Справа № 509/2651/26
06 травня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162380000153 від 08.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, зокрема:
- 23.02.2026 року постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі № 521/896/26, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Згідно вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.02.2026 року у справі №521/896/26 - ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років, однак обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з її змістом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів, всупереч постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, 08.04.2026 року приблизно о 13:00 год, більш точного часу не встановлено, пересуваючись на транспортному засобі - автомобілі марки ВАЗ моделі 2102 д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Великодолинське, вул. Чорноморська дорога, навпроти домоволодіння № 67, був зупинений поліцейськими СРПП відділення поліції № 1 Одеського РУП№2 ГУНП в Одеській області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення правил дорожньою руху України.
За результатами розгляду адміністративного правопорушення працівниками поліції відносно ОСОБА_4 складено адміністративну постанову серії ЕНА № 6989804 від 08.04.2026 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП - «Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами».
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини вчиненого ним злочину. У вчиненому щиро розкаявся.
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів та речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особу винного, за місцем проживання характеризується посередньо, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України слід призначити у межах мінімальної санкції даної статті у виді позбавлення волі, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
У зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази після набрання вироком суду законної сили:
- транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ моделі 2102 д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ моделі 2102 д.н.з. НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , - вважати повернутими ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1