05 травня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/257/26
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Проект"
про стягнення 250571,29 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Мицько Н.М.;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1.1. 27.02.2026 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Проект".
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 139863,57 грн пені, 65707,72 грн штрафу.
1.3. 31.03.2026 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення суду, яким у позові Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Проект" відмовив.
1.4. 17.04.2026 відповідач подав до суду заяву, у якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додав акт прийому-передачі наданих послуг №2 від 01.04.2026 по наданню правової (правничої) допомоги за договором №04/11-25 від 04.11.2025. (а.с. 221-225 том 1)
1.5. 21.04.2026 позивач подав до суду заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, у якому просив зменшити заявлені судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу до 10% від суми заявлених витрат, оскільки заявлена сума витрат у розмірі 20000,00 грн є не співмірною зі складністю справи. (а.с. 1-3 том 2)
1.6. 24.04.2026 суд ухвалив заяву відповідача призначити до розгляду у судовому засіданні о 09:00 29.04.2026.
1.7. 28.04.2026 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, просив заяву задовольнити та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі. (а.с. 39 том 2)
1.8. 28.04.2026 представник позивача Мицько Назар Миколайович подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та про участь у наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. (а.с. 41-42 том 2)
1.9. 29.04.2026 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
1.10. 29.04.2026 суд ухвалив відкласти розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу у судовому засіданні до 14:00 05.05.2026.
1.11. 04.05.2026 відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, просив заяву задовольнити та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. (а.с. 84 том 2)
1.12. 05.05.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача Мицько Н.М., представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.13. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.14. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.15. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 202 ГПК України).
1.16. Суд ухвалив розглянути заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без участі представника відповідача.
1.17. Представник позивача Мицько Н.М. у судовому засіданні просив зменшити розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що справа є нескладною, представник відповідача не витратив багато часу на виготовлення заяв по суті: відзиву та заперечення. Крім того, просив врахувати, що під час розгляду справи відбулося одне судове засідання, що не потребувало багато часу для понесення витрат на професійну правничу допомогу.
1.18. Вислухавши пояснення учасника справи, розглянувши заяву відповідача, суд дійшов висновку ухвалити додаткове рішення суду про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
1.19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
1.20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
1.21. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
1.22. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
1.23. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
1.24. Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
1.25. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач у відзиві на позов вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 20000,00 грн (а.с. 116 том 1).
1.26. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
1.27. До закінчення розгляду справи відповідач частково подав докази на підтвердження розміру судових витрат, які частково поніс та має понести у зв'язку з розглядом справи та зробив заяву, що інші докази таких витрат не має змоги подати, оскільки акт приймання-передачі послуг буде складено сторонами після завершення розгляду справи. Ствердив, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
1.28. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
1.29. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
1.30. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
1.31. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
1.32. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
1.33. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
1.34. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
1.35. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
1.36. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
1.37. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
1.38. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
1.39. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав договір про надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2025 №04/11-25; додаткову угоду №2 від 09.03.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2025 №04/11-25, акт прийому-передачі наданих послуг №2 від 01.04.2026 на суму 20000,00 грн, дослідивши які, суд встановив.
1.40. 04.11.2025 ТОВ "Буд-Монтаж-Проект" (клієнт) та Феленко Сергій Олександрович (адвокат) уклали договір правничої (правової) допомоги від №04/11-25, згідно з пунктом 1.1 якого адвокат зобов'язується за дорученням або заявою клієнта надати останньому правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених даним договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та витрати, необхідні для виконання його доручень. (а.с. 100-102 том 1)
1.41. Відповідно до пункту 4.1. договору розмір, порядок і умови оплати гонорару визначаються сторонами в додатковій угоді до даного договору.
1.42. У пункті 4.1 додаткової угоди №2 від 09.03.2026 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2025 №04/11-25 сторони передбачили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором щодо представництва прав та інтересів клієнта у Господарському суді Черкаської області у справі №925/257/26 становить 20000,00 грн. (а.с. 103 том 1)
1.43. 01.04.2026 ТОВ "Буд-Монтаж-Проект" (клієнт) та Феленко Сергій Олександрович (адвокат) склали та підписали акт прийому-передачі наданих послуг №2, згідно з пунктом 2 якого загальна вартість наданої правової допомоги (гонорару) становить 20000,00 грн. (а.с. 224-225 том 1)
1.44. З урахуванням поданих відповідачем доказів розмір судових витрат відповідача на професійну правничу (правову) допомогу, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом справи, становить 20000,00 грн.
1.45. За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
1.46. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
1.47. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
1.48. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
1.49. У заяві про зменшення суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу позивач просив зменшити до розміру 10% від суми заявлених витрат, оскільки заявлена сума витрат у розмірі 20000,00 грн є не співмірною зі складністю справи.
1.50. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
1.51. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
1.52. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
1.53. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
1.54. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат
1.55. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
1.56. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
1.57. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
1.58. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
1.59. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
1.60. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
1.61. Зокрема, у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" Європейський суд з прав людини сформував висновок, за змістом якого відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
1.62. У рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини виснував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
1.63. З урахуванням конкретних обставин цієї справи, зокрема її складність, обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, ціну позову суд дійшов висновку обмежити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до розміру 10000,00 грн з огляду на розумну необхідність таких витрат для цієї справи.
1.64. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
1.65. Оскільки, у позові позивачу суд відмовив судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 126, 129, 233-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" (ідентифікаційний код 24584661, адреса місцезнаходження: адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Проект" (ідентифікаційний код 45541884, адреса місцезнаходження: 18016, м. Черкаси, вул. Припортова, 42/1, кв. 107) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення суду складено 06.05.2026.
Суддя А.І. Гладун