22.04.2026Справа №607/3699/26
22 квітня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
-з участю: адвоката Кульгавець С.М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6628372 від 07 лютого 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 07 лютого 2026 року під час керування транспортним засобом був пристебнутий ременем безпеки.
Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник відповідача подав відзив на позов. Вказав, що 07 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «ВАЗ, модель «2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Факт порушення ОСОБА_1 ПДР підтверджується долученими до відзиву відеоматеріалами, на яких також зафіксовано, що позивач визнає вчинення правопорушення. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні адвокат Кульгавець С.М. просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо у поданому відзиві просив справу слухати без участі їх представника.
Судом встановлено, що 07 лютого 2026 року Інспектором відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтинантом поліції Грицюком Р.І. винесено постанову серії ЕНА №6628372 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 07 лютого 2026 року о 14 год 59 хв по вул. Михайла Гайворонського, 11 в м. Тернополі, позивач керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3.в. ПДР України.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Положеннями пункту 2.3 (в) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Положеннями ч. 5 ст. 212 КУПАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 5 ст. 121 КУпАП не обґрунтовано належними доказами.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камери реєстратора службового автомобіля встановлено, що на ньому беззаперечно не зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУПАП, оскільки автомобіль працівників поліції знаходився на великій відстані від автомобіля позивача.
Крім того, з долученого відеозапису «2026_0207_145825_s» не встановлено, що позивач під час спілкування з працівниками поліції визнав факт керування транспортного засобу будучи не пристебнутим ременем безпеки.
Таким чином, долучені відповідачем відеозаписи не підтверджують обставин, викладених в оскаржуваній постанові, зокрема, що позивач керував транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки.
Інших доказів на підтвердження в діях позивача складу адміністративного правопорушення суду не надано.
Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6628372 від 07 лютого 2026 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови серії ЕНА №6628372 від 07 лютого 2026 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності зібрані докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6628372 від 07 лютого 2026 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню на його користь з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6628372 від 07 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108720.
Повне рішення складено 22 квітня 2026 року.
Головуюча І.М. Черніцька