05 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/790/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
прокуратури - Гудименко Ю. В. (Офіс Генерального прокурора)
позивача 1 - не з'явилися
позивача 2 - не з'явилися
відповідача 1 - не з'явилися
відповідача 2 - Компанієць О. М. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026
за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Первомайської міської ради Миколаївської області
до: Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 302 785,02 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач 1) та Первомайської міської ради Миколаївської області (далі - Рада, позивач 2) звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради (далі - КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня", відповідач 1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", відповідач 2), в якому просив визнати недійсними укладені між відповідачами додаткові угоди від 13.09.2022 №3, від 04.10.2022 № 4 та від 27.10.2022 № 5 до договору про закупівлю електричної енергії від 04.01.2022 №56/87/1-22, а також стягнути з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Ради безпідставно сплачені бюджетні кошти у сумі 302 785,02 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваними додатковими угодами до договору про закупівлю електричної енергії від 04.01.2022 № 56/87/1-22 незаконно, тобто за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, збільшено ціну вказаного договору, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та, як наслідок, зменшено обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 (суддя Семенчук Н. О.) позов задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду від 04.10.2022 № 4 до Договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 про закупівлю електричної енергії, укладену між КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія". Визнано недійсною додаткову угоду від 27.10.2022 №5 до Договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 про закупівлю електричної енергії, укладену між КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія".
Стягнуто з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Ради кошти в сумі 302 785,02 грн.
Стягнуто з КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Стягнуто з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6 055,82 грн. В решті позову відмовлено.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 (колегія суддів: Таран С.В., Поліщук Л.В., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 у справі № 915/790/24 змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції постанови. В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 у справі № 915/790/24 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" у касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що апеляційний господарський суд безпідставно застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
4.2. Основними аргументами скаржника, зокрема, є:
- апеляційний господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, не врахував положення Закону України "Про ринок електричної енергії", що призвело до неправильного застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі";
- апеляційним господарським судом не враховано положення пункту 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідно до яких електрична енергія є товаром, призначеним для купівлі-продажу;
- у цій справі спір виник у зв'язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії, який не є ціною товару, а є регульованою державою платою за послугу, що встановлюється Регулятором у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії". Таким чином, правовідносини, що розглядались Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/2321/22, та № 920/19/24 та правовідносини у цій справі не є подібними за своїм правовим змістом, оскільки у першому випадку йдеться про зміну ринкової ціни товару, тоді як у цій справі - про зміну державою регульованого тарифу на послугу з передачі електричної енергії;
- апеляційний господарський суд, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, застосував його без урахування відмінності фактичних обставин та правової природи спірних правовідносин, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
4.3. На обґрунтування касаційної скарги, із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - повноваження прокурора самостійно встановлювати факти порушення законодавства без висновків уповноваженого на це контролюючого органу.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, посилаючись, зокрема, на дотримання судом норм матеріального та процесуального права.
5.2. Від Ради до Верховного Суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача 2.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що НКП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради було проведено відкриті торги щодо закупівлі 1500000 кВт*год електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія") з терміном постачання до 31.12.2022 та очікуваною вартістю 7050000 грн з ПДВ (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-11-16-004075-с).
6.2. Учасниками вказаних торгів стали ТОВ "Укр Газ Ресурс" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія".
6.3. За результатами проведення електронного аукціону та розгляду документів учасників зазначених торгів переможцем процедури відкритих торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 5 715 000 грн (з ПДВ), що підтверджується протоколом розкриття тендерних пропозицій.
6.4. Між КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" (споживач) та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) 04.01.2022 укладено договір про закупівлю електричної енергії №56/87/1-22 (далі - договір від 04.01.2022 №56/87/1-22), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
6.5. Відповідно до пункту 2.1 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2022 році за ДК 021:2015-09310000-5- електричну енергію (як різновид товарної продукції) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
6.6. У пункті 2.2 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 узгоджено, що обсяг закупівлі складає 1500000 кВт*год та може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків.
6.7. Пунктом 3.3 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 передбачено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
6.8. Згідно з пунктами 5.1-5.4 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 ціна цього договору становить 5 715 000 грн, у тому числі ПДВ 952 500 грн, згідно з виділеними кошторисними призначеннями Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради 3181350 грн та наданими послугами орендарям 2533650 грн (ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України). У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (з урахуванням послуги з передачі електричної енергії) згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Інформація про чинну ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадку застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
6.9. Цей договір набирає чинності з моменту підписання, в частині постачання електричної енергії з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного їх завершення (пункт 13.1 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22).
6.10. За умовами пункту 13.2 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
6.11. У пункті 13.8 договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
6.12. Додатками до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, а також комерційна пропозиція.
6.13. Відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції ціна для здійснення платежів за електричну енергію за 1 кВт*год у розрахунковому періоді за результатами закупівлі складає 3,175 грн без ПДВ.
6.14. За умовами пункту 2 комерційної пропозиції зміна умов договору в частині зміни ціни у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до договору за результатами переговорів сторін. Сторона-ініціатор зміни ціни не пізніше ніж за 20 календарних днів до застосування таких змін повідомляє другу сторону про намір внести відповідні зміни до договору. Сторони можуть визначити інший термін для застосування таких змін, в тому числі із додержанням положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України. Внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом направлення повідомлення про зміну ціни та додаткової угоди до договору на електронну пошту, зазначену сторонами у договорі або на офіційному веб-сайті сторони, з одночасним направленням оригіналу у паперовому вигляді на юридичну адресу сторони. Датою отримання такого повідомлення та додаткової угоди є дата направлення їх стороні за договором електронною поштою. Згодою із запропонованими змінами є підписання стороною додаткової угоди до договору в термін, що не перевищує 20 днів з дати її отримання. Незгодою із запропонованими змінами є неотримання зацікавленою стороною підписаної додаткової угоди у той самий строк.
6.15. Ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із дотриманням наступного порядку зміни ціни, а саме: відповідно до положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни на електричну енергію на ринку РДН (за декаду або за місяць) у разі коливання ціни такого товару на ринку РДН (за декаду або за місяць) здійснюється за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю. Підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку РДН є довідка (завірена копія довідки) Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв щодо коливань (змін) середньозважених цін на РДН в ОЕС України (подекадно або за місяць), цін на РДН або інформація з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" щодо середньозважених цін на РДН (подекадно або за місяць) у вигляді завірених підписом уповноваженої особи сторони, роздрукованих відповідних аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет (пункт 2.1 комерційної пропозиції).
6.16. В подальшому між КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" укладено низку додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, а саме:
- додаткову угоду від 11.01.2022 №1, якою у зв'язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується постановою НКРЕКП №2454, керуючись положенням пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, передбачено збільшення ціни на електричну енергію до 3,22671 грн без ПДВ за 1 кВт*год та зменшення загального обсягу електричної енергії за договором до 1475961 кВт*год, а також визначено, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України дана додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.01.2022, та є невід'ємною частиною договору;
- додаткову угоду від 13.09.2022 №3, в якій відповідачі з посиланням на зміну ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від 16.08.2022 №505/22, керуючись положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", узгодили збільшення ціни на електричну енергію до 3,50254089 грн без ПДВ за 1 кВт*год та зменшення загального обсягу електричної енергії за договором до 1400964 кВт*год, а також те, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 13.09.2022, та є невід'ємною частиною договору;
- додаткову угоду від 04.10.2022 №4, якою у зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової падати від 13.09.2022 №635/22, на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено збільшення ціни на електричну енергію до 3,80623098 грн без ПДВ за 1 кВт*год та зменшення загального обсягу електричної енергії за договором до 1238789 кВт*год, а також визначено, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України дана додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 04.10.2022, та є невід'ємною частиною договору;
- додаткову угоду від 27.10.2022 № 5, в якій відповідачі з посиланням на зміну ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від 05.10.2022 №733/22, керуючись положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", узгодили збільшення ціни на електричну енергію до 3,9689 грн без ПДВ за 1 кВт*год, а також те, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 27.10.2022, та є невід'ємною частиною договору.
6.17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договору від 04.01.2022 № 56/87/1-22 ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" поставило КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" електричну енергію, вартість якої оплачувалася останнім, а саме:
- протягом січня місяця 2022 року поставлено 131383 кВт*год електроенергії на загальну суму 436 043,41 грн з ПДВ (361 101,03 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 74 942,38 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується платіжними дорученнями від 10.02.2022 №65 та від 10.02.2022 №56, а також актами про прийняття-передавання продукції від 04.02.2022 №1 та від 08.02.2022 №1;
- протягом лютого місяця 2022 року поставлено 97346 кВт*год електроенергії на загальну суму 376 928,77 грн з ПДВ (303535,98 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 73 392,79 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 28.02.2022 №2 та платіжним дорученням від 04.03.2022 №98;
- протягом березня місяця 2022 року поставлено 86734 кВт*год електроенергії на загальну суму 335838,56 грн з ПДВ (269 797,36 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 66 041,20 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 31.03.2022 №3 та платіжним доручення від 11.04.2022 №191;
- протягом квітня місяця 2022 року поставлено 78465 кВт*год електроенергії на загальну суму 303 820,56 грн з ПДВ (244168,36 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 59 652,20 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 30.04.2022 №4, а також платіжними дорученнями від 06.05.2022 №258 та від 25.05.2022 № 4509;
- протягом травня місяця 2022 року поставлено 64075 кВт*год електроенергії на загальну суму 248 101,73 грн з ПДВ (215973,38 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 32 128,35 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 31.05.2022 №5, а також платіжними дорученнями від 08.06.2022 №320 та від 24.06.2022 №4626;
- протягом червня місяця 2022 року поставлено 49985 кВт*год електроенергії на загальну суму 193544,54 грн з ПДВ (162852,07 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 30692,47 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 30.06.2022 № 6, а також платіжними дорученнями від 08.07.2022 № 368, від 27.07.2022 №4742 і від 27.07.2022 № 4742;
-протягом липня місяця 2022 року поставлено 34424 кВт*год електроенергії на загальну суму 133291,31 грн з ПДВ (102786,20 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 30505,31 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 03.08.2022 № 7, а також платіжними дорученнями від 19.08.2022 №466 та від 30.08.2022 №4857;
- протягом серпня місяця 2022 року поставлено 40957 кВт*год електроенергії на загальну суму 158587,63 грн з ПДВ (120021,99 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 38565,64 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 31.08.2022 №8, а також платіжними дорученнями від 08.09.2022 №528 і від 30.09.2022 №5015;
- протягом вересня місяця 2022 року поставлено 53900 кВт*год електроенергії на загальну суму 219403,37 грн з ПДВ (183385,67 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 36017,70 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 30.09.2022 №9, а також платіжними дорученнями від 07.10.2022 №572 та від 20.10.2022 №5100;
- протягом жовтня місяця 2022 року поставлено 73005 кВт*год електроенергії на загальну суму 333 169,01 грн з ПДВ (272685,49 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 60 483,52 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 31.10.2022 №10, а також платіжними дорученнями від 07.11.2022 №642 та від 21.11.2022 №5202;
- протягом листопада місяця 2022 року поставлено 77107 кВт*год електроенергії на загальну суму 367235,96 грн з ПДВ (214008,35 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 153227,61 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 09.12.2022 №11, а також платіжними дорученнями від 21.12.2022 №723 та від 29.12.2022 №5379;
-протягом грудня місяця 2022 року поставлено 113370 кВт*год електроенергії на загальну суму 539945,04 грн з ПДВ (539945,04 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 21.12.2022 №12 та платіжним дорученням від 23.12.2022 №777;
- протягом січня місяця 2023 року поставлено 87101 кВт*год електроенергії на загальну суму 418 454,81 грн з ПДВ (322074,80 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 96 380,01 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції №1 від 31.01.2023, а також платіжними дорученнями від 09.02.2023 №52 та від 24.02.2023 №5188;
- протягом лютого місяця 2023 року поставлено 91101 кВт*год електроенергії на загальну суму 437 671,78 грн з ПДВ (355 271,95 грн сума оплати за кошти місцевого бюджету та 82 399,83 грн сума оплати за рахунок відшкодування), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 28.02.2023 №2, а також платіжним дорученням від 09.03.2023 №113.
6.18. Відповідно до листа КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради від 20.03.2024 №268 для кошторисних призначень даного підприємства на 2022 рік з місцевого бюджету було виділено та використано 2 990 260,92 грн на оплату за вказаними договірними зобов'язаннями, а у 2023 році 677 345,75 грн. Водночас за рахунок відшкодування витрат балансоутримувачів у 2022 році було отримано та використано кошти у сумі 655 649,17 грн, а у 2023 році 178 779,84 грн. Зобов'язання за вказаними договірними відносинами частково (у сумі 3 667 607,67 грн з ПДВ) сплачено за рахунок коштів місцевого бюджету та частково (у сумі 834 429,01 грн з ПДВ) за рахунок відшкодування балансоутримувачів.
6.19. Згідно з листом КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" від 10.06.2024 №670 у період з вересня місяця по грудень місяць 2022 року даним підприємством було спожито 252254 кВт*год електричної енергії та здійснено оплату за рахунок коштів місцевого бюджету у сумі 966 732,32 грн (без ПДВ), а за період з січня місяця по лютий місяць 2023 року спожито 133544 кВт*год електричної енергії та здійснено оплату за рахунок коштів місцевого бюджету у сумі 534 658,98 грн (без ПДВ).
6.20. Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури звернувся до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області з листом від 17.04.2023 № 54-1805вих-23, в якому зазначив про виявлення порушень чинного законодавства, допущених при укладенні додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22, для вжиття заходів реагування в межах повноважень.
6.21. Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області надало відповідь від 09.05.2023 №151402-17/926-2023, в якій зазначило про те, що повідомлені прокурором факти щодо порушення вимог законодавства у сфері закупівель будуть об'єктом дослідження в ході проведення уповноваженими особами державного фінансового аудиту бюджету територіальної громади міста Первомайська Миколаївської області.
6.22. За наслідками проведення вищезазначеного заходу контролю Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області складено довідку збору інформації від 02.06.2023 №15-14-12/6-у, в якій вказано про наявність порушень вимог законодавства у сфері закупівель під час укладання додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 внаслідок збільшення ціни товару понад 10%, що призвело до надмірного перерахування постачальнику коштів.
6.23. В подальшому заступник керівника Первомайської окружної прокуратури направив Південному офісу Держаудитслужби запит від 03.04.2024 №54-1843вих-24 щодо надання інформації про вжиті заходи для усунення порушень вимог законодавства під час зміни ціни товару за договором від 04.01.2022 №56/87/1-22, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними відповідних додаткових угод до вказаного договору та повернення надмірно сплачених коштів.
6.24. Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області листом від 15.04.2024 №151404-17/722-2024 повідомило про не звернення вказаного контролюючого органу до суду з відповідним позовом.
6.25. У надісланих Первомайській міській раді Миколаївської області запитах від 03.10.2023 №54-5108вих-23 та від 04.03.2024 №54-1148вих-24 заступник керівника Первомайської окружної прокуратури проінформував про стверджувані ним порушення інтересів держави під час укладання додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 та просив орган місцевого самоврядування повідомити про вжиття останнім заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод до зазначеного договору та повернення надмірно сплачених коштів.
6.26. Первомайська міська рада Миколаївської області у відповіді від 27.03.2024 №2042/3.1-26 вказала, що даний орган місцевого самоврядування не вбачає порушень вимог законодавства у сфері закупівель під час укладання додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22, якими змінено (збільшено) ціну електричної енергії, у зв'язку з чим не має наміру звертатися до суду з позовом
6.27. В адресованих позивачам повідомленнях від 19.06.2024 №54-3167ВИХ-24 та від 19.06.2024 №54-3168ВИХ-24 заступник керівника Первомайської окружної прокуратури в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначив про підготовку та намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Первомайської міської ради Миколаївської області до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 302 785,02 грн.
6.28. Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсними укладених між відповідачами додаткових угод від 13.09.2022 №3, від 04.10.2022 №4 та від 27.10.2022 №5 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22, а також про стягнення з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Первомайської міської ради Миколаївської області безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 302 785,02 грн.
6.29. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на невідповідність додаткових угод від 04.10.2022 №4 та від 27.10.2022 №5 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 приписам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення останніх відбулася зміна ціни товару в сторону збільшення з перевищення допустимого законодавством 10% ліміту, що зумовлює наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" безпідставно набутих останнім бюджетних коштів у сумі 302 785,02 грн. Водночас суд першої інстанції зазначив про те, що при укладанні додаткової угоди від 13.09.2022 №3 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 відповідачі узгодили збільшення ціни товару в межах дозволених 10%, що зумовило необхідність відмови у задоволенні позову в частині вимог про визнання цієї додаткової угоди недійсною.
6.30. Апеляційний господарський суд, змінюючи мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду, дійшов висновку про невідповідність додаткової угоди від 13.09.2022 №3 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, не зважаючи на вказану вище помилку місцевого господарського суду, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачив підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 13.09.2022 №3 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 з одночасним прийняття нового рішення про задоволення позову у цій частині, адже зазначене в межах розгляду апеляційної скарги ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" призвело б до виходу за межі апеляційних вимог з одночасним погіршенням становища апелянта, що є неприпустимим (постанова Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 916/1974/22).
6.31. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив про те, що помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 13.09.2022 №3 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 не призвела до неправильності висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 302 785,02 грн, у зв'язку з чим не зумовлює задоволення апеляційної скарги, натомість є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення шляхом її викладення у редакції постанови.
7. Касаційне провадження
7.1. У зв'язку із запланованим відрядженням судді Малашенкової Т. М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026, який наявний в матеріалах справи.
8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8.3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
8.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
9.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
9.3. Отже, в контексті доводів касаційної скарги, слід зазначити таке.
9.4. Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
9.5. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
9.6. За приписами частини четвертої статті 23 наведеного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
9.7. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
9.8. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
9.9. З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
9.10. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
9.11. Суд також зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
9.12. Зі змісту положень частини четвертої статті 53 ГПК, частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
9.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Держаудитслужба листом від 15.04.2024 №151404-17/722-2024 повідомила про не звернення вказаного контролюючого органу до суду з відповідним позовом. Рада у відповіді від 27.03.2024 № 2042/3.1-26 вказала, що цей орган місцевого самоврядування не вбачає порушень вимог законодавства у сфері закупівель під час укладання додаткових угод до договору від 04.01.2022 № 56/87/1-22, якими змінено (збільшено) ціну електричної енергії, у зв'язку з чим не має наміру звертатися до суду з позовом. Враховуючи зазначене, в адресованих позивачам повідомленнях від 19.06.2024 №54-3167ВИХ-24 та від 19.06.2024 № 54-3168ВИХ-24 прокурор в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначив про підготовку та намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Ради до КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод до договору від 04.01.2022 № 56/87/1-22 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 302 785,02 грн.
9.14. Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Ради у зв'язку із невиконанням позивачами свого обов'язку щодо захисту інтересів держави в суді, оскільки у спірних правовідносинах орган контролю самоусунувся від вирішення питання про пред'явлення позову для усунення порушень законодавства.
9.15. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі та дотримався визначеного нормою статті 23 Закону "Про прокуратуру" порядку подання відповідного позову.
9.16. Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі"
9.17. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
9.18. З аналізу положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
9.19. Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
9.20. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
9.21. У частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
9.22. Як установили суди попередніх інстанцій, сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі Договір постачання електричної енергії, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов'язань, що узгоджується з приписами Закону України "Про публічні закупівлі".
9.23. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору як таких, що суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі", та стягнення надмірно сплачених за ними коштів, з огляду на що колегія суддів відзначає таке.
9.24. Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
9.25. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
9.26. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
9.27. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
9.28. Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
9.29. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
9.30. Із системного аналізу наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
9.31. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
9.32. Так, згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
9.33. Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10%.
9.34. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни необхідно враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (див. пункти 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
9.35. Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 206, 207 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
9.36. Отже, у постановах від 21.11.2025 у справі №920/19/24 від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
9.37. Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).
9.38. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
(1) відбувається за згодою сторін, зокрема шляхом підписання додаткових угод до основного договору про закупівлю;
(2) збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
(3) коливання ціни такого товару на ринку має бути обґрунтоване і документально підтверджене постачальником;
(4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
(5) така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
(6) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
9.39. У розрізі наведеного колегія суддів відзначає, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23).
9.40. Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
9.41. Колегія суддів ураховує, що застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
9.42. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
9.43. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
9.44. Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов'язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставати правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 ЦК.
9.45. Так, згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
9.46. Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
9.47. За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
9.48. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
9.49. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 04.01.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі між КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (як переможцем торгів) укладений договір №56/87/1-22 про постачання електричної енергії загальним обсягом 1500000 кВт*год загальною вартістю 5 715 000 грн з ПДВ.
9.50. У комерційній пропозиції (додаток до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22) визначено, що ціна для здійснення платежів за електричну енергію за 1 кВт*год у розрахунковому періоді за результатами закупівлі складає 3,175 грн без ПДВ.
9.51. Між тим, додатковою угодою від 11.01.2022 №1 до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 відповідачі збільшили ціну за 1 кВт*год електричної енергії до 3,22671 грн без ПДВ, тобто на 1,63%, що свідчить про відповідність такого збільшення вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Дана додаткова угода прокурором не оспорюється.
9.52. В подальшому сторонами договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 підписано низку інших додаткових угод до нього, а саме: від 13.09.2022 №3 (збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії до 3,50254089 грн без ПДВ), від 04.10.2022 №4 (збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії до 3,80623098 грн без ПДВ) та від 27.10.2022 №5 (збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії до 3,9689 грн без ПДВ).
9.53. Апеляційний господарський суд, встановивши обставини справи, врахувавши правову позицію, яка викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, дійшов висновку, що вищенаведеними додатковими угодами не лише збільшено ціну за одиницю електричної енергії, визначену при укладенні договору про закупівлю, з порушенням встановленого пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ліміту у розмірі 10%, але і зменшено загальний обсяг постачання електричної енергії.
9.54. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки оспорюваними додатковими угодами сторони збільшили ціну за одиницю товару понад 10% від ціни, що була визначена сторонами в основному Договорі, укладення таких суперечить вимогам ЦК України та Закону "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини п'ятої статті 41.
9.55. Суд відхиляє посилання скаржника на безпідставне врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, адже наведене скаржником тлумачення правозастосування Верховним Судом норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" не відповідає його дійсному змісту.
9.56. Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції також вбачається, що апеляційний господарський суд посилання відповідача 2 на те, що прокурор не мав повноважень звертатися з позовною заявою у цій справі, оскільки складений уповноваженим органом акт проведення аудиту відсутній і при цьому закон не надає прокурору право самостійно встановлювати факти порушення законодавства, відхилив, оскільки, по-перше, у матеріалах справи міститься складена Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за наслідками проведення заходу контролю довідка збору інформації від 02.06.2023 №15-14-12/6-у, в якій зазначено про наявність порушень вимог законодавства у сфері закупівель під час укладання додаткових угод до договору від 04.01.2022 №56/87/1-22 внаслідок збільшення ціни товару понад 10%, що призвело до надмірного перерахування постачальнику коштів, а сам по собі факт не оприлюднення звіту про результати державного фінансового аудиту жодним чином не вказує на відсутність зафіксованих у довідці порушень; по-друге, пунктом 4 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" визначено порядок отримання прокурором відомостей з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень шляхом опрацювання, зокрема, публічної інформації у формі відкритих даних, відтак прокуратура наділена правом опрацьовувати та аналізувати інформацію, оприлюднену в електронній системі закупівель, та використовувати її з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень.
9.57. Враховуючи викладене вище, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не знайшла свого підтвердження.
9.58. Доводи, викладені у відзиві, беруться до уваги Верховним Судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
9.59. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
9.60. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 9 цієї постанови.
10.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
10.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
11. Судові витрати
11.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 (в редакції постанови суду апеляційної інстанції) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 915/790/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов