено частково. Усунуто перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,0618 га, що знаходиться на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га шляхом:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на частину земельної ділянки площею 0,0618 га в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га та припинено право приватної власності на вказану частину земельної ділянки площею 0,0618 га;
- скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію частини земельної ділянки площею 0,0618 га в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.
В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить змінити резолютивну частину рішення в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,0618 га, що знаходиться на території Кам'янець-Подільської територіальної громади в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га, шляхом:
- визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га, припинивши право приватної власності на неї (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078066868224, номер запису про право власності 38761335);
- визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не навів мотивів часткового задоволення позову, не вказав про обрання неефективного або неналежного способу захисту порушеного права. Такий спосіб захисту не призведе до ефективного поновлення прав власника земельної ділянки історико-культурного призначення. Скасування державної реєстрації лише частини земельної ділянки і права власності відповідача на частину ділянки не є тією безумовною підставою, відповідно до якої до Державного реєстру прав вносяться відомості про припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та відповідно до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Рішення суду в частині відмови в позові не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/264/24.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2026 року поновлено провадження у справі.
У засіданні апеляційного суду прокурор апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача її не визнала.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 22.06.2020 рішенням Колибаївської сільської ради № 12.16 від 26.06.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення» ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної форми власності площею 0,28 га кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 із зміною цільового призначення землі.
Рішенням Колибаївської сільської ради № 9.23 від 11.09.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення» передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням державного реєстратора Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 16.10.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078066868224, номер запису про право власності 38761335).
Земельна ділянка кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 утворена внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0013 площею 11,8396 га.
Право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6822489300:06:008:0013 площею 11,8396 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1758526468224) Колибаївська сільська об'єднана територіальна громада в особі Колибаївської сільської ради зареєструвала 01.02.2019.
Реєстрація речового права здійснена державним реєстратором Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Распаркіною Н. В. за заявою сільської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-8852/-СГ від 30.11.2018 про передачу земель із державної у комунальну власність .
Цим наказом Колибаївській сільській територіальній громаді в особі Колибаївської сільської ради передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 115,0819 га, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0013 площею 11,8396 га, які розташовані за межами населених пунктів на території громади.
В межах сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га знаходиться частина території площею 0,0618 га пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)», (за межами населеного пункту с. Острівчани Кам'янець-Подільського району Хмельницької області), що підтверджується збірним кадастровим планом, виготовленим ТзОВ «Джафар».
Вказаний об'єкт культурної спадщини взято на державний облік як пам'ятку археології на підставі рішення виконкому Хмельницької обласної Ради народних депутатів № 34 від 21.02.1990.
У 2012 році на вказану пам'ятку археології виготовлено Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) на території Ходоровецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
На підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 294 від 19.04.2024 пам'ятку археології багатошарове поселення с. Острівчани, на лівому березі струмка - правої притоки р. Смотрич занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини у Хмельницькій області (охоронний номер 358-Хм).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року у справі № 924/11/25 задоволено позов керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.11.2018 № 22-8852-СГ в частині передачі у комунальну власність Колибаївської сільської об'єднаної територіальної громади в особі Колибаївської сільської ради земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0013 площею 11,8396 га (п. 6 додатку до наказу від 30.11.2018 № 22-8852-СГ). Визнано незаконною та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0034 площею 0,5 га, кадастровий номер 6822489300:06:008:0039 площею 0,28 га, кадастровий номер 6822489300:06:008:0048 площею 0,28 га з припиненням права комунальної власності на вказані земельні ділянки. Визнано незаконною та скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок кадастровий номер 6822489300:06:008:0034 площею 0,5 га, кадастровий номер 6822489300:06:008:0039 площею 0,28 га, кадастровий номер 6822489300:06:008:0048 площею 0,28 га.
Цим рішенням суду установлено, що землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки археології, є обмежено оборотоздатними об'єктами цивільних прав та не можуть передаватись із державної у комунальну власність. Територіальна громада в особі Колибаївської сільської ради не могла набути право власності на земельну ділянку історико-культурного призначення в межах земельних ділянок кадастрові номери 6822489300:06:008:0034, 6822489300:06:008:0039, 6822489300:06:008:0048 (утворені в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0013), на якій знаходиться частина пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)».
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що тільки частина спірної земельної ділянки площею 0,0618 га, відноситься до земель історико-культурного призначення, на яких розташована пам'ятка археології, а тому державна реєстрація земельної ділянки і права власності відповідача на неї підлягають визнанню незаконними і скасуванню в частині.
Колегія суддів з висновком суду погоджується частково.
Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
В силу частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Особливості правовідносин, пов'язаних з культурною спадщиною та її збереженням, врегульовані Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-ІІІ).
У преамбулі Закону № 1805-ІІІ зазначено, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Нерухомі об'єкти культурної спадщини мають особливу правову природу. Такі об'єкти мають певні характерні властивості, з огляду на які вони мають цінність не тільки як нерухоме майно («матеріальну» цінність), а набувають історико-культурну цінність («нематеріальну», ідеологічну цінність).
Статтею 53 ЗК України у редакції чинній на час набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, передбачено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
За змістом статті 54 ЗК України у редакції чинній на час набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Відповідно до пункту «г» частини 4 статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 922/264/24 дійшла такого висновку: «Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 1805-ІІІ усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Відповідно до частини 6 статті 17 Закону № 1805-ІІІ землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам'яток археології, оскільки пам'ятки археології як нерухомі об'єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що пам'ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв'язку із чим нерозривно пов'язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, яка згідно із Законом № 1805-ІІІ не може перебувати в приватній чи комунальній власності.
Статтею 17 згаданого Закону гарантовано право державної власності на пам'ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології, у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) наголосила, що частина шоста статті 17 Закону № 1805-ІІІ стосується земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, натомість частина перша статті 54 ЗК України - земель історико-культурного призначення.
Згідно із частиною першою статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Тож категорія земель історико-культурного призначення включає в себе як землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини (в тому числі і пам'ятки археології), так і охоронювані археологічні території.рім того, вирішуючи питання способу захисту порушеного права у спорах про повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 7.28, 7.29 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц зазначила, що фізичні особи можуть володіти земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, але виключно у разі, якщо вони ними володіли на час створення об'єкта природно-заповідного фонду. Набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннями ЗК України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів України заборонено. Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов'язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку.
Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об'єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.
Як слідує з визначення поняття «об'єкт культурної спадщини», для таких об'єктів характерними ознаками є цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і збереження своєї автентичності. Зазначене вирізняє, зокрема, нерухомі об'єкти культурної спадщини з-поміж іншого нерухомого майна. Такі об'єкти потребують особливої правової охорони.
Отже, як у разі включення певного об'єкта до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, так і у випадку його включення до переліку пам'яток місцевого, загальнодержавного значення тощо особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що нерухоме майно, яке вона має намір набути у приватну власність, є нерухомим об'єктом культурної спадщини.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.».
Установлено, що в межах сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га, власником якої є відповідач, знаходиться частина території пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)» (за межами населеного пункту с. Острівчани Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) . Вказаний об'єкт культурної спадщини взято на державний облік як пам'ятку археології на підставі рішення виконкому Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 21.02.1990. У 2012 році на вказану пам'ятку археології виготовлено «Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання пам'ятки археології місцевого значення «Поселення Острівчани (ур. Під Стінкою)» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) на території Ходоровецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області».
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Умовою належності земельної ділянки до категорії земель історико-культурного призначення є розташування на ній об'єктів, визначених статями 53, 54 ЗК України, статтею 34 Закону № 1805-ІІІ, з огляду на імперативність якої земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури.
Прокурор пред'явив негаторний позов про усунення перешкод державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,0618 га.
ОСОБА_2 у суді першої інстанції не заперечував проти повернення у державну власність частини земельної ділянки площею 0,0618 га.
З урахуванням вище наведеного суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення цих вимог.
Разом з тим, при вирішенні спору земельна ділянка історико-культурного призначення має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі.
Така інформація наявна у виготовленому ТзОВ «Джафар» збірному кадастровому плані, який був предметом дослідження у суді першої інстанції.
Відповідно до цього плану земельна ділянка площею 0,0618 га має такі координати поворотних точок: 1 - Х 5375670,06, Y 2307053,77; 2 - Х 5375662,50, Y 2307071,69; 3 - Х 5375533,01, Y 2307007,83; 4 - Х 5375541,04, Y 2306990,11; 1 - Х 5375670,06, Y 2307053,77.
Тому апеляційний суд вважає за необхідне доповнити рішення суду першої інстанції інформацією про ідентифікацію земельної ділянки історико-культурного призначення, щодо якої ухвалено рішення про усунення перешкод державі у користуванні нею.
Доводи апеляційної скарги про необхідність задоволення в повному обсязі вимог про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельної ділянки і права власності на неї заслуговують на увагу з таких підстав.
Земельна ділянка кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га у розмірі та конфігурації з урахуванням координат та встановлених меж, яка за інформацією Державного земельного кадастру належить до категорії земель сільськогосподарського призначення не може існувати як об'єкт цивільних прав, оскільки до її складу входить земельна ділянка площею 0,0618 га, яка відповідно до закону належить до категорії земель історико-культурного призначення, а відтак ця земельна ділянка не може існувати у встановлених межах.
Державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га та реєстрація права власності відповідача на цю земельну ділянку проведені з порушенням вимог законодавства.
Для забезпечення державі реальної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земель історико-культурного призначення, на яких розміщена пам'ятка археології, підлягають задоволенню вимоги про визнання незаконними та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га з припиненням права приватної власності відповідача на цю ділянку та в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.
За змістом частин 1, 3, 4, 10 і 13 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Відповідно до частини 1, 2 і 6 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
На підставі частин 9 і 10 статті 24 цього Закону при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, серед іншого, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку
Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Колегія суддів вважає, що при задоволенні негаторного позову прокурора вимога про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку та земельної ділянки як об'єкта цивільних прав відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.
Законодавством не передбачено можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки в частині, а відповідно і права власності на неї.
При цьому колегія суддів вважає, що задоволення цих вимог не спричинить втручання у право на майно, щодо якого немає спору та не призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на частину земельної ділянки історико-культурного призначення, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність якої не ставиться під сумнів, оскільки чинним є рішення Колибаївської сільської ради № 9.23 від 11.09.2020 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Останній не позбавлений можливості при виготовленні нової технічної документації на земельну ділянку меншої площі зареєструвати її у Державному земельному кадастрі та права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та абзаци другий, третій і четвертий резолютивної частини рішення в новій редакції, доповнивши інформацією про ідентифікацію земельної ділянки і про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельної ділянки і права власності на неї в повному обсязі.
На підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України документально підтверджені витрати Хмельницької обласної прокуратури по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 9087 грн потрібно стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2025 року в частині задоволення позову змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови та абзаци другий, третій і четвертий резолютивної частини рішення в новій редакції:
«Усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,0618 га з такими координатами відповідно до виготовленого ТзОВ «Джафар» збірного кадастрового плану: 1 -Х 5375670,06, Y 2307053,77; 2 - Х 5375662,50, Y 2307071,69; 3 - Х 5375533,01, Y 2307007,83; 4 - Х 5375541,04, Y 2306990,11; 1 - Х 5375670,06, Y 2307053,77, що знаходиться на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади в межах сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га шляхом:
визнання незаконною та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_2 на цю ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2078066868224, номер запису про право власності 38761335);
- визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6822489300:06:008:0024 площею 0,28 га.».
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (місцезнаходження пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, ІК ЄДРПОУ 02911102) судовий збір у сумі 9087 грн (дев'ять тисяч вісімдесят сім грн).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 травня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
О. І. Ярмолюк