Справа №601/1123/26
Провадження № 3/601/382/2026
04 травня 2026 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.3 ст. 126 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628149 від 30.03.2026 вбачається, що 30.03.2026 о 22 год. 08 хв. в м. Кременці по вул. Кременецької Дивізії Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування Кременецьким районним судом від 26.02.2020, номер 59619363, чим порушив п.2.1.а.ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що йому не було відомо про обмеження в праві керування.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Кременецькому відділі ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №59619363 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.
26.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
В матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з постановою Кременецького ВДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.02.2020 про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Із змісту долучених документів неможливо встановити, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановленого відносно нього державним виконавцем обмеження у праві керування транспортним засобами. Будь-які докази про підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував належним чином постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження його, як боржника у праві керуванням транспортними засобами від 26.02.2020 відсутні. Жодних інших доказів на підтвердження цих обставин та наявності в діях ОСОБА_1 прямого чи непрямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення до протоколу не долучено.
З рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16.07.2024 вбачається, що припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , які стягувалися на підставі рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20.07.2020 у справі №601/597/20.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відтак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З урахуванням викладеного, а також того, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Отже, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 40-1, 126, 245, 247, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.
Суддя