Справа № 521/10213/23
Номер провадження № 6/521/490/26
29 квітня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі №204, в м. Одеса, подання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, -
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Андрій Олександрович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, згідно якого просить суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/10213/23 від 05.03.2024р.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП №77577418 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 521/10213/23 виданого 07.11.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 116 249 (сто шістнадцять тисяч двісті сорок дев 'ять) грн. 71 коп., три проценти річних у сумі - 43 321 (сорок три тисячі триста двадцять одна) грн. 33 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі - 361 394 (триста шістдесят одна тисяча триста дев 'яносто чотири) грн. 70 коп., а також моральну шкоду у розмірі 50000 (п 'ятдесят тисяч) грн., що у сукупності складає - 570 965 (п 'ятсот сімдесят тисяч дев 'ятсот шістдесят п 'ять) грн. 74 коп. (ВП № 77576854);
- виконавчого листа № 521/10213/23 виданого 07.11.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , судові витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати у загальному розмірі 57283 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 36 коп. (ВП № 77575999).
Вищевказані виконавчі провадження було відкрито 20.03.2025 року та Постанови про відкриття виконавчих проваджень разом з іншими постановами, які були винесені у цей день, були направлені боржнику 20.03.2025 року рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі (номер відправлення 0601125841353).
В порушення вищевказаних вимог законодавства, боржник не подав виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника. Згідно до довідок Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України боржник ніде не працює та не отримує доходи, але має рахунок як ФОП у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК». Згідно до довідки Держгеокадастру, боржник не має у власності земельні ділянки. В результаті винесення постанови про арешт коштів боржника, з'ясувалось, що боржник має відкриті рахунки у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (на яких відсутні грошові кошти), а на закритому 10.09.2025 року рахунку у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» мається заборгованість у сумі 12455,13 грн. Згідно довідки МВС України боржнику не належать на праві власності транспортні засоби. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, боржник не є власником будь-якого нерухомого майна. Однак, згідно до відповіді Державної прикордонної служби України від 04.03.2026 року, боржниця неодноразово перетинала кордон України з моменту відкриття виконавчого провадження - 11.06.2025 (в'їзд); 05.07.2025 (виїзд); 03.09.2025 (в'їзд); 11.09.2025 (виїзд); 16.01.2026 (в'їзд); 29.01.2026 (виїзд). Таким чином, боржник має грошові кошти як для частих поїздок за кордон, так і для життя за кордоном. Однак, достеменно знаючи про наявність судового рішення (у 2025 році, дізнавшись про відкриття виконавчого провадження адвокат боржника Григорук Георгій Петрович намагався оскаржити заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2024 року), боржник не здійснила жодних дій щодо його виконання та не сплатила жодної копійки.
Заявник, посилаючись на здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення суду, вважає за доцільне застосувати до боржника такий захід впливу, як тимчасове обмеження виїзду за межі України.
Судом на підставі частини другої статті 247ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали подання, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні данного подання з таких підстав.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідна норма Конвенції міститься у статті 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», що передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Таке право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Згідно положень п. 2 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Одночасно, відповідно до п. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадянину України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді закордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
За загальним правилом під час розгляду питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати те, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Судові рішення у вказаній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів умисного ухилення боржника від виконання рішення суду.
Одночасно необхідно враховувати, що під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні непереборні обставини.
Розглядаючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням Європейський суд з прав людини у справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria) рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03) визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування.
Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов'язань має відповідати трьом критеріям:
- ґрунтуватися на національному законі;
- переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч 3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції;
- відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03), Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга № 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга №41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...".
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП №77577418 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 521/10213/23 виданого 07.11.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 116 249 (сто шістнадцять тисяч двісті сорок дев 'ять) грн. 71 коп., три проценти річних у сумі - 43 321 (сорок три тисячі триста двадцять одна) грн. 33 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі - 361 394 (триста шістдесят одна тисяча триста дев 'яносто чотири) грн. 70 коп., а також моральну шкоду у розмірі 50000 (п 'ятдесят тисяч) грн., що у сукупності складає - 570 965 (п 'ятсот сімдесят тисяч дев 'ятсот шістдесят п 'ять) грн. 74 коп. (ВП № 77576854);
- виконавчого листа № 521/10213/23 виданого 07.11.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , судові витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати у загальному розмірі 57283 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 36 коп. (ВП № 77575999).
Приватним виконавцем 20.03.2025р. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з боржника коштів, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів та майна боржника, копії яких направлено боржнику.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Наявні в матеріалах подання, постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів та майна боржника не є тими достатніми доказами, які можуть свідчити про факт ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Суд, вирішуючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, має з'ясувати чи дійсно боржник свідомо ухилявся від виконання зобов'язань.
Сам по собі факт існування у боржника заборгованості по зобов'язанню перед стягувачем не є підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є оціночним поняттям і доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює питання встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.
Слід зазначити, що у поданні державного виконавця не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Крім того з доданих до подання письмових доказів вбачається, що боржник має у приватній спільній сумісній власності нерухоме майно, а саме 1/1 частину квартири АДРЕСА_1 .
Однак у поданні не викладено обставин, які перешкоджають задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна боржника.
Отже, надані приватним виконавцем матеріали подання не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї приватним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду.
Керуючись ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, Суд
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича про тимчасове обмеження без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/10213/23 від 05.03.2024р. - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Хаджибейського
районного суду м. Одеси Д.Д. Громік