про відмову в задоволенні відводу
05 травня 2026 року Справа № 915/1776/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Адаховської В.С., розглянувши заяву Приватного підприємства "Деліція" про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи №915/1776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз кондитерів Н" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 96/2; код ЄДРПОУ 39945878)
У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз кондитерів Н" (далі - ТОВ "Союз кондитерів Н").
29.04.2026 до суду за вх. №6157/26 надійшла заява Приватного підприємства "Деліція" вих. №28.04./3-ІХ/2026 від 28.04.2026 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи №915/1776/23 про банкрутство ТОВ "Союз кондитерів Н".
Ухвалою суду від 01.05.2026 (суддя Давченко Т.М.) визнано необґрунтованість заявленого відводу та передано справу для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №8 від 04.05.2026, на підставі ухвали суду від 01.05.2026, призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1776/23 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді у зазначеній справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.05.2026 для розгляду заяви про відвід судді у справі №915/1776/23 визначено суддю Адаховську В.С.
За приписами ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд встановив наступне.
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа №915/1776/23 про банкрутство ТОВ "Союз кондитерів Н".
Постановою суду від 06.08.2024 ТОВ "Союз кондитерів Н" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пляку С.В. та ін.
Отже, провадження у справі №915/1776/23 перебуває на стадії ліквідаційної процедури та здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
До суду надійшла заява Приватного підприємства "Деліція" про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника, у якій заявник просив суд:
1. Визнати порушення відповідачами: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5 , як членами органів управління Боржника, обов'язку, передбаченого ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
2. Покласти на відповідачів солідарну відповідальність в розмірі різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2026 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа №915/1776/23 про банкрутство ТОВ "Союз кондитерів Н" та судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/430/26.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.04.2025 у справі №915/430/26 суд залишив без руху заяву Приватного підприємства "Деліція" про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та встановив строк на усунення зазначених недоліків.
Ухвалою суду від 27.04.2026, з урахуванням ухвал суду від 30.04.2026 про внесення виправлень до ухвали суду, повернуто заяву Приватного підприємства "Деліція" від 15.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та додані до неї документи заявнику.
Приватним підприємством "Деліція" подано до Господарського суду Миколаївської області заяву вих. №28.04./3-ІХ/2026 від 28.04.2026 (вх. №6157/26 від 29.04.2026) про відвід судді Давченко Т.М. у справі про банкрутство №915/1776/23, посилаючись на ст. 35 ГПК України.
Суд, дійшовши висновку про необґрунтованість вищевказаної заяви Приватного підприємства "Деліція", ухвалою від 01.05.2026 передав дану справу в порядку ч. 3 ст.39 ГПК України для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
За результатом проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, 04.05.2026 дану заяву про відвід судді розподілено для розгляду судді Господарського суду Миколаївської області Адаховській В.С.
Вказана заява Приватного підприємства "Деліція" обґрунтована тим, що обставини, котрі викликають сумнів щодо неупередженості головуючого судді, виникли після винесення суддею Давченко Т.М. ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2026 у справі №915/430/26, якою повернуто заяву Приватного підприємства "Деліція" від 15.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника в рамках справи №915/1776/23 про банкрутство ТОВ "Союз кондитерів Н".
Такими обставинами заявником указано, зокрема, що суддею Давченко Т.М. безпідставно повернуто заяву Приватного підприємства "Деліція" про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника у справі №915/1776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз кондитерів Н", оскільки:
1) суд повернув заяву до закінчення строку на усунення недоліків;
2) суд зайняв пасивну процесуальну позицію, створивши перешкоди кредиторам для реалізації свого права на звернення до органів управління боржника з заявою про покладення на них солідарної відповідальності;
3) суд повернув заяву, не зазначивши в ухвалі від 27.04.2026 який саме недолік він вважає не усунутим;
4) судом безпідставно застосовані приписи ст. 162, 164 ГПК, які стосуються виключно позовних заяв, а не заяв, передбачених першим етапом ст. 34 КУзПБ. При цьому суд безпідставно присвоїв заяві покладення солідарної відповідальності окремий номер без прив'язки до справи про банкрутство, чим створив штучні умови для того, аби вимагати від заявника повторної подачі документів, які містяться в матеріалах справи про банкрутство, хоча суд не може розглядати цю заяву інакше, ніж в межах справи про банкрутство;
5) винесення ухвали від 27.04.2026 стало продовженням реалізації суддею Давченко Т.М. стратегії, спрямованої на звільнення керівника та органів управління боржника від відповідальності за доведення ним боржника до банкрутства, яка до цього проявилася у порушенні строків розгляду справи банкрутство, а також у незаконній відмові у покладенні на керівника та органи управління боржника субсидіарної відповідальності шляхом звільнення їх від доведення відсутності власної вини, майже дослівного цитування їх жодних чином не підтверджених доводів в ухвалі та покладення обов'язку доведення вини виключно на ліквідатора та кредиторів.
Таким чином, заявник вважає, що суддя Давченко Т.М.:
- не спроможна неупереджено, повно та об'єктивно розглянути справу про банкрутство № 915/1776/23 у визначені законом строки;
- не займає активної процесуальної позиції при розгляді справи, зокрема, при вирішенні питання про наявність передбачених ч. 6 ст. 34 КУзПБ підстав для притягнення органів управління боржника до солідарної відповідальності;
- займає відверто упереджену позицію, спрямовану на захист керівника та органів управління боржника на шкоду інтересам кредиторів та всупереч меті справи про банкрутство, яка полягає у задоволенні вимог кредиторів, а не у штучному звільненні боржника та його керівників від відповідальності;
- вибірково застосовує норми законодавства та правові позиції ВС, свавільно тлумачить зміст тих постанов ВС, які застосовує, висуває до кредитора вимоги, яких законом не передбачено;
- відмовляє у реалізації конституційного права на судовий захист.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Правовою підставою подання заяви про відвід Приватне підприємство "Деліція" фактично визначає пункти 3 та 5 частини 1 статті 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
- є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Проте, твердження, наведені Приватним підприємством "Деліція" у заяві про відвід судді, є необґрунтованими належним чином та не доведені жодними належними та допустимими доказами, тоді як відповідно до норм ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Наведені в даній заяві обставини щодо заінтересованості судді з результатами розгляду справи, щодо сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді у зв'язку з розглядом справи стосуються виконання судом своїх функцій щодо розгляду справи про банкрутство №915/1776/23 та у справі про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника №915/430/26 з дотриманням норм чинного законодавства. При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.
Суд звертає увагу заявника на те, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010, заява №16695/04).
Отже, обґрунтованих обставин, які б свідчили про заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість судді стосовно заявника чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявником не було наведено.
Як вказано вище, у своїй заяві про відвід судді заявник не зазначив та до заяви не надав належних і допустимих доказів про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами ст. 35, 36 ГПК України.
Таким чином, заявлений відвід є необґрунтований та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "Деліція" вих. №28.04./3-ІХ/2026 від 28.04.2026 (вх. №6157/26 від 29.04.2026) про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи №915/1776/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз кондитерів Н".
Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Адаховська