"06" травня 2026 р. Справа № 596/509/26
Провадження № 2-а/596/37/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Лисюк І.О.,
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
представника позивача адвоката Печінки П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Печінка Павло Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Печінка П.В. звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №3445 від 30.09.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою його ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення ним ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обгрунтування позову, сторона позивача посилається на те, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відображає фактичних обставин справи та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026, справу передано судді Лисюк І.О..
Ухвалою судді від 16 квітня 2026 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що повідомлено учасників справи.
20.04.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позов, в якому сторона відповідача виклала свої заперечення на позов, посилаючись на те, що під час звірки облікових даних, встановлено, що Позивачу направлялася повістка від 06.07.2025 № 890 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період та порушив вимоги абз. 7 п.3. ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
20.04.2026 представником позивача адвокатом Печінкою П.В. подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача додатково звертає увагу на те, що Відповідачем не долучено до відзиву жодних доказів про те, що відповідач умисно вчинив дії щодо ухилення в отриманні повістки та у подальшому не прибуття на визначену в повістці дату до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем також не надано до відзиву доказів дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, відомостей про повідомлення ОСОБА_1 про час та день розгляду щодо нього справи, у зв'язку з чим останній був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи, надати пояснення та відповідні докази.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача - адвокат Печінка П.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В прохальній частині відзиву клопотав про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши вступне слово сторони позивача, дослідивши письмові докази, подані сторонами в справі, приходить до наступного.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено оспорювану постанову № 3445 від 30 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 27 вересня 2025 року о 11 год. 45 хв. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель м. Хоростків Тернопільська область доставлений органами Національної поліції в ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 . Під час звірки облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, а саме що громадянину ОСОБА_1 , відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військовую службу під час мобілізації на особливий період» направлена повістка № 890 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 годин 00 хв. 06.07.2025 р. для уточнення даних.
ОСОБА_4 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 він не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття визначеній у повістці) не надав.
Абзацом пункту 3 частини статі 22 України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 громадянин зобов 'язаний з' явитися у зазначені у ній місце та строк.
Чистиною 2 ст. 26 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 3 «Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягується до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Однак всупереч вказаним вимогам ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, зазначений у повістці.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 року № 49, та порушив вимоги абз. 7 п.3.ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП.
Як слідує із змісту оспорюваної постанови, її описова та частина не відповідає паспортним даним особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як видно з постанови, вона постановлена відносно ОСОБА_1 , що не відповідає його паспортним даним, оскільки згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 по батькові ОСОБА_1 значиться « ОСОБА_5 ».
За викладених обставин, оскаржувана постанова не може вважатись правомірною.
Як встановлено, ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІІ групи, яка встановлено «Довічно», згідно довідки МСЕК серії 12ААв№676582 від 25.10.2022 року та посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.11.2022 року.
Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Як встановлено, в оспорюваній постанові відсутні посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , як військовозобов'язаному надіслана чи вручена повістка про необхідність прибути на на 06.07.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем його проживання.
Стороною відповідача не спростовано обгрунтовані та підтверджені доказами твердження сторони позивача про те, що повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 не отримано і йому, відповідно не було відомо про необхідність прибуття на 06.07.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Судом вживалися заходи щодо витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій було винесено оскаржувану постанову. Проте представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення не надав.
Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Таким чином, судом встановлено відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме нез'явлення за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_8, так як він не був сповіщений належним чином про необхідність явки, в зв'язку з чим суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Як встановлено, відповідачем не доведено також правомірності процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_8.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
В матеріалах справи також відсутні докази інформування позивача про про місце і час розгляду справи, розгляд якої відбувся 30.09.2025 або докази, які б свідчили про ухилення останнього від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи.
Так, як слідує із оспорюваної постанови, графи «копію постанови отримав», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», не заповнені.
Суд вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 не була дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є ще однією підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Встановлені обставини, на думку суду, свідчать про винесення оскаржуваної постанови без належного та повного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Провадження у справі слід закрити на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 вересня 2025 року слід скасувати, провадженні у справі закрити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Печінка Павло Володимирович (свідоцтво №000172 від 03.04.2017 року, адреса: АДРЕСА_4, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №3445 від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 06.05.2026.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК