"24" квітня 2026 р. Справа № 596/402/26
Провадження № 1-кп/596/210/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в селищі Гусятин в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62025140140000371 від 04 липня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, солдат, військова частина НОМЕР_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, -
В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області знаходиться кримінальне провадження №62025140140000371 від 04 липня 2025 року стосовно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , що спливає 30 квітня 2026 року. Посилається на те, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підставою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також у зв'язку з встановленими обставинами, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.
Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , згідно з вимогами пп.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, внаслідок чого обвинувачений усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинене діяння та може бути підставою та мотивом переховуватись від суду, також беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем Збройних Сил України та маючи широке коло знайомих, обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи. Перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків з метою схиляти їх до зміни даних слідству показань, дачі неправдивих або відмови від дачі показань. 31.08.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України та скеровано до суду клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України. Однак, 23.01.2026 року клопотання повернуто прокурору у зв'язку з неявкою в судові засідання підозрюваного та неможливістю розгляду клопотання. Окрім цього, у відповідності до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала вищевказане клопотання з наведених в ньому підстав, просила його задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на більш м'який-цілодобовий домашній арешт. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 зазначила, що наявність зазначених прокурором ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення або уникати від суду не знайшли свого підтвердження. посилання прокурора на ризик впливати на свідків є необрунтованим, оскільки згідно встановленого обсягу дослідження доказів в даному кримінальному провадженні, сторона обвинувачення не клопотала про виклик свідків. Обвинувачений визнає свою вину повністю, бажає давати покази, має постійне місце проживання в м.Тернополі, бажає в подальшому продовжити військову службу, що свідчить про зменшення наявних ризиків. Стан здоров'я критичний та в умовах установи виконання покарань необхідна медична допомога є неможливою.
Суд, розглянувши клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які стосуються розгляду вищевказаних клопотань, приходить до наступного висновку.
Згідно із ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/2969/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2026. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;-не відлучатися із населеного пункту (м.Тернопіль), в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 30.04.2026.
Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування ( ст. 177 КПК України).
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність.
При цьому, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Ризик продовжити кримінальне правопорушення є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення, так як підтверджується ставленням військовослужбовця Збройних сил України до проходження військової служби, що підриває обороноздатність країни в цілому в умовах відкритої агресії зі сторони російської федерації.
В той же час, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування ризиків, визначених п.п.3,4, ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні та можливості перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином. Будь-які фактичні дані, які б свідчили про намагання обвинуваченого створювати перешкоди судовому розгляду, відсутні.
Суд зважає і на вимоги ч.8 ст.176 КПК України, згідно якої, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож тримання під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до 22 червня 2026 року включно з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року (№607/2969/26).
При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який-домашній арешт стосовно ОСОБА_4 , не спростовують вищенаведених висновків суду.
Застосування домашнього арешту не зможе забезпечити запобігання наявним ризикам та виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні, тому з врахуванням наведеного в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на домашній арешт, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 197, 201, 331, 376 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2026 року з можливістю внесення застави, визначеної відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року (№607/2969/26).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1