05 травня 2026 року
м. Київ
Cправа № 922/774/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
розглянувши заяви ОСОБА_1 (вх.№845/2026Д3, вх.847/2026Д2) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (вх. № 850/2026Д2)
про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.
у справі № 922/774/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Центр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей Професіонал"
про банкрутство,
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей Професіонал" Харківської області (далі - НВК "Ліцей Професіонал").
23.06.2025 постановою Господарського суду Харківської області НВК "Ліцей Професіонал" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором НВК "Ліцей Професіонал" призначено арбітражну керуючу Венську О. О.
30.06.2025 Господарський суд Харківської області ухвалою затвердив мирову угоду у справі № 922/774/25, що укладена 27.06.2025 між кредиторами ТОВ "Рент Центр", ТОВ "БІК "Марін Констракшн", ТОВ "Бізнес Консалтинг АК" та ТОВ БК "Феско Д" та боржником; закрив провадження у справі про банкрутство НВК "Ліцей Професіонал".
ОСОБА_1 , зазначаючи, що є уповноваженою особою засновників (учасників) НВК "Ліцей Професіонал", звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 23.06.2025, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
20.01.2026 ухвалою Східного апеляційного господарського суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Харківської області від 23.06.2025.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як учасники (засновники) НВК "Ліцей Професіонал" та ОСОБА_1 звернулися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025.
20.01.2026 Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 у цій справі.
У лютому 2026 року до Верховного Суду надійшли такі касаційні скарги у справі № 922/774/25:
- ОСОБА_1 (вх. № 845/2026) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025);
- ОСОБА_1 (вх. № 847/2026) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Харківської області від 23.06.2025);
- ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (вх. № 850/2026) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025).
Скаржники заявили також клопотання про розгляд касаційних скарг у судових засіданнях з повідомленням (викликом) учасників справи.
Згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду касаційні скарги вх. № № 845/2026, 847/2026 та 850/2026 передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючого- Пєскова В.Г.(суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Погребняка В.Я.
02.04.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. постановив ухвали, якими відкрив касаційні провадження за вказаними вище касаційними скаргами (вх. № 845/2026, вх. № 847/2026 і вх. № 850/2026) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; відмовив у задоволенні клопотань про розгляд касаційних скарг у судових засіданнях з повідомленням (викликом) учасників справи та встановив учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги до 24.04.2026.
04.05.2026 (через підсистему "Електронний суд") до Верховного Суду надійшли такі заяви про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. від розгляду справи № 922/774/25:
- ОСОБА_1 - щодо розгляду касаційної скарги вх. № 845/2026 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025);
- ОСОБА_1 - щодо розгляду касаційної скарги вх. № 847/2026 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Харківської області від 23.06.2025);
- ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - щодо розгляду касаційної скарги вх. № 850/2026 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 (щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2025).
Головуючий суддя Пєсков В. Г. (суддя-доповідач) з 27.04.2026 по 29.04.2026 перебував у відпустці, а з 30.04.2026 по 02.05.2026 - у відрядженні, а суддя Жуков С.В. перебуває у відпустці з 27.04.2026 по 08.05.2026.
За приписами пункту 3.2 розділу ІІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7, у випадках, що унеможливлюють участь судді касаційного суду, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за службовою запискою судді-доповідача та за розпорядженням заступника керівника Апарату відповідного касаційного суду в порядку передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та цими Засадами.
З оглядну на зазначене, у зв'язку з перебуванням судді Жукова С. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/774/25 визначено склад колегії суддів: Пєсков В. Г. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2026.
Колегія суддів враховує, що зазначені вище заяви про відвід колегії суддів у справі № 922/774/25 подані в межах однієї справи, є подібними за своїм змістом та доводами, ґрунтуються на одних і тих же підставах.
З огляду на викладене, з метою забезпечення процесуальної економії, Суд дійшов висновку про доцільність їх спільного розгляду.
Водночас, ураховуючи, що у зв'язку з перебуванням судді Жукова С. В. у відпустці та неможливістю його участі у розгляді справи, здійснено заміну судді Жукова С. В. у складі колегії суддів для розгляду справи № 922/774/25, внаслідок чого він не входить до складу суду, який розглядає цю справу.
За таких обставин заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у частині відводу судді Жукову С. В. підлягають залишенню без розгляду.
У частині відводу суддям Пєскову В. Г. та Погребняку В. Я. заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обґрунтовані таким.
Заявники зазначають, що згідно з ухвалами від 02.04.2026 учасники справи: боржник, кредитори та арбітражний керуючий повинні були надіслати до суду відзиви на касаційні скарги не пізніше 24.04.2026. Станом на 04.05.2026 заявники касаційних скарг та їх представники ані поштою, ані через підсистему "Електронний суд" відзивів не отримали, а в матеріалах електронної справи відсутні реєстраційні картки відзивів на касаційні скарги. Тож, враховавши термін поштового перебігу та строків реєстрації вхідної кореспонденції у Верховному Суді, станом на 04.05.2026 заявники дійшли висновків про те, що жоден з учасників справи, інтереси яких є протилежними за своєю правовою природою, не скористався правом на подання відзиву. Така тотожна пасивна поведінка різних за статусом учасників, за доводами скаржників, є аномальною для справ про банкрутство та є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Пєскова В. Г. та Погребняка В. Я.
На переконання заявників, колективна відсутність процесуальної реакції на касаційні скарги з боку кредиторів та арбітражного керуючого, за умови розгляду справи у письмовому провадженні, створює об'єктивну ілюзію поінформованості учасників про фінальний зміст судового рішення ще до його ухвалення. У заявах зазначається, що подібна "синхронна бездіяльність" процесуальних опонентів у справі про банкрутство руйнує принцип змагальності, створює об'єктивне враження про штучне обмеження змагальності та "декоративність" процесу і викликає у заявників обґрунтований сумнів у тому, що суд зберігає об'єктивну дистанцію від інтересів сторін та створює обґрунтоване враження про заздалегідь визначений результат розгляду справи ("преюдицію результату").
Крім того, заявники зазначають відмова у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги вх. № 845/2026 та у задоволенні клопотання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про розгляд касаційної скарги вх. № 850/2026 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи свідчить про наявність додаткових обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Заявники стверджують, що у цьому випадку посилання на відмову у розгляді касаційних скарг з повідомленням (викликом) сторін не є незгодою з процесуальними рішеннями, а вказує на сукупність факторів, кумулятивний ефект та об'єктивні обставини, які у сукупності породжують обґрунтовані сумніви у безсторонності складу суду.
Підставами для відводу суддям заявники зазначають наявність обставин, передбачених у пунктах 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України, згідно з якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Колегія суддів враховує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Доводи заявників щодо неподання іншими учасниками справи відзивів на касаційні скарги не можуть бути підставою для висновку про упередженість чи необ'єктивність суду, оскільки подання відзиву є процесуальним правом учасника справи, реалізація якого залежить від його власної волі та обраної процесуальної поведінки, а не суду. Завданням суду є забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Посилання заявників на створення "ілюзії поінформованості" щодо результату розгляду справи є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Аналогічно, твердження про порушення принципу змагальності та "декоративність" процесу ґрунтуються виключно на суб'єктивному сприйнятті судового процесу і припущеннях заявників і не підтверджуються жодними об'єктивними обставинами.
Доводи, що стосуються відмови у задоволенні клопотань про розгляд касаційних скарг з викликом учасників, також не свідчать про упередженість суду, а є незгодою заявників з процесуальними рішеннями суду. Такі процесуальні рішення є проявом судового розсуду в межах здійснення правосуддя.
У контексті цього аргументу суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У сукупності наведені заявниками обставини не містять об'єктивних даних, які б свідчили про те, що судді Пєсков В. Г. та Погребняк В. Я. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи та/ або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відводів суддям Пєскову В. Г. та Погребняку В. Я.
За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки Суд визнав подані заяви необґрунтованими, питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд
1. Заяви ОСОБА_1 (вх.№845/2026Д3, вх.847/2026Д2) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (вх. № 850/2026Д2) у частині відводу судді Жукову С. В. у справі № 922/774/25 - залишити без розгляду.
2. Заяви ОСОБА_1 (вх.№845/2026Д3, вх.847/2026Д2) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (вх. № 850/2026Д2) у частині відводу суддям Пєскову В. Г та Погребняку В. Я. у справі № 922/774/25 - визнати необґрунтованими.
3. Матеріали справи № 922/774/25 передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяв ОСОБА_1 (вх.№845/2026Д3, вх.847/2026Д2) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (вх. № 850/2026Д2) у частині відводу суддям Пєскову В. Г та Погребняку В. Я.
Головуючий В. Пєсков
Судді К. Огороднік
В. Погребняк