Дата документу 06.05.2026 Справа № 334/9356/25
Єдиний унікальний № 334/9356/25 Головуючий в 1-й інстанції - Фетісов М.В.
Провадження №22-ц/807/856/26 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
06 травня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Кухаря С.В.,
Подліянової Г.С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», інтереси яких представляє Рудницький Юлій Ігорович, на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2026 року,
У листопаді 2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 501342210 в сумі 98 831,58 грн., із яких: 41 395,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 57 436,13 грн. - заборгованість по відсотках. Зазначав, що 23.07.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «АЛЬФА-БАНК» угоду про надання споживчого кредиту № 501342210. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 98 831,58 грн. 12.08.2022 перейменовано АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 501342210 у розмірі 19 600,93 грн., яка складається з заборгованості тіла кредиту.
У позові іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судовий збір у сумі 480,43 грн.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення 23.07.2021 сторонами кредитного договору. Відповідачка, підписавши кредитний договір, підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між нею та банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі.
Посилається на те, що в оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501342210 та в паспорті споживчого кредиту, які були підписані ОСОБА_1 , визначено всі умовами кредитування, з яким остання погодилася.
Вказує, що долучений банком до матеріалів справи розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, а надана банком виписка, яка була долучена до позовної заяви, підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено також у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідачки.
Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 19.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
19 березня 2026 року на офіційному вебсайті Запорізького апеляційного суду розміщено оголошення для ОСОБА_1 , яка вважається повідомленою про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.
ОСОБА_1 не скористалася своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що 12.08.2022 позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».
При цьому встановлено, що АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 були підписані: Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк»; Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб; Оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501342210, згідно з якою сума кредиту 47 000 грн., процентна ставка 45% річних, строк кредитування - 60 місяців; Паспорт споживчого кредиту.
Зазначено, що АТ «СЕНС БАНК» на адресу відповідачки направив вимогу про усунення порушень кредитного договору, сплати заборгованості у розмірі 125 124,04 грн. (а.с 8).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу наявних у справі матеріалів, належних та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами суттєвих умов кредитного договору, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На користь Банку підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 19 600,93 грн., яка визначена як різниці заборгованості по тілу кредиту 41 395,34 грн. та 21 794,52 грн. сплачених відсотків.
Колегія суддів не може погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Як встановлено судом і підтверджується зібраними у справі доказами, 23.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до АТ «АЛЬФА-БАНК» з офертою на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501342210, відповідно до якої відповідачка пропонувала АТ «АЛЬФА-БАНК» укласти Угоду про надання споживчого кредиту в сумі 47 000 грн., з фіксованою процентною ставкою 45 %, строком на 60 місяців, дата повернення кредиту - 23.07.2026 (а.с.52).
23.07.2021 головою правління АТ «АЛЬФА-БАНК» Михайльо В.В. підписаний Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501342210, відповідно до якого прийнято пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501342210 з умовами: сума кредиту - 47 000 грн., процентна ставка - 45 % фіксована, строк кредиту - 60 місяців (зворот а.с.52-56).
Факт отримання відповідачкою 23.07.2021 кредиту в сумі 47 000 грн. підтверджується меморіальним ордером № 418854615 від 23.07.2021 та випискою по особовим рахункам за період з 23.07.2021 по 24.09.2025 (а.с.51).
Підписанням оферти ОСОБА_1 підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між нею та АТ «АЛЬФА-Б» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку, а разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі.
Зазначена заява містить підписи позичальниці та уповноваженого представника БАНКУ.
Також ОСОБА_1 була підписана довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з цим, ОСОБА_1 звернулася до банку із офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту та визначила основні умови кредитування.
Зазначена оферта містить власноручний підпис позичальниці, а також містить підпис про отримання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту.
Разом з цим, ОСОБА_1 був підписаний паспорт споживчого кредитування, в якому визначені всі необхідні умови кредитування.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що між сторонами виникли договірні зобов'язання, які є обов'язковими для виконання кожним із сторін. При цьому, оферта та акцепт містили всі істотні умови договору, на підставі яких ОСОБА_1 було надано кредит, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості, яка складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, є обґрунтованими.
Апеляційний суд враховує, що вимога про визнання такого правочину недійсним ОСОБА_1 не пред'являлася, суд такі вимоги не вирішував, а отже, умови кредитного договору підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи і право вимоги банку до позичальника за кредитним договором про повернення сум боргу, яке виникло у нього на підставі чинного правочину, презюмується.
Верховним Судом у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.
Апеляційний суд враховує, що позивачем на підтвердження позовних вимог було долучено виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка містить інформацію про всі операції по рахунку та яка підтверджує користування останньою коштами банку, які їй надавалися в кредит.
При цьому, відповідачка не спростувала використанням нею коштів у кредит та протягом року сумлінно виконувала умови договору, не надавала до суду першої інстанції контррозрахунку заборгованості, який у сукупності з розрахунком позивача суд першої інстанції мав би оцінити.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, який у сукупності з випискою по рахунку є належним, достатнім та допустимим доказом, а такі докази у своїй сукупності підтверджують факт наявності заборгованості та її розмір.
З огляду на таке, ураховуючи наявність в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, апеляційний суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за кредитним договором № 501342210 у розмірі 98 831 грн. 58 коп., з яких: 41395 грн. 45 коп. - тіло кредиту, 57436 грн. 13 коп. - відсотки за користування кредитом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження суттєвих умов кредитного договору, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а з огляду на те, що наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності надають змогу встановити обставини укладення між сторонами кредитного договору та підтверджують отримання відповідачкою грошових коштів у кредит, а також їх використання у заявленому до суду розмірі, суд першої інстанції помилково визначив розмір заборгованості і відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., який за наслідками апеляційного перегляду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633грн. 60 коп., розмір якого визначений ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03.03.2026.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2026 року в цій справі скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 501342210 від 23.07.2021 у розмірі 98831 грн. 58 коп. (дев'яносто вісім тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. та витрати зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанції у розмірі 6056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: С.В. Кухар
Г.С. Подліянова