27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 754/5930/25
провадження № 61-4386 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення оплати житлово-комунальних послуг,
1. У березні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, втрати від інфляції, та відсотки річних та пеню у загальному розмірі 151 224,24 грн.
2. Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 07 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року, позов задовольнив частково.
2.1. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача 144 586,47 грн - оплати житлово-комунальних послуг, втрати від інфляції, трьох процентів річних, пені.
2.2. Стягнув солідарно з з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» 1 447,55 грн судового збору ( з кожного).
2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
3. У квітні 2026 року ОСОБА_5 до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, суди попередніх інстанції ухвалили оскаржувані рішення з порушенням, зокрема, абзацу другого пункту 10 Правил Кабінету Міністрів України № 630, статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
4.1. Також зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду, щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо:
- обов'язковості врахування лічильника при наявності свідоцтва про повірку за відсутності формального акту введення в облік, якщо виконавець не довів неможливості знаття показань;
- щодо одночасного застосування зупинення позовної давності через карантин та воєнний стан для міста Києва з урахуванням перетину.
5. Також касаційна скарга містить посилання на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
6. Так заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки правильність вирішення правовідносин у цій справі має фундаментальне значення для захисту прав споживачів у сфері житлово?комунальних послуг.
7. Касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню в силу вимог частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто на судові рішення у малозначній справі, однак Верховний Суд, надавши оцінку доводам скаржника, викладеним у касаційній скарзі, дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає касаційному оскарженню, оскільки вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з метою вирішення правової проблеми щодо нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги за нормативами споживання за умови наявності повіреного лічильника.
8. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
9. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
10. Також частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
11. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
12. Доводи касаційної скарги містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
13. Скаржник звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
14. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.
15. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
16. Крім цього заявник у касаційній скарзі заявляє клопотання про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року в частині стягнення суми 144 586,47 грн до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
17. Касаційна скарга не містить доводів в частині заявленого клопотання про зупинення виконання судового рішення.
18. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
19. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
20. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
21. Заявивши клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, заявник не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема щодо ймовірності порушення балансу інтересів сторін. Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням, так як і організаційні труднощі в його виконанні, не є підставою для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення на час перегляду справи в касаційному порядку.
22. Враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання (дію) судового рішення, в задоволенні його клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
23. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
24. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 124, 389, 390, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення оплати житлово-комунальних послуг.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року.
3. Витребувати із Деснянського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи №754/5930/25.
4. Надіслати копію цієї ухвали скаржнику та учасникам справи, яким додатково надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
5. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк
Ухвалу відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформив суддя Пророк В. В.