Справа № 1313/3300/2012 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.
Провадження № 22-ц/811/3893/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
05 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
з участю - представника заявника - адвоката Баранівського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 13 серпня 2025 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката, боржник: ОСОБА_1 ,
у червні 2025 року товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» (далі - ТОВ «Девелоп Фінанс») звернулося до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказували, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено. Рішення набрало законної сили. Виконавчий лист видано 14 листопада 2012 року. 04 листопада 2021 року Миколаївський районним судом Львівської області було постановлено ухвалу про заміну первісного позивача (стягувача) за виконавчим листом виданим по справі № 1313/3300/2012 - ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Девелоп Фінанс», внаслідок чого останнє набуло статусу нового кредитора щодо права вимоги до ОСОБА_1 . Заявник стверджує, що згідно з інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 1313/3300/2012 відсутні, тобто виконавчий лист не перебуває на примусовому виконанні ні в органах державної виконавчої служби, ні у приватних виконавців. Відповідна інформація про його перебування на примусовому виконанні заявнику також не надходила і від попереднього кредитора - ПАТ КБ «Надра». Відповідно до акта приймання-передачі оригіналів документів від 18 травня 2020 року до договору №GL3N017514 (купівлі-продажу) прав вимоги від 18 травня 2020 року, ТОВ «Девелоп Фінанс» як новому кредитору оригінал виконавчого листа у справі № 1313/3300/2012 не передавався. Оскільки виконавчий лист відсутній як у заявника, так і органах примусового виконання рішень, наведене засвідчує факт його втрати. Факт подання заяви про видачу його дублікату лише у червні 2025 року обумовлено об'єктивними причинами, які унеможливлювали її підготовку та подання раніше, і такими є обмежений штат працівників заявника, який складається з двох осіб (директора та головного бухгалтера), у зв'язку із чим відсутня фізична можливість забезпечити опрацювання кредитних справ та пред'явлення вимог до боржників, зокрема, це стосується і божників, право вимоги до яких набуто заявником по договору № GL3N017514 (купівлі-продажу) прав вимоги від 18 травня 2020 року. Вказує на те, що починаючи з 2021 року заявником вживались відповідні заходи щодо з'ясування факту перебування на виконанні в органах державної виконавчої служби згаданого виконавчого листа, однак з'ясувати більш конкретну інформацію щодо цього питання вдалося лише в першій половині 2025 року, а саме після отримання відповідей на адвокатські запити від органів примусового виконання рішень, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України. Вважає, що з огляду на наведені обставини, строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання пропущений з поважних причин. Зазначає, що ТОВ «Девелоп Фінанс» уже було ініційовано питання щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред'явлення до виконання у 2021 році, однак ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року в цій частині заяви було відмовлено. Вважає, що право повторно звернутися з такою заявою ТОВ «Девелоп Фінанс» не втратило, а враховуючи нову релевантну практику Верховного Суду, з метою дотримання балансу інтересів сторін та захисту прав стягувача (кредитора), така підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене заявник просив:
- поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2012 року у справі № 1313/3300/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 133/42/08-Ф від 14 березня 2008 року у розмірі 47503,84 доларів США, що становить 379 698 грн 19 коп.;
- видати ТОВ «Девелоп Фінанс» дублікат виконавчого листа №1313/3300/2012, видано 145 листопада 2012 року Миколаївським районним судом Львівської області у справі № 1313/3300/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №133/42/08-Ф від 14 березня 2008 року у розмірі 47 503, 84 доларів США, що становить 379 698 грн 19 коп.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 13 серпня 2025 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заяву, задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області по справі № 1313/3300/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» коштів за кредитним договором № 133/42/08-Ф від 14 березня 2008 року у розмірі 47 503, 84 доларів США, що становить 379 698 грн 19 коп. та судових витрат у розмірі 3 219 грн 00 коп.
Поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області у цивільній справі №1313/3300/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції врахувавши, що чинний ЦПК України не передбачає надання оцінки обставинам втрати виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа не ставить у залежність від поважності причин такої втрати, з'ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані докази, виходячи з вимог діючого законодавства, вважав встановленим та доведеним, що судове рішення не виконано, а оригінал виконавчого листа втрачено. Оцінюючи докази та враховуючи обставини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, які визнані судом поважними, суд вважав за необхідне такий поновити.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в листопаді 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 13 серпня 2025 року скасувати, постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскарженої ухвали суд першої інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, адже не повідомив боржника належним чином про час та місце розгляду справи, що є самостійною підставою для скасування такого судового рішення.
Також поза увагою суду залишилось те, що є наявне судове рішення, яке набрало законної сили, та яким відмовлено ТОВ «Девелоп Фінанс» в задоволенні аналогічних вимог. Аналогічна за змістом та обґрунтуванням заява, подана ТОВ «Девелоп Фінанс» повторно після спливу більше трьох з половиною років після постановлення у листопада 2021 року місцевим судом ухвали про відмову в її задоволенні.
Місцевий суд в оскарженій ухвалі дійшов неправильного висновку про те, що чинний ЦПК України не передбачає надання оцінки обставинам втрати виконавчого документа, а видачу його дубліката не ставить у залежність від поважності причин такої втрати.
Ухвала не містить мотивів поважності пропуску заявником строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання. Місцевий суд під час розгляду цієї справи дійшов протилежного висновку аніж в ухвалі від листопада 2021 року, який нічим не обґрунтований, зокрема, судом не зазначено ким, де і за яких обставин було втрачено виконавчий лист.
Вказує, що суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Зазначає також про те, що на момент набуття ТОВ «Девелоп Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 попередній кредитор вже втратив право пред'явлення виконавчого листа до виконання, що не могло не залишитись поза увагою нового кредитора - ТОВ «Девелоп Фінанс». Введення в ПАТ КБ «Надра» ліквідаційної процедури та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію само по собі не спростовує можливість пред'явлення такою особою виконавчих документів до примусового виконання. Таким чином, наведені заявником причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання не можуть вважатися поважними, відтак не можуть бути підставою для поновлення цього строку, на що не звернув уваги місцевий суд. Місцевий суд також не врахував, що з моменту видачі виконавчого листа пройшло майже 13 років.
У грудні 2025 року від ТОВ «Девелоп Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому містить прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, такий мотивний законністю та обґрунтованістю оскарженої ухвали.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2012 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено стягнути заборгованість за кредитним договором № 113/42/08-Ф від 14 березня 2008 року в сумі 47 503,84 (долар США), що складає 379 698 грн 19 коп., з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».
14 листопада 2012 року судом на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 1313/3300/2012.
Постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року за № 83 «Про віднесення ПАТ КБ «Надра»» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра»», відповідно до якого з 06 лютого 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 на підставі Постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року за №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Надра»» розпочато ліквідацію ПАТ КБ «Надра»».
18 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра»» та ТОВ «Девелоп Фінанс» укладено договір № GL3N017514 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Киівського міського нотаріального округу Алейніковим М. В. за реєстровим номером 409.
Відповідно до пункту 2.1 договору ПАТ «КБ «Надра»» відступає шляхом продажу ТОВ «Девелоп Фінанс» належні йому, а ТОВ «Девелоп Фінанс» набуває в обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги ПАТ «КБ «Надра»» до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору, включаючи правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників.
Відповідно до додатку № 1 до переліку увійшли права вимоги до боржника ОСОБА_1 , що виникли на підставі кредитного договору №133/42/08-ф від 14 березня 2008 року та договору іпотеки б/н від 14 березня 2008 року.
04 листопада 2021 року Миколаївський районним судом Львівської області постановлено ухвалу про заміну стягувача у виконавчому листі №1313/3300/2012 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Девелоп Фінанс».
Щодо дотримання норм процесуального права.
Питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання врегульовано статтею 433 ЦПК України, частиною третьою якої визначено, що заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання подана до суду через підсистему Електронний суд 26 червня 2025 року. До заяви додано докази надіслання її копії разом з доданими до неї документами боржнику.
У матеріалах справи міститься лише довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», з якої убачається, що судова повістка про виклик до суду на 31 липня 2025 року, сформована 22 липня 2025 року та доставлена одержувачу ОСОБА_1 за відповідним номером телефону 22 липня 2025 року.
Проте, заява ОСОБА_1 на отримання нею судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі, в матеріалах справи відсутня. Відсутня така заява і в Електронному суді.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що учасник справи вважається належним чином повідомленим про час та місце її розгляду (див. постанову Верховного Суду від 22 вересня 2021 року в справі №753/16685/19).
Також у матеріалах справи наявні довідки, складені секретарем О. Данилів про те, що в судові засідання 17 липня 2025 року, 31 липня 2025 року, а також 13 серпня 2025 року ніхто з учасників справи не з'явився, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у ці дні не здійснювалось.
Поряд з цим, матеріали справи не містять сформованих для стягувача та боржника судових повісток про виклик до суду на жодну із зазначених дат, проте такі містяться в Електронному суді, однак лише на 17 липня та 31 липня 2025 року. Судова повістка про виклик на 13 серпня 2025 року відсутня.
Також в матеріалах справи відсутні розписки про отримання судових повісток ОСОБА_1 , оскільки у неї відсутній зареєстрований електронний кабінет, і на неї не покладено обов'язку по його обов'язковій реєстрації.
За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неповідомлення скаржника про час та місце розгляду поданої ТОВ Девелоп Фінанс» заяви.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки доводи апеляційної скарги щодо обов'язкових підстав для скасування оскарженої ухвали підтвердились, таку необхідно скасувати.
Щодо розгляду заяви по суті.
Вирішуючи заяву по суту, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц, згідно з якими:
«Ухвала про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, не є рішенням, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК України (статей 175, 231 ГПК України).
Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України).
Проте наявність такої ухвали є підставою для застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).
При цьому, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), який регулює вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, зокрема і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі».
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 зазначено, що:
«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року в справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
8.11. Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що накази суду від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 не пред'являлись до примусового виконання, як судовий процес, так і виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутні, а строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання закінчився. Зазначені обставини виключали можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п'ятої статті 334 ГПК України, що було правильно встановлено місцевим та апеляційним судами.
8.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред'явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі №34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку».
У постанові Верховного Суду від 02 липня 2024 року в справі № 127/2-1455/2010 вказано, що:
«виконавчий документ неодноразово пред'являвся до виконання та повертався стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, зокрема, на підставі постанови державного виконавця від 29 грудня 2014 року.
Частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення оскаржуваної постанови) встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Таким чином, з моменту переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, яким у даному випадку є 30 грудня 2014 року. Враховуючи наведене, стягувач АТ «Ощадбанк» мав право пред'явити виконавчий документ до виконання з дня переривання цього строку до 30 грудня 2017 року. Встановлено, що банк пред'явив виконавчий лист до виконання у червні 2023 року, тобто після спливу трьох років з дня винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу».
За змістом статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), який діяв на момент ухвалення рішення суду у даній справі та набрання ним чинності, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання, зокрема, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Верховний Суд вже звертав увагу, що пункт 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Для пункту 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності (див. постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року в справі № 482/989/15-ц).
Відповідно до статті 23 Закону № 606-ХІV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Частинами четвертою, п'ятою статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як встановлено судами, виконавчий лист № 1313/3300/2012 пред'являвся до виконання неодноразово, останній раз був повернутий державним виконавцем постановою від 17 червня 2016 року. Після цього, повторно вказаний виконавчий лист до органів примусового виконання не надходив.
З урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів доходить висновку, що строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у даній справі закінчився 16 червня 2019 року.
Тобто, на момент набуття права вимоги ТОВ «Девелоп Фінанс» у травні 2020 року цей строк вже закінчився, питання про поновлення цього строку попереднім стягувачем ПАТ КБ «Надра» не ініціювалось.
Вперше ТОВ «Девелоп Фінанс» як новий кредитор звернулося із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката та поновлення строку для пред'явлення його до виконання у жовтня 2021 року.
Однак, ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року заяву задоволено частково, замінено стягувача у виконавчому листі № 1313/3300/2012 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Девелоп Фінанс», в задоволенні вимог заяви про видачу дубліката та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, відмовлено.
Ухвала суду в апеляційному порядку учасниками справи не оскаржувалась.
Аналіз змісту мотивувальної частини цієї ухвали свідчить, що відмовляючи у видачі дубліката виконавчого листа та у поновленні строку пред'явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа, як єдиної підстави для видачі його дубліката, а також, що наведені заявником причини не можуть вважатися поважними та бути підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Вдруге ТОВ «Девелоп Фінанс» вже як новий стягувач звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання у червні 2025 року, тобто через три з половиною роки після постановлення судом ухвали, якою було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви.
Обґрунтовуючи подання цієї заяви у червні 2025 року, а відтак і причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, ТОВ «Девелоп Фінанс» посилається на те, що існували об'єктивні причини, які унеможливлювали її підготовку та подання раніше, і такими є обмежений штат працівників заявника, який складається з двох осіб (директора та головного бухгалтера), у зв'язку із чим відсутня фізична можливість забезпечити опрацювання кредитних справ та пред'явлення вимог до боржників. Вказує і на те, що починаючи з 2021 року заявником вживались відповідні заходи щодо з'ясування факту перебування на виконанні в органах державної виконавчої служби згаданого виконавчого листа, однак з'ясувати більш конкретну інформацію щодо цього питання вдалося лише в першій половині 2025 року, а саме після отримання відповідей на адвокатські запити від органів примусового виконання рішень, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України. Вважає, що з огляду на наведені обставини, строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання пропущений з поважних причин.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Усталеним в судовій практиці є підхід, згідно з яким питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 10 серпня 2022 року в справі № 1522/12531/12).
Колегія суддів проаналізувавши причини пропуску строку для подання виконавчого листа до примусового виконання, наведені ТОВ «Девелоп Фінанс», вважає такі неповажними.
Так, намагання заявника з'ясувати, починаючи з 2021 року інформацію щодо виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 1313/3300/2012, при тому, що вже станом на момент набуття ним права вимоги до боржника, строк пред'явлення його до примусового виконання закінчився, також не може вважатися поважною причиною пропуску цього строку. Колегія суддів також враховує, що заява стягувача разом з доданими до неї документами не містять посилань на обставини, що свідчили б про наявність обґрунтованих перешкод, які не дозволяли стягувачу своєчасно з'ясувати такі відомості, починаючи з дати набуття ним права вимоги до боржника. Зволікання правонаступника стягувача зі зверненням до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва, а саме подання такої через рік з моменту набуття ним статусу правонаступника у матеріальному правовідношенні, також не може бути визнане поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, зокрема, через три з половиною роки після того, як його судом визнано правонаступником стягувача.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 23 липня 2024 року в справі 816/2043/15
Не може вважатися поважною причиною пропуску цього строку і обмежений штат працівників заявника, який складається з двох осіб (директора та головного бухгалтера), адже така причина, з огляду на те, що заявник міг в даному випадку звернутися за надання йому юридичної допомоги з цього питання, проте не скористався таким правом, свідчить про його незацікавленість у вирішенні цього питання.
Також колегія вважає безпідставними мотиви заяви про те, що рішення суду, яке ухвалене в 2012 року на даний час залишається невиконаним, адже за обставинами цієї справи, безпідставне поновлення цього строку, через значний проміжок часу, матиме негативні наслідки саме для боржника, інтереси якого також повинен враховувати суд під час вирішення питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки колегія суддів не убачає підстав для висновку про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, наведених заявником, в задоволенні заяви ТОВ «Девелоп Фінанс» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання належить відмовити, а відтак належить відмовити і в задоволенні вимог про видачу дубліката виконавчого документа (виконавчого листа).
Пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа не дотримався норм процесуального права, а відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду скасувати, постанови нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, із заявника на користь особи, яка подала апеляційну скаргу підлягає стягненню, сплачений нею судовий збір, в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 13 серпня 2025 року скасувати, прийняти нове судове рішення.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката, відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич