8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
06 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/46/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "Поліемос" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026, вх.№ 10124/26) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Поліемос" (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт Покотилівка, вул. Жихарська, буд. 88)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінас Торг" (62433, Харківська обл., Харківський р-н, м. Люботин, вул. Мельнична, буд. 32), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ЗАВОД «ПРОДТОВАРИ» (65009, м. Одеса, б. Французький, буд. 60-Д, оф. 702)
про стягнення коштів
Приватне акціонерне товариство "Поліемос" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінас Торг", в якій просить суд:
1. Прийняти цю позовну заяву та відкрити за нею провадження в господарській справі.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНАС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44559691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛІЕМОС» (код ЄДРПОУ 31632688) грошову заборгованість у розмірі 1 261 681,19 грн (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 19 копійок), з яких: 1 003 787,76 грн - основна сума боргу, 149 468,12 грн - пеня, 77 734,16 грн - інфляційні втрати, 30 691,15 грн - 3% річних.
3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНАС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44559691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛІЕМОС» (код ЄДРПОУ 31632688) судові витрати у розмірі 82 333,22 грн (вісімдесят дві тисячі триста тридцять три гривні 22 копійки), з яких: судовий збір у розмірі 18 925,22 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 63 408,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНАС ТОРГ» (62433, Харківська обл., Харківський р-н, м. Люботин, вул. Мельнична, буд. 32, код ЄДРПОУ 44559691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛІЕМОС» (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт Покотилівка, вул. Жихарська, буд. 88, код ЄДРПОУ 31632688) грошову заборгованість у розмірі 1 261 681,19 грн (з яких: 1 003 787,76 грн - основна сума боргу, 149 468,12 грн - пеня, 77 734,16 грн - інфляційні втрати, 30 691,15 грн - 3% річних), а також судовий збір у розмірі 18 925,22 грн.
28.04.2026 від представника Приватного акціонерного товариства "Поліемос" через систему "Електронний суд" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026, вх.№ 10124/26), в якій заявник просить стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНАС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44559691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛІЕМОС» (код ЄДРПОУ 31632688) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 63 408,00 грн (шістдесят три тисячі чотириста вісім гривень 00 копійок), вирішення питання про розподіл судових витрат здійснювати без участі (за відсутності) Позивача та його представника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2026 прийнято до розгляду заяву представника Приватного акціонерного товариства "Поліемос" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026, вх.№ 10124/26) та постановлено вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дінас Торг" надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у строк до 06.05.2026.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "Поліемос" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026, вх.№ 10124/26), суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1-3 ст. 27 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У позовній заяві позивач зазначив орієнтовні витрати на правову допомогу та у судовому засіданні зазначив, що докази витрат на правову допомогу буде надано в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником Приватного акціонерного товариства "Поліемос" до матеріалів справи долучено копії Договору про надання правової допомоги №01/12/12 від 12.12.2025, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Поліемос" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Кролевецький та партнери" (Об'єднання) (далі - Договір), Додатку №1 Договору №01/12/12 від 12 грудня 2025 року про надання правової допомоги далі - Додаток №1), рахунку-фактури № 000010/26 від 05.01.2026, платіжної інструкції №8 від 06.01.2026, рахунку-фактури №000025/26 від 24.04.2026, платіжної інструкції №872 від 27.04.2026, Акту здачі-приймання наданих послуг №00025/26 від 27.04.2026, детального опису наданих послуг від 27.04.2026, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а також ордеру серія ВІ №1362730 від 07.01.2026.
Відповідно до п. 1.1 Договору Об'єднання на визначених цим Договором умовах та порядку здійснює на платній основі надання Клієнту правової допомоги щодо представництва інтересів Клієнта під час судового стягнення заборгованості з контрагентів за договорами, визначеними у Додатках до цього Договору.
Згідно з п. 2.1.1 Договору Об'єднання зобов'язане надавати правову допомогу, яка є адвокатською діяльністю, з дотриманням правил адвокатської етики особисто або із залученням інших адвокатів та/або інших фахівців в галузі права, економіки, допоміжного персоналу тощо.
В свою чергу, відповідно до п. 2.2.7 Договору Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар у розмірах та строки, визначені цим Договором.
Вартість послуг по наданню Клієнту правової допомоги є гонораром (пункт 3.1 Договору).
Гонорар визначається у додатках до договору як фіксована сума за певний вид послуги або сукупна вартість відпрацьованого в інтересах Клієнта часу (пункт 3.2 Договору).
Згідно з положеннями п. 3.3 Договору вартість та порядок нарахування та оплати правової допомоги, надання якої прямо не передбачене цим Договором, визначається за домовленістю Сторін, виходячи з принципу збереження економічних інтересів сторін.
Пунктом 3.4 Договору сторони закріпили, що надання правової допомоги оформляється звітом про надану правову допомогу (актом здачі-приймання наданих послуг).
Відповідно до п. 3.5 Договору Клієнт здійснює оплату послуг за Договором у наступному порядку: 50% суми, визначеної в Додатках до договору фіксованої суми, на умовах попередньої оплати - протягом 5 днів з дати укладення Договору; залишок погодженого сторонами гонорару - протягом 90 днів з дати подання позову з предметом спору, визначеним Додатком до Договору, але не раніше дати, зазначеної у Додатку.
Фактичні витрати сплачуються Клієнтом окремо або зазначаються у звіті про надану правову допомогу (акті здачі-приймання наданих послуг). Фактичні витрати не входять до складу гонорару (пункт 3.6 Договору).
Розрахунок за послуги, передбачені умовами Договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Об'єднання. За згодою сторін вартість послуг може бути сплачена іншим способом та/або в іншій формі (пункт 3.7 Договору).
Згідно з п. 3.8 Договору підставою для сплати гонорару та відшкодування фактичних витрат є звіт про надану правову допомогу (акт здачі-приймання наданих послуг), а у випадку авансових платежів - договір.
Відповідно до п. 5.1 Договору Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до 31 грудня 2027 року.
У Додатку №1 Договору №01/12/12 від 12 грудня 2025 року про надання правової допомоги від 12.12.2025 Приватне акціонерне товариство "Поліемос" та Адвокатське об'єднання "Кролевецький та партнери" погодили наступні умови щодо обсягу правової допомоги та її вартості:
Надання правової допомоги щодо судового стягнення заборгованості з ТОВ "ДІНАС ТОРГ" (код ЄДРПОУ: 44559691) згідно з договором про переведення боргу № 19-04/-3 від 19.04.2024 року в суді першої інстанції, в т.ч. збирання доказів та первинних бухгалтерських документів, складання та подання позовної даяви, виконання розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, складання всіх інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях, отримання судового рішення та інших процесуальних документів тощо - 63 408,00 грн.
Обсяг правової допомоги, визначений цим Додатком, вважається наданим у повному обсязі в день винесення остаточного судового рішення у спор, визначеному цим Додатком.
На підставі рахунку-фактури №000010/26 від 05.01.2026 АТ "ПОЛІЕМОС" відповідно до платіжної інструкції №8 від 06.01.2026 сплатило на рахунок АО "КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" 31 704,00 грн з призначенням платежу: "Плата за юридичні послуги, а саме надання правової допомоги згідно з Додатком №1 до договору № 01/12/12 від 12.12.2025, без ПДВ".
На підставі рахунку-фактури №000025/26 від 24.04.2026 АТ "ПОЛІЕМОС" відповідно до платіжної інструкції №872 від 27.04.2026 сплатило на рахунок АО "КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" 31 704,00 грн з призначенням платежу: "Плата за юридичні послуги, а саме надання правової допомоги згідно з Додатком №1 до договору № 01/12/12 від 12.12.2025, без ПДВ".
Актом здачі-приймання наданих послуг №00025/26 від 27.04.2026, підписаним ПрАТ "Поліемос" та АО "Кролевецький та партнери" без зауважень, закріплено, що Об'єднанням належним чином надані, а Клієнтом прийняті послуги за Договором № 01/12/12 від 12.12.2025 року та Додатком №1 від 12.12.2025 року до Договору на суму 63 408,00 грн, які сплачені Клієнтом на момент підписання цього акту.
Відповідно до Детального опису наданих послуг від 27.04.2026, предметом якого є надання професійної правничої допомоги на користь АТ «ПОЛІЕМОС» у Господарському суді Харківської області (суд першої інстанції) у справі № 922/46/26 за позовом АТ «ПОЛІЕМОС» до ТОВ «ДІНАС ТОРГ», третя особа без самостійних вимог (на стороні відповідача): ПрАТ «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ЗАВОД «ПРОДТОВАРИ» про стягнення коштів, підставою - Договір про надання правової допомоги № 01/12/12 від 12.12.2025 року, Додаток № 1 від 12.12.2025 року, адвокат Медвєдєв В.І. надав такі послуги:
1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, дослідження первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів щодо предмета спору, збирання (отримання) інших доказів у справі, дослідження релевантної правозастосовної (судової) практики щодо особливостей застосування норм матеріального та процесуального права у подібних судових справах - 9 год.;
2. Підготовка (складання), оформлення та подання до суду позовної заяви, що включає викладення предмета позову, фактичних та правових підстав позову, виконання процесуальних вимог до форми та змісту позовної заяви, проведення арифметичних розрахунків суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, виготовлення та направлення засобами поштового зв'язку копій позовних матеріалів іншим учасникам справи, тощо - 7 год.;
3. Підготовка (складання), оформлення та подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви та додатків до неї, зокрема пояснень (розрахунку) суми основного боргу (з додатками до них) - 4 год.;
4. Підготовка (складання), оформлення та подання до суду заяви про зміну підстав позову та додатків до неї - 3 год.;
5. Підготовка (складання), оформлення та подання до суду додаткових пояснень у справі та додатків до них - 3 год.;
6. Участь у 4 (чотирьох) судових засіданнях (від 17.02.2026, 10.03.2026, 31.03.2026 та 21.04.2026 року), включаючи час, витрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування початку засідання - 4 год.
Всього 30 год.
Вартість - фіксований гонорар у розмірі 63 408,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 63 408,00 грн.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України, має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У контексті наведеного вище, суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ятої, шостої статті 126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі №921/370/24 від 24.06.2025.
Між тим, у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року №910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу свободи договору та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
У постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: «Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено».
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на положення статті 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, зважаючи на відсутність заперечень відповідача або клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, проаналізувавши надані представником позивача докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати Приватного акціонерного товариства "Поліемос" на професійну правничу допомогу у справі №922/46/26 у розмірі 63 408,00 грн як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Відтак, суд задовольняє заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Поліемос" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026, вх.№ 10124/26) задовольнити.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНАС ТОРГ» (62433, Харківська обл., Харківський р-н, м. Люботин, вул. Мельнична, буд. 32, код ЄДРПОУ 44559691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛІЕМОС» (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт Покотилівка, вул. Жихарська, буд. 88, код ЄДРПОУ 31632688) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 63 408,00 грн (шістдесят три тисячі чотириста вісім гривень 00 копійок).
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Поліемос" (62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт Покотилівка, вул. Жихарська, буд. 88, код ЄДРПОУ 31632688).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінас Торг" (62433, Харківська обл., Харківський р-н, м. Люботин, вул. Мельнична, буд. 32, код ЄДРПОУ 44559691).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ЗАВОД «ПРОДТОВАРИ» (65009, м. Одеса, б. Французький, буд. 60-Д, оф. 702, код ЄДРПОУ 24486154).
Додаткове рішення складено та підписано 06.05.2026.
Суддя О.О. Присяжнюк