Дата документу 22.04.2026 Справа № 314/6021/25
Єдиний унікальний № 314/6021/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/344/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
22 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
заявниці ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
25 грудня 2025 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги заявниця вказала, що 18 листопада 2025 року вона подала заяву до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про вчинення кримінальних злочинів, передбачених ст.ст. 28, 190, 256, 442 КК України. Зокрема, зазначала, що 18 листопада 2025 року о 14 год. вона прийшла на роботу, де невідомі вибили задню стіну приміщення, викрали речі та кошти. Крадіжку було організовано ОСОБА_8 , яка протягом двох років разом зі своїми співробітниками тероризувала її, виключали світло, заварювали двері, які вона купувала за свої кошти.
Просила: «в межах досудового розслідування існує реальна загроза, що викрадене майно: торгове обладнання, кондиціонер, дитячий та жіночий одяг, сумки, взуття, дитячі іграшки, може бути приховане, відчужене або знищене особами причетними до кримінального злочину, у зв'язку з цим, відповідно до ст. 170 КПК України виникла необхідність у накладенні арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливого відшкодування матеріальних та моральних збитків», зобов'язати слідчого звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна нерухомого та рухомого ОСОБА_8 , її співробітників та невідомих осіб на відеодоказах кримінального злочину; визнати протиправну бездіяльність слідчого, заступника начальника ОСОБА_9 та начальника поліції ГУНП №2 полковника поліції ОСОБА_10 , які вчинили крадіжку та привласнення чужого майна посадовою особою ОСОБА_8 , її співробітників та групою невідомих осіб, яке є кримінальним злочином згідно до ст.ст. 28, 30, 190, 356, 442 КПК України, розглядають як цивільно-правові відносини; постановити ухвалу, якою зобов'язати службову особу ГУНП в Запорізькій області, відділення поліції №2, уповноважену на внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, а саме: внести відповідні відомості до ЄРДР, заявлені нею в повідомленні - вимозі від 18 листопада 2025 року, талон-повідомлення єдиного обліку №21946 від 18 листопада 2025 року, кваліфікацією про вчинений кримінальний злочин упродовж 24 годин та видати їй відповідний витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 березня 2026 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 , з підстав відсутності і її заявах від 18 листопада 2025 року та 24 листопада 2025 року обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення (ухвалу), якою зобов'язати уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР.
В обґрунтування скарги вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, не були внесені відомості за її повідомленням - вимогою від 18 листопада 2025 року, що є прямою бездіяльністю поліції.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував, що сам факт подання заяви про кримінальне правопорушення є достатньою підставою для внесення відомостей до ЄРДР, незалежно від попередньої оцінки її обґрунтованості.
Вважає, що відмова у внесенні відомостей до ЄРДР фактично позбавляє її права на ефективне розслідування та судовий захист, її скарга не була розглянута по суті справи, не були розглянуті відео та фото докази кримінального злочину, вчиненого посадовою особою ОСОБА_8 , з групою осіб та своїми співробітниками, заволодінням майном родини ОСОБА_7 на суму понад одного мільйону гривень, викравши його з магазину, розібравши задню стіну магазину із цеглини, що підпадає під ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 28, 190, 356, 442 КК України.
Крім того, звертає увагу на те, що її права були обмежені, оскільки їй було надано строк на подання апеляційної скарги - 5 днів, проте, ст. 295 КАС України передбачає можливість апеляційного оскарження рішення суду протягом 30 днів, а ухвали суду - протягом 15 днів з дня проголошення.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 зазначила, що серед дня було викрадено приватний товар її та її родини. Її питання не було розглянуто по суті. Вказала, що коли вона прийшла до магазину, побачила, що особи у камуфляжній формі виносять її речі, а також були викрадені її документи.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав про відсутність жодних документів на право користування ОСОБА_7 вказаного приміщення. Вважав ухвала є законною та просив залишити її без змін. На уточнюючи питання головуючого судді прокурор зазначив, що двері та вікна у приміщенні цілі, відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 не вносились.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_7 , прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Так, як встановлено із матеріалів скарги, зокрема із відомостей, що містяться в талоні - повідомленні Єдиного обліку №21946 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) - 18 листопада 2025 року о 13:52 хв. від ОСОБА_7 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18 листопада 2025 о 13:51 за адресою: Запорізький район, м. Вільнянськ, вулиця Поліграфічний, буд. 9, незаконно залізли в хату чи в якусь установу 3-4 особи. Один у формі. На питання жінка не відповідає, чутно сварку між кимось (а.с. 26).
Із листа з відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, випливає, що звернення ОСОБА_7 зареєстровано до ІКС ІПНП відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області під №21946 від 18.11.2025 та №24.11.2025, в якому відсутні відомості, які б вказували на наявність кримінального правопорушення (а.с. 27).
Надаючи оцінку вказаним доводам в контексті висновків оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зміст звернення ОСОБА_7 про вчинення злочинів не визначає наявності елементів об'єктивної сторони кримінальних правопорушень.
Колегія суддів зазначає, що дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Водночас, як вже зазначалось вище, до ЄРДР вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які очевидно не містять таких ознак.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно - небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
Так, ОСОБА_7 у своєму зверненні на службу 102, вказувала про проникнення невідомих осіб до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту скарги, поданої до слідчого судді, встановлено, що події, які зазначені ОСОБА_7 , відбувались за адресою: пров. Поліграфічний, 10 у м. Вільнянську.
Із матеріалів скарги встановлено, що на запит Вільнянського районного суду Запорізької області були надані з відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_7 .
Зокрема, із наданих матеріалів встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване нежитлове приміщення, власником якого є Вільнянське районне комунальне підприємство «Друкарня». Згідно договору №3 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вільнянського району, що обліковується на балансі Вільнянського РКП «Друкарня» 18 квітня 2019 року підсобне приміщення, розташоване за адресою: м. Вільнянськ, провулок Поліграфічний, буд. 10, орендодавцем в особі директора Вільнянського РКП «Друкарня» ОСОБА_8 було передано в оренду ФОП ОСОБА_11 на строк 2 роки 6 місяців до 17 березня 2022 року. Строк дії договору оренди продовжений не був, у вищезазначеному приміщенні залишилося майно ФОП ОСОБА_11 , яка виїхала за кордон та своє майно не забрала. Про це було повідомлено її матері ОСОБА_7 , але остання свої речі та майно доньки ОСОБА_11 в категоричній формі забирати відмовилась. Зазначені речі були упаковані та знаходяться в підсобному приміщенні за вказаною адресою. Будь-яких прав на володіння чи користування приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_7 не має.
Крім того, під час проведення перевірки за зверненням ОСОБА_7 , була опитана ОСОБА_8 , яка є директором КП «Друкарня» ВМР та проведено огляд місця події.
Також, в матеріалах скарги містяться: Договір №3 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вільнянського району, що обліковується на балансі від 18 квітня 2019 року, бухгалтерська довідка про нарахування орендної плати, з урахуванням штрафних санкцій, згідно вказаного Договору, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю від 18 квітня 2019 року, акт прийому-передачі від 18 квітня 2019 року (а.с. 65-74).
Із зазначеного випливає, що між Вільнянське РКП «Друкарня» та ФОП ОСОБА_11 був укладений договір оренди нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 роки 11 місяців.
Із наданих ОСОБА_8 пояснень, після закінчення вказаного Договору, орендар в особі ФОП ОСОБА_11 речі, які знаходились у вказаному приміщенні не забрала, про що було повідомлено її матері - ОСОБА_7 .
Крім того, із письмових пояснень ОСОБА_8 слідує, що всі речі, які знаходились в орендованому ФОП ОСОБА_11 приміщенні, були упаковані та там знаходяться, у разі потреби ОСОБА_7 може їх забрати, про що їй було неодноразово повідомлено.
На переконання колегії суддів, відомостей, які б свідчили про викрадення речей ОСОБА_7 та/або речей, що належать ФОП ОСОБА_11 , не надано.
При цьому, в контексті зазначених обставин щодо проникнення до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , невідомих осіб, то слід зазначити, що матеріалами скарги встановлено, що вказане приміщення, не перебуває ані у власності ОСОБА_7 , ані у власності ФОП ОСОБА_11 , а строк оренди приміщення закінчився ще 17 березня 2022 року, який не був у подальшому продовжений.
При цьому, заяв або повідомлень уповноважених осіб Вільнянського РКП «Друкарня», на балансі яких знаходиться приміщення за адресою: м. Вільнянськ, пров. Поліграфічний, 10, щодо його пошкодження або незаконного проникнення, матеріали справи не містять.
Більш того, долучений ОСОБА_7 до матеріалів скарги відеозапис також не підтверджує таких обставин.
Крім того, слід акцентувати увагу на дату створення відеозапису - «23.12.2025», в той час як звернення на службу «102» від ОСОБА_7 надійшло 18 листопада 2025 року, а на світлинах, які також містяться на долученому DVD-диску зазначені такі дати, як: «13 серпня 2024 року, 02 серпня 2024 року», що також не можуть підтверджувати обставин, які відбувались 18 листопада 2025 року.
При цьому, долучений відеозапис жодним чином не відображає подій, про які йдеться мова у зверненні ОСОБА_7 від 18 листопада 2025 року.
Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що зазначені у зверненні ОСОБА_7 обставини не свідчать про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень, а відтак і відсутня бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Щодо доводів про обмеження процесуальних прав ОСОБА_7 в частині надання лише п'ятиденного строку на подання апеляційної скарги, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Отже, жодних порушень у реалізації процесуального права ОСОБА_7 в частині апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, не виявлено таких і колегією суддів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 304, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4