Справа № 683/710/26
2/683/871/2026
06 травня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/710/26, 2/683/871/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
06 березня 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72987823 від 24.11.2022 року в розмірі 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками, та просить стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що 24.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72987823.
03 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 033-030423, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» за плату, а ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №04/05/23 до Договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 року ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
05 грудня 2025 року між ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №05/12/25 до Договору факторингу №05/12/25-1 від 05.12.2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов'язань згідно вище зазначеного договору, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року, не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72987823, згідно умов якого товариство 24.11.2022 року надало ОСОБА_1 позику в розмірі 3 150 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 , строком на 12 днів (до 06.12.2022 року), зі сплатою відсотків в розмірі 2,5%, з розміром процентів на прострочену позику у день - 2,70%, пеня - 2,70%.
Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.20 договору).
Пунктом 5 договору, позичальник підтвердив, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України; позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»); позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі; позичальник надав дозвіл Позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі третім особам, в тому числі, але не виключно, колекторським компаніям, у разі відступлення права вимоги за Договором або врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав та інтересів Позикодавця та повного виконання зобов'язань за цим Договором.
Крім того, 24.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №72987823 до договору позики №72987823 від 24.11.2022 року, згідно умов якого товариство збільшує суму наданої ОСОБА_1 позики в розмірі 3 150 грн. на 2 350 грн. Загальний розмір наданої позики становить 5 500 грн. (п.1 додаткової угоди).
Таким чином, товариство 24.11.2022 року надало ОСОБА_1 позику в розмірі 2 350 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 .
Згідно п.2.1. додаткової угоди, сторони погодили викласти в новій редакції стовбець 7 Таблиці п. 2 Договору, а саме «Орієнтовна загальна вартість позики, у грн.» 7150,00 грн.
Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що ця Додаткова угода укладена у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Даний договір та додаткову угоду до нього, ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «iRK101zajS» (п.28 договору) та «RPz3rzwBy1» (п.8 додаткової угоди).
Згідно копії квитанції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 24.11.2022 року, судом встановлено, що 24.11.2022 року на карту НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів в сумі 3 150 грн. та в сумі 2 350 грн., даний факт також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» та випискою з банку про рух коштів по карті НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Відповідно до наданого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» розрахунку заборгованості станом на 10.02.2026 року, судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором позики №72987823 від 24.11.2022 року становить 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
03 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 033-030423, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» за плату, а ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №04/05/23 до Договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 року ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
05 грудня 2025 року між ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №05/12/25 до Договору факторингу №05/12/25-1 від 05.12.2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 009 грн. 47 коп., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 509 грн. 47 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення позики та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_1 був належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного договору, однак не виконала грошове зобов'язання по поверненню коштів, а тому заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню за рішенням суду.
Доказів, які б спростували існуючу заборгованість за договором позики, відповідачем не надано.
Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення даних договорів відбулось, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором та договором позики перед новим кредитором ТОВ «Деал Фінанс Груп» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернула, тому вимоги позивач в частині стягнення заборгованості, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі позики, підлягають задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп», слід стягнути заборгованість за договором позики №72987823 від 24.11.2022 року в розмірі 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Щодо стягнення відсотків слід зазначити наступне.
Згідно до витягу з реєстру прав вимог №05/12/25 до Договору факторингу №05/12/25-1 від 05.12.2025 року та розрахунку заборгованості за договором позики №72987823 від 24.11.2022 року, вбачається, що сума нарахованих відповідачу відсотків становить 13 509 грн. 47 коп.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що строк дії договору укладеного між сторонами становить 12 днів, тобто з 24.11.2022 року по 06.12.2022 року, базова процентна ставка в день становить 2,5% (пункт 2.3 Договору).
Разом з тим, представник позивача зазначив, що відповідно до п. 5.3. договору позики №72987823, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
З урахуванням вищевикладеного, представник позивача зазначає, що у договорі позики встановлено строк позики 12 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Тому, просить стягнути з відповідача на його користь відсотки в розмірі 13 509 грн. 47 коп. нараховані за період з 24.11.2022 року по 04.05.2023 року, з урахуванням пролонгації.
Однак, судом встановлено, що зазначені Правила не були підписані відповідачем (доказів підписання цих Правил одноразовим ідентифікатором позивачем не надано), а матеріали справи не містять підтверджень, які саме умови щодо пролонгації розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи договір позики, і чи ці Правила на момент отримання відповідачем коштів позики взагалі містили умови щодо пролонгації.
Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в Правила надання грошових коштів у позику.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує їх при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням вище зазначеного, судом встановлено, що з 24.11.2022 року по 06.12.2022 року розмір відсотків за користування кредитом становить 1 650 грн. (5 500 грн. х 2.5% х 12 днів) в межах строку кредитування, які підлягають стягненню в судовому порядку. Проценти нараховані після 06.12.2022 року стягненню не підлягають.
Щодо судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №579941275.1 від 23.02.2026 року, які просило стягнути із відповідача.
Позов заявлено з ціною 19 009 грн. 47 коп., а підлягає стягненню в сумі 7 150 грн., що складає 37,61 % (7 150 грн. х 100 : 19 009 грн. 47 коп.).
Тому, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1 002 грн. 13 коп. судового збору (2662 грн. 40 коп. х 37,61 %).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2025 року між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» був укладений договір №22-08/25/ДІЛ про надання правової допомоги.
Згідно витягу з акту №5-ДІЛ від 02.01.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, вбачається, що вартість наданих адвокатом Ткаченко Ю.О. юридичних послуг, становить 4 500 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 37,61 %, судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1 692 грн. 45 коп. (4 500 грн. х 37,61 %).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрати на правову допомогу в розмірі 1 692 грн. 45 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики №72987823 від 24.11.2022 року в розмірі 7 150 грн., з яких: 5 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 650 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1 002 грн. 13 коп. судового збору та 1 692 грн. 45 коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, вул.Садова, 31/33, оф.40/3, м.Ірпінь, код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: