05.05.2026 Справа №607/9733/26 Провадження №1-кс/607/3331/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тернополі, клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , із клопотанням про скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.03.2026 у справі № 607/5086/26, в якому просить скасувати арешт накладений на мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» із захисним кодом 9002, IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 .
Дане клопотання обґрунтовано тим, що у накладенні арешту відпала потреба, оскільки в даному кримінальному провадженні проведені усі необхідні слідчі дії та експертизи.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали подане клопотання.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що даний мобільний телефон перебуває на експертному дослідженні, на підтвердження цього долучив протокол огляду від 11.03.2026 та постанову про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 04.05.2026.
Вивчивши клопотання, слідча суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.03.2026 у справі № 607/5086/26, в рамках кримінального провадження №42025210000000151 від 04.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, накладено арешт на мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» із захисним кодом 9002, IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Ухвалюючи рішення про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що вказане у клопотанні майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Так, вирішуючи питання про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, обґрунтував сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що майно, з якого адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , просить скасувати арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, відомостей про те, що у рамках вказаного кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії із мобільним телефоном, слідчому судді не надано.
Натомість, як вбачається із постанови про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 04.05.2026 року мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max» із захисним кодом 9002, IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із абонентським номером НОМЕР_3 , направлено експертам для проведення відповідного дослідження з метою встановлення обставин, що мають істотне значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема для виявлення, фіксації та аналізу інформації, яка може міститися у його пам'яті та бути використаною як доказ.
Зазначене підтверджує, що на даний час із арештованим майном, з якового адвокат просить скасувати арешт, проводяться слідчі дії, тому в його арешті потреба не відпала.
Доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що можливо скасувати арешт, а телефон повернути власнику після проведення експертизи не узгоджуються із вимогами ч. 1 ст. 100 та ч. 1 ст. 169 КПК України.
Враховуючи позицію прокурора, який заперечив щодо скасування арешту на дане майно та те, що представником заявника при зверненні до слідчого судді не доведено, що на даний час відпала потреба у застосуванні арешту майна чи арешт накладено не обгрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення внесеного клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись статями 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1