65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"04" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/825/26
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Перейма Д.О. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: Черкес В.О. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх. №2-730/26 від 17.04.2026) про забезпечення позову, подану по справі за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» про стягнення 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн, -
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі по тексту - ДП «АМПУ») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» (далі по тексту - ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ») про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді корабельного збору у розмірі 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані набуттям відповідачем за період з 01.12.2015 по 25.04.2023 у власність грошових коштів у вигляді сум корабельного збору, які згідно чинного законодавства мали сплачуватися на користь позивача, за відсутності передбачених законом підстав.
Ухвалою від 16.03.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.04.2026 найменування ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» було змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» (далі по тексту - ТОВ «КТП»), продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
17.04.2026 до суду від ДП «АМПУ» надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, які надійшли у вигляді корабельного збору та знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КТП», а саме:
- грошові кошти у сумі 85 402 855,84 грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП», відкритому у ПАТ «Банк Восток», IBAN НОМЕР_1 (у гривні);
- грошові кошти у сумі 28 894 590,65 USA, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП», відкритому у ПАТ «Банк Восток», IBAN НОМЕР_1 (у доларах США);
- грошові кошти у сумі 68 474,06 USA, що знаходяться на банківському рахунку відкритому у АТ «Креді Агріколь Банк», IBAN НОМЕР_2 (у доларах США).
В обґрунтування поданої заяви ДП «АМПУ» звертає увагу, що з урахуванням ухвал Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023 у справі № 991/1600/23, від 05.04.2023 у справі № 991/2385/23 на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача та були перераховані останньому як корабельний збір, накладено арешт. Проте звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, а також закриття кримінального провадження та залишення цивільного позову ДП «АМПУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без розгляду згідно з ухвалами Вищого антикорупційного суду від 15.10.2025 у справі № 991/6364/24, від 13.04.2026 у справі №991/6364/24, за переконанням ДП «АМПУ», свідчить про наявність об'єктивного ризику подальшого приховування та розтрати відповідачем коштів після зняття з них арешту у кримінальному провадженні. Наявність у відповідача можливості розмістити кошти на депозитних рахунках банківської установи за кордоном або вжиття заходів з метою виведення коштів за кордон, за переконанням позивача, матиме наслідком неможливість виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Одночасно в обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що засновниками та бенефіціарами ТОВ «КТП» є особи, на яких були накладені санкції та які переховуються від правоохоронних органів України за кордоном, що також збільшує ризик приховування та розтрати коштів у разі зняття з них арешту. Продаж частки у статутному капіталі ТОВ «КТП» у розмірі 51 % відразу після подання цього позову до суду, а також репутація головного акціонера, який співпрацює з компаніями, зареєстрованими в Російській Федерації, за переконанням ДП «АМПУ», свідчить про існування ризику подальшого спрямовання коштів на фінансування та розвиток бізнесу в Російській Федерації.
ДП «АМПУ» звертає увагу, що розмір статутного капіталу відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить 249 686 314,94 грн, що у 6,5 разів менше суми заявлених позивачем вимог. При цьому арешт цільових коштів у вигляді сум корабельного збору не мав наслідком обмеження господарської діяльності відповідача, оскільки у 2024 році відповідачем було отримано чистий прибуток у розмірі 573 353 000,00 грн, у 2025 році - у розмірі 208 354 000,00 грн. Таким чином, за переконанням позивача, накладення арешту на кошти, які мають цільове призначення, не матиме для відповідача настання негативних фінансових наслідків або блокування діяльності ТОВ «КТП».
В обґрунтування поданої до суду заяви позивачем також наводяться доводи, раніше наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме: про покладення на ДП «АМПУ» функції із забезпечення справляння та цільового використання портових зборів; про можливість справляння корабельного збору у морському порту Південний виключно на користь користувача портової акваторії, тобто ДП «АМПУ»; про незаконну реєстрацію права власності ТОВ «КТП» на єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів №19-22.
20.04.2026 до суду від ТОВ «КТП» надійшло клопотання про розгляд заяви позивача у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою від 20.04.2026 судом було прийнято заяву ДП «АМПУ» про забезпечення позову до розгляду в засіданні суду на 22.04.2026 о 14:00, встановлено відповідачу строк до 21.04.2026 для подання заперечень на заяву позивача про забезпечення позову.
21.04.2022 ТОВ «КТП» засобами підсистеми «Електронний суд» направило до суду заперечення на заяву позивача про забезпечення позову, відповідно до яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі, посилаючись на наступне: відсутність пропозиції щодо зустрічного забезпечення; відсутність доказів реального ризику відчуження або приховування коштів відповідачем; суперечливість доводів позивача; намагання позивача повторно накласти арешт на кошти, які вже перебувають під арештом, накладеним в кримінальному провадженні; обґрунтування поданої заяви обставинами та документами з кримінального провадження, яке було закрито без обвинувального вироку; підміною ризиків невиконання рішення суду листом НАБУ та посиланням на введення санкцій щодо фізичних осіб, які не є відповідачами у даній справі; посиланням на обставини, оцінка яким може бути надана виключно за результатом розгляду справи по суті.
ТОВ «КТП» звертає увагу, що кошти, які надходили на рахунки товариства у вигляді корабельного збору, з 2015 року не були витрачені відповідачем, що забезпечило можливість накладення ухвалою слідчого судді у 2023 році арешту на відповідні суми корабельного збору. Відсутність доказів протиправних дій ТОВ «КТП» за останні 10 років, а також неможливість виведення сум корабельного збору з огляду на імперативне регулювання режиму використання таких коштів, за твердженням відповідача, спростовує доводи позивача про існування ризику втрати коштів.
ТОВ «КТП» наголошує, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.04.2026 у справі №991/6364/24 питання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти ТОВ «КТП» в кримінальному провадженні, не вирішувалося, а, отже, її постановлення судом жодним чином не свідчить про наявність ризиків невиконання рішення у господарській справі і не є доказом можливого порушення майнових прав ДП «АМПУ». Вжиття заходів забезпечення позову, за твердженням відповідача, буде порушенням принципу пропорційності та призведе до блокування господарської діяльності ТОВ «КТП», оскільки будуть створені істотні ризики обмеження поточної діяльності підприємства, яке є об'єктом критичної інфраструктури, а також може призвести до невоєчасної виплати заробітної плати працівникам, невиконання договірних зобов'язань і підтримання безперервної роботи виробничої та портової інфраструктури. Викладене у своїй сукупності, за переконанням відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої ДП «АМПУ» заяви.
24.04.2026 до суду від ДП «АМПУ» надійшла заява про уточнення заяви про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, які надійшли у вигляді корабельного збору та знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КТП», а саме:
- грошові кошти у сумі 104 466 746,66 грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП» (код ЄДРПОУ 37468475), відкритому у АТ «ВСТ БАНК» (попередня назва ПАТ «Банк «ВОСТОК»)(МФО 307123, адреса: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро) IBAN НОМЕР_1 (у гривні);
- грошові кошти у сумі 28 894 590,65 USA, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП» (код ЄДРПОУ 37468475), відкритому у АТ «ВСТ БАНК» (попередня назва ПАТ «Банк «ВОСТОК») (МФО 307123, адреса: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро) IBAN НОМЕР_1 (у доларах США);
- грошові кошти у сумі 68 474,06 USA, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП», відкритому у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (МФО 300614, адреса: вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ) IBAN НОМЕР_2 (у доларах США).
Заява про уточнення заяви про забезпечення позову подана ДП «АМПУ» з посиланням на довідку ТОВ «КТП» від 20.04.2026 № 2004/08, яка містить відомості про залишок коштів від корабельного збору.
Враховуючи подання ДП «АМПУ» заяви про уточнення до моменту розгляду заяви про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для врахування таких уточнень під час вирішення питання про забезпечення позову.
27.04.2026 до суду від ТОВ «КТП» надійшло клопотання про врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2024 у справі №922/206/24 та від 26.08.2024 у справі №922/1454/24, під час розгляду заяви про забезпечення позову. Вказані висновки, за переконанням відповідача, підтверджують його доводи про необхідність врахування судом обставини віднесення підприємства до об'єктів критичної інфраструктури та ризику блокування діяльності товариства у випадку задоволення заяви позивача.
27.04.2026 до суду від ДП «АМПУ» надійшли додаткові пояснення по тексту яких позивач зазначає, що у заяві про забезпечення позову він просить накласти арешт на грошові кошти інформацію про надходження яких на рахунки відповідача ДП «АМПУ» отримало з матеріалів кримінального провадження. Невідповідність заявлених до стягнення сум коштів та валюти стягнення валюті та сумам коштів, на які позивач просить накласти арешт, пов'язується з наявністю постанов Національного банку України про обов'язковий продаж іноземної валюти. Водночас позивач звертає увагу, що ціна позову у гривнях за курсом НБУ на дату подачі позову перевищує суму коштів, на яку ДП «АМПУ» просить накласти арешт, що свідчить про співмірність обраних заходів забезпечення позову з ціною позову.
27.04.2026 до суду від ТОВ «КТП» надійшли додаткові заперечення, відповідно до яких відповідач просить врахувати, що ДП «АМПУ» не є тим суб'єктом, за рахунок якого ТОВ «КТП» набуло кошти у вигляді корабельного збору. Таким чином, як вважає відповідач, позов та заява про забезпечення є завідомо безпідставними та мають ознаки зловживання процесуальними правами з боку позивача. ТОВ «КТП» вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, оскільки ДП «АМПУ» не є тим «постраждалим» суб'єктом, за рахунок якого ТОВ «КТП» отримувало корабельний збір.
04.05.2026 до суду від ТОВ «КТП» надійшли додаткові заперечення, згідно з якими відповідач наголошує, що задоволення заяви ДП «АМПУ» призведе до блокування господарської діяльності товариства в частині позбавлення встановленого нормами чинного законодавства джерела фінансування витрат на підтримання гідротехнічних споруд в належному технічному стані та забезпечення безпеки судноплавства в операційній акваторії причалів №19-22. Відповідає звертає увагу, що на виконання вимог чинного законодавства ТОВ «КТП» у період з 31.01.2012 по 30.04.2026 понесло витрати у розмірі 25 264 593,47 грн, які за звичайних обставин мали бути покриті за рахунок коштів від корабельного збору. Одночасно відповідачем було надано докази списання 01.09.2023 коштів у розмірі 68 474,06 USA, що знаходилися на банківському рахунку у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», про обставину списання яких відповідач раніше повідомляв у довідці від 20.04.2026 № 2004/08.
У судових засіданнях, призначених судом для розгляду заяви про забезпечення позову, представник ДП «АМПУ» наполягав на задоволенні заяви, представник ТОВ «КТП» просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши заяву ДП «АМПУ» про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, необхідно розглядати як такі, що охоплені "правом на суд" (див. постанову Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 910/9066/19).
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розгляд заяви ДП «АМПУ» про забезпечення позову здійснено судом з дотриманням принципу змагальності сторін у межах розумного строку, який необхідний для розгляду цієї конкретної заяви, що відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.
Предметом заявленого ДП «АМПУ» позову є вимоги до ТОВ «КТП» про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді корабельного збору у розмірі 37 380 641,65 доларів США та 1 864 062,10 грн. Таким чином, у випадку задоволення заявленого позивачем позову виконання судового рішення буде здійснюватися, в першу чергу, за рахунок грошових коштів, які знаходяться на рахунках відповідача.
Обґрунтованість позову під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не досліджується, на що обґрунтовано посилалося ТОВ «КТП», у зв'язку з чим, судом відхиляються доводи позивача наведені як в обґрунтування заявлених позовних вимог, так і заяви про забезпечення позову, зокрема, про покладення на ДП «АМПУ» функцій щодо забезпечення справляння та цільового використання портових зборів, можливість справляння корабельного збору у морському порту Південний виключно на користь ДП «АМПУ», незаконну реєстрацію права власності ТОВ «КТП» на єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів №19-22.
Одночасно господарським судом відхиляються заперечення ТОВ «КТП» щодо набуття останнім коштів у вигляді корабельного збору не за рахунок ДП «АМПУ», що, відповідно, виключає існування підстав для задоволення заяви ДП «АМПУ» про забезпечення позову. Доводи відповідача в цій частині стосуються питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, які не підлягають правовій оцінці під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що Вищим антикорупційним судом здійснювався розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22010000000000269 від 11.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023 у справі №991/1600/23 за результатами розгляду клопотання прокурора було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ».
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.04.2023 у справі № 991/2385/23, скасовано арешт, накладений на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2023 у справі № 991/1600/23, окрім арешту, накладеного на суми корабельного збору, а саме:
- грошові кошти у сумі 85 402 855,84 грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП», відкритому у ПАТ «Банк Восток», IBAN НОМЕР_1 (у гривні);
- грошові кошти у сумі 28 894 590,65 USA, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КТП», відкритому у ПАТ «Банк Восток», IBAN НОМЕР_1 (у доларах США);
- грошові кошти у сумі 68 474,06 USA, що знаходяться на банківському рахунку відкритому у АТ «Креді Агріколь Банк», IBAN НОМЕР_2 (у доларах США).
Звертаючись до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22016000000000269 від 11.07.2016 ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» вказувало на відсутність ризику приховування, перетворення чи відчуження грошових коштів, на які накладено арешт, оскільки всі зібрані кошти від сплати корабельного збору, знаходяться на банківських рахунках підприємства. Так, за період з 01.12.2015 по 27.02.2023 ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» було отримано корабельного збору на загальну суму 37 229 213,19 дол. США та 1 864 062,10 грн, з яких до державного бюджету України було сплачено лише податок на прибуток в сумі 239 626 757,26 грн. Залишок коштів корабельного збору на поточних рахунках підприємства станом на 27.02.2023 складав 28 897 326, 20 дол. США та 84 411 486,06 грн.
Таким чином, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 05.04.2023 у справі №991/2385/23 у межах кримінального провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016 було накладено арешт на грошові кошти відповідача на конкретно визначені суми, які надходили на рахунки товариства у вигляді сплати корабельного збору.
Водночас ухвалами Вищого антикорупційного суду від 15.10.2025, від 13.04.2026 у справі № 991/6364/24 обвинувачені були звільненні від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито, цивільні позови ДП «АМПУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з них матеріальної шкоди в сумі 49 630 936,99 доларів США залишено без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 175 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, як обґрунтовано припускає ДП «АМПУ», закриття кримінального провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016 щодо обвинувачених, до яких ДП «АМПУ» пред'являло цивільний позов, є підставою для скасування арешту, накладеного на грошові кошти відповідача.
Господарським судом також враховано, що накладений в межах кримінального провадження № 22016000000000269 від 11.07.2016 арешт на грошові кошти ТОВ «КТП» є заходом забезпечення саме кримінального провадження, в межах якого він був застосований і не може бути заходом забезпечення позову у цій господарській справі. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 608/2172/18. Так, в даному випадку, закриття кримінального провадження створило для ДП «АМПУ» потенційний ризик скасування накладеного арешту та спонукало позивача звернутися до господарського суді із заявою про забезпечення позову.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернула увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Верховним Судом у постанові від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25 було вказано, що висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/448/22 свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов'язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення шляхом подання доказів підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 зазначив те, що наведений об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об'єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім того, наведений зміст вказаної постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування такого заходу забезпечення позову (з таких мотивів виходила об'єднана палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу №917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025).
Господарський суд зазначає, що наявність у ТОВ «КТП» можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами у випадку скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді у межах кримінального провадження, є очевидною та не потребує доведення. Проте лише наявність такої можливості не може бути безумовною та єдиною підставою для накладення арешту на грошові кошти відповідача, що, в тому числі, підтверджується висновками Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25.
У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Зі змісту наявних в матеріалах справи заяв по суті спору можна встановити, що між ДП «АМПУ» та ТОВ «КТП» існує спір щодо правомірності справляння відповідачем корабельного збору за період з 01.12.2015 по 25.04.2023. Під час розгляду обвинувального акта в суді ДП «АМПУ» пред'являло цивільний позов до обвинувачених про стягнення завданих збитків. Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність ознак вважати пред'явлений ДП «АМПУ» позов та заяву про забезпечення позову зловживанням позивачем процесуальними правами.
Метою забезпечення позову є забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь ДП «АМПУ».
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Господарським судом враховано, що виконання судового рішення у цій справі у випадку задоволення позову безпосередньо залежить від наявності у відповідача грошових коштів, за рахунок яких може бути виконано судове рішення.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.03.2026 розмір статутного (складеного) капіталу ТОВ «КТП» становить 249 686 314,94 грн, що у 6,5 разів менше заявлених позивачем вимог. На вказану обставину звертає увагу як ДП «АМПУ» в обґрунтування заяви про забезпечення позову, так і ТОВ «КТП» у своєму клопотанні про залучення правонаступника та продовження процесуального строку (вх. №11201/26 від 01.04.2026). При цьому відповідач також звертав увагу, що гіпотетичне задоволення позову у даній справі може призвести до вкрай негативних фінансових наслідків для відповідача, які можуть паралізувати господарську діяльність або призвести до банкрутства.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що можливість виконання судового рішення у майбутньому за умови відсутності у відповідача необхідних коштів може мати наслідком для ТОВ «КТП» несприятливі фінансові наслідки. При цьому можливість виконання судового рішення буде утрудненою також і для ДП «АМПУ».
Водночас господарським судом враховано, що накладення у 2023 році ухвалою слідчого судді арешту на суми корабельного збору не мало наслідком блокування або зупинення господарської діяльності відповідача оскільки, за повідомленням позивача, розмір чистого прибутку відповідача у 2024 році становив 573 353 000,00 грн, у 2025 році - 208 354 000,00 грн. Оскільки ТОВ «КТП» не заперечує проти вказаної обставини, тобто проти сум отриманого доходу у відповідні роки, суд, керуючись ч. 1 ст. 75 ГПК України, доходить висновку, що така обставина не потребує доведення.
Слід зазначити, що чистий прибуток, отриманий ТОВ «КТП» за 2 роки господарської діяльності, складає менше половини ціни заявленого позову у разі перерахунку всіх сум у гривні, що ставить під сумнів можливість виконання судового рішення протягом розумного строку.
Під час розгляду заяви ДП «АМПУ» про забезпечення позову господарський суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 07.11.2024 у справі № 915/538/24, щодо розподілення тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову, відповідно до якої у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.
Відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).
При цьому у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 07.01.2025 у справі № 910/1/21.
ТОВ «КТП» у своїх запереченнях посилається на можливе порушення принципу пропорційності та блокування господарської діяльності товариства у разі задоволення заяви позивача з огляду на віднесення ТОВ «КТП» до об'єктів критичної інфраструктури та необхідності покриття витрат на підтримання гідротехнічних споруд в належному технічному стані та забезпечення безпеки судноплавства в операційній акваторії причалів №19-22 за рахунок власних коштів.
В процесі розгляду заяви про забезпечення позову ТОВ «КТП» неодноразово наголошувало, що кошти у вигляді сум корабельного збору акумулювалися на рахунку та не витрачалися відповідачем з огляду на наявність відкритого ще у 2016 році кримінального провадження з метою недопущення настання негативних наслідків для діяльності товариства. Водночас господарський суд зазначає, що вказана обставина не позбавляє ДП «АМПУ» права на подання у межах цього спору заяви про забезпечення позову.
Згідно з довідкою ТОВ «КТП» №0105/01 від 01.05.2026 загальна суму витрат на підтримання гідротехнічних споруд в належному технічному стані та забезпечення безпеки судноплавства в операційній акваторії причалів №19-22 за період з 31.01.2012 по 30.04.2026 становила 25 264 593,47 грн, що становить менше 2% від ціни заявленого позову. Відсоткове співвідношення зазначених витрат до суми чистого прибутку відповідача у 2024, 2025 роках також є незначним.
Крім того, слід зазначити, що кошти від сплати корабельного збору мають цільове призначення та не можуть бути використані на будь-які інші напрямки господарської діяльності.
З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку про відсутність підстав, які можуть свідчить про існування обґрунтованого припущення про блокування діяльності товариства у випадку задоволення заяви ДП «АМПУ».
ТОВ «КТП» згідно з розпорядженням Одеської військової адміністрації від 10.12.2025 № 1374/А-2025 підтверджено статус підприємства, критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.
Господарський суд зазначає, що у 2023 році на суми корабельного збору було накладено арешт ухвалою слідчого судді. Проте накладення арешту не мало настання для відповідача негативних наслідків з огляду на віднесення останнього до переліку критично важливих підприємств за сукупністю критеріїв у 2025 році. Викладене, за переконанням суду, не виключає можливості вжиття заходів забезпечення позову незважаючи на віднесення товариства до підприємств критичної інфраструктури.
Підсумовуючи викладене вище господарський суд доходить висновку про недоведеність ТОВ «КТП» існування підстав для висновку про потенційне блокування діяльності ТОВ «КТП» у випадку накладення арешту на грошові кошти товариства. При цьому докази, які можуть підтвердити наявність у відповідача грошових коштів, достатніх для виконання судового рішення у розумні строки, в матеріалах справи відсутні.
ДП «АМПУ» у поданій до суду заяві про забезпечення позову та заяві про уточнення заяви просить накласти арешт лише на грошові кошти, які надійшли у вигляді корабельного збору та знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КТП». Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку, що вжиття заходів забезпечення позову не матиме наслідком обмеження права відповідача на розпорядження належними його грошовими коштами, які мають інше цільове призначення.
Згідно довідки ТОВ «КТП» №2004/06 від 20.04.2026 сума корабельного збору від суднозаходів до операційної акваторії причалів №19-22 за період з 01.12.2015 по 17.04.2026 становила 37 370 301,40 дол. США та 1 864 062,10 грн; залишок коштів по корабельному збору на 17.04.2026 становить 28 894 590,65 дол. США та 104 466 746,66 грн. При цьому відповідачем було повідомлено, що 01.09.2023 року згідно п. 26 наказу ГУР №109 від 21.08.2023 року з розрахункового рахунку компанії було здійснено примусове відчуження майна, а саме - списані грошові кошти від корабельного збору у розмірі 68 474,06 дол. США.
Суд зазначає, що обставина списання 01.09.2023 з рахунку ТОВ «КТП», відкритого у АТ «Креді Агріколь Банк» (IBAN НОМЕР_2 ), на який у 2023 році було накладено арешт ухвалою слідчого судді, грошових коштів у розмірі 68 474,06 дол. США підтверджується випискою по рахунку від 01.09.2023. Таким чином, наразі залишок грошових коштів на вказаному рахунку становить 0,00 дол. США.
З огляду на відсутність на рахунку відповідача IBAN НОМЕР_2 , відкритому у АТ «Креді Агріколь Банк», грошових коштів, господарський суд доходить висновку про правомірність відмови у задоволенні заяви ДП «АМПУ» в цій частині вимог.
Господарським судом враховано, що в даному випадку має місце невідповідність заявлених до стягнення сум коштів та валюти стягнення валюті та сумам коштів, на які позивач просить накласти арешт. Водночас ціна позову у перерахунку на гривні за курсом НБУ на дату подачі позову перевищує суму коштів, на яку ДП «АМПУ» просить накласти арешт, при перерахунку таких коштів за курсом НБУ на дату подачі позову.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Таке твердження узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті врегульовані ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами), якою передбачено обов'язок виконавця дати доручення про купівлю відповідної валюти.
З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що оскільки ДП «АМПУ» просить накласти арешт лише на кошти, які надходили на рахунок ТОВ «КТП» як сплата корабельного збору, невідповідність заявлених до стягнення сум коштів та валюти стягнення валюті та сумам коштів, на які позивач просить накласти арешт, не є перешкодою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки, у будь-якому випадку, загальна сума коштів, на яку позивач просить накласти арешт, при перерахунку у гривні є меншою, ніж ціна позову. При цьому судом врахована можливість виконання судового рішення про стягнення коштів в іноземній валюті за рахунок коштів у гривні із застосуванням передбаченого ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» механізму звернення стягнення на кошти боржника.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи наявність між ДП «АМПУ» та ТОВ «КТП» спору щодо правомірності набуття відповідачем грошових коштів, наявність ризику незабезпечення ефективного захисту прав позивача на виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю доказів наявності у ТОВ «КТП» грошових коштів, за рахунок яких судове рішення може бути виконано у розумні строки, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ДП «АМПУ» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 104 466 746,66 грн та грошові кошти у сумі 28 894 590,65 USA.
Метою застосованого судом заходу забезпечення позову є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу до остаточного вирішення спору між ДП «АМПУ» та ТОВ «КТП». При цьому господарським судом враховано, що застосований захід є співмірним з пред'явленими позовними вимогами, оскільки арешт накладається лише на грошові кошти, які надходили на рахунки відповідача у вигляді сплати корабельного збору, в межах ціни заявленого позову. Підстави для висновку про зловживання ДП «АМПУ» процесуальними правами у зв'язку з поданням позову або заяви про забезпечення позову відсутні.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Враховуючи задоволення заяви ДП «АМПУ» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Заяву державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти, які надійшли у вигляді корабельного збору та знаходяться на банківських рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» (код ЄДРПОУ 37468475), а саме:
- грошові кошти у сумі 104 466 746,66 грн, що знаходяться на банківському рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» /67543, Одеська обл., Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 60; ідентифікаційний код 37468475/, відкритому у АТ «ВСТ БАНК» (попередня назва ПАТ «Банк «ВОСТОК») (МФО 307123, адреса: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро) IBAN НОМЕР_1 (у гривні);
- грошові кошти у сумі 28 894 590,65 USA, що знаходяться на банківському рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» /67543, Одеська обл., Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 60; ідентифікаційний код 37468475/, відкритому у АТ «ВСТ БАНК» (попередня назва ПАТ «Банк «ВОСТОК») (МФО 307123, адреса: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро) IBAN НОМЕР_1 (у доларах США);
3. В іншій частині вимог - відмовити.
Стягувачем за ухвалою є державне підприємство «Адміністрація морських портів України» / 01135, місто Київ, проспект Перемоги , буд. 14; ідентифікаційний код 38727770/.
Боржником за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ПІВДЕННИЙ» /67543, Одеська обл., Одеський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 60; ідентифікаційний код 37468475/.
Ухвала набрала законної сили 04.05.2026 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повна ухвала складена 06.05.2026.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна