про забезпечення позову
05.05.2026
Справа № 522/2265/26
Провадження № 2/522/5613/26
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув заяву Fist Telecom Traiding OU про забезпечення позову.
Fist Telecom Traiding OU звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Позивач просить суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Одг Ленд» №1 від 06.02.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 2) визнати недійсним Акт приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ «Одг Ленд» від 06.02.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; 3) скасувати запис в Єдиному державномиу реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Одг Ленд» від 07.02.2023 про зміну складу засновників (учасників).
Позивачем також подано заяву про забезпечення позову: 1) накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ “ОДГ ЛЕНД» у розмірі 5 %, що становить 200 000 грн, належну ОСОБА_2 ; 2) заборонити органам державної реєстрації, державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією), внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо належної ОСОБА_2 , частки в статутному капіталі ТОВ “ОДГ ЛЕНД» у розмірі 5 %, що становить 200 000 грн. Необхідність забезпечення позову пояснює тим, що до вирішення спору по суті існує ризик відчуження частки на користь третіх осіб.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.
Крім того, згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у розмірі 5 %, що становить 200 000 грн. у статутному капіталі ТОВ «Одг Ленд» №1 від 06.02.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасування наслідків передачі прав на вказану частку.
Можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.
Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Отже, обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі, зважаючи на предмет позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Наразі є наявність підстав вважати, що не застосування заходу забезпечення позову, про який просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, через потенційну можливість відповідача відчужити цю частку на користь третіх осіб.
Для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі, якщо таке буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту.
Щодо заборони реєстраційних дій зі спірною часткою у статутному капіталі, то суд зазначає наступне.
Постанова Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 567/459/23 містить висновок про те, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.
За таких обставин, враховуючи предмет спору, не є необхідним і співмірним додатково забороняти вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного майна.
Згідно з ч.1, 5 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Враховуючи, що арешт майна відповідача не передбачає вилучення цього майна з його володіння та користування, судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. 149, 150, 152-154, 157 ЦПК України,
Заяву Fist Telecom Traiding OU про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ “ОДГ ЛЕНД» (ЄДРПОУ 41744733) у розмірі 5 , що становить 200 000 гривень, належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Ярема Х.С.