вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/503/26
За заявою Обухівської окружної прокуратури № 56-3076вих-26 від 23.04.2026 про забезпечення позову у справі № 911/503/26
За позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області
до Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Аргентум-Плюс»
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику сторін
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Аргентум-Плюс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2026 відкрито провадження у справі № 911/503/26 за правилами загального позовного провадження.
Через систему «Електронний суд» 23.04.2026 надійшла заява Обухівської окружної прокуратури № 56-3076вих-26 від 23.04.2026 про забезпечення позову у справі № 911/503/26, у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення заборони відповідачу - Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Аргентум-Плюс» та іншим особам здійснювати будь-які будівельні, ремонтні чи монтажні (крім демонтажних) роботи на несформованій земельній ділянці комунальної власності загальною площею 113,2 м2, розташованій між земельними ділянками приватної власності з кадастровими номерами 3222487000:03:001:1030, 3222487000:03:001:0723 в адміністративних межах с. Ходосівка Обухівського району Київської області;
- накладення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об'єкту самочинного будівництва, розташованого між земельними ділянками приватної власності з кадастровими номерами 3222487000:03:001:1030, 3222487000:03:001:0723 в адміністративних межах с. Ходосівка Обухівського району Київської області, у тому числі пов'язані з реєстрацією права власності на вказаний об'єкт.
Як вбачається з обставин спору, позовні вимоги обґрунтовані виявленим прокуратурою порушеннями вимог містобудівного та земельного законодавства внаслідок самочинної забудови земельної ділянки комунальної власності Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, розташованої в адміністративних межах с. Ходосівка, що не була відведена для цієї мети, та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
У позовній заяві доводиться, що будівництво контрольно-пропускного пункту до КМ «Вітаград» здійснено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту. Саме ОК «СТ «Аргентум-Плюс» є фактичним володільцем, користувачем і розпорядником об'єкта самочинного будівництва - будівлі контрольно-пропускного пункту до КМ «Вітаград», а тому докази на підтвердження вказаних обставин не додаються до даної заяви про забезпечення позову.
Зокрема, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024111230001795 від 09.09.2024 установлено, що ОСОБА_1 , будучи бенефіціарним власником ОК «СТ «Аргентум-Плюс», яке обслуговує котеджне містечко з назвою «Вітаград», що розташоване по вул. Береговій, ОК «СТ «Аргентум-Плюс», Феодосіївська сільська рада, вчинив дії, спрямовані на самовільне будівництво контрольно-пропускного пункту до котеджного містечка з назвою «Вітаград» на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності площею 113,2 м2, яка знаходиться на території Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області між земельними ділянками з кадастровими номерами 3222487000:03:001:1030 та 3222487000:03:001:0723, внаслідок чого територіальній громаді Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 427 744 грн.
Опрацюванням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що дані про реєстрацію такого об'єкту нерухомого майна як «контрольно-пропускний пункт», розташованого в межах с. Ходосівка Обухівського району на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0723, 3222487000:03:001:1030 та суміжних земельних ділянках, відсутні.
В той же час, як зазначає заявник та свідчать матеріали справи, забудова несформованої відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України земельної ділянки комунальної власності проводилась самовільно, а відповідач неодноразово вживав заходи, спрямовані на отримання дозволу на розміщення спірної споруди контрольно-пропускного пункту, що вказує на наявність ризиків, пов'язаних із подальшим «узаконенням» об'єкта самовільного будівництва, у зв'язку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п. п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, на даний час виникла необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/503/26 шляхом встановлення відповідачу та іншим особам заборони вчиняти дії щодо об'єкта самочинного будівництва, вимога про знесення якого є предметом спору, з метою недопущення протягом вирішення спору вчинення з таким об'єктом будь-яких дій, які призведуть до зміни його стану чи статусу, що в подальшому у разі задоволення позову ускладнить виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідні вимоги пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
В той же час, даний захід забезпечення жодним чином не порушує інтересів відповідача та інших осіб, дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
У зв'язку з чим, обрані прокуратурою заходи забезпечення позову є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходом забезпечення позову, відповідають ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічну позицію висвітлено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) є не що інше, як застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням норм законодавства у господарському судочинстві, які аналогічні наведеним вимогам законодавства у цивільному судочинстві (постанова Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18).
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, заява Обухівської окружної прокуратури № 56-3076вих-26 від 23.04.2026 про забезпечення позову у справі № 911/503/26 підлягає задоволенню шляхом встановлення відповідачу та іншим особам заборони вчиняти дії щодо об'єкта самочинного будівництва, вимога про знесення якого є предметом спору у даній справі.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Обухівської окружної прокуратури № 56-3076вих-26 від 23.04.2026 про забезпечення позову у справі № 911/503/26 задовольнити.
2. Забезпечити позов у справі № 911/503/26 шляхом заборони відповідачу - Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство «Аргентум-Плюс» та іншим особам:
- здійснювати будь-які будівельні, ремонтні чи монтажні (крім демонтажних) роботи на несформованій земельній ділянці комунальної власності загальною площею 113,2 м2, розташованій між земельними ділянками приватної власності з кадастровими номерами 3222487000:03:001:1030, 3222487000:03:001:0723 в адміністративних межах с. Ходосівка Обухівського району Київської області;
- вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об'єкту самочинного будівництва, розташованого між земельними ділянками приватної власності з кадастровими номерами 3222487000:03:001:1030, 3222487000:03:001:0723 в адміністративних межах с. Ходосівка Обухівського району Київської області, у тому числі пов'язані з реєстрацією права власності на вказаний об'єкт.
Реквізити стягувача: Обухівська окружна прокуратура (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Володимира Чаплінського, 7, код ЄДРПОУ 0290999627);
Реквізити боржника: Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Аргентум-Плюс» (07341, Вишгородський район, Київська область, сільрада Жукинська, Урочище Ровжі № 1, код ЄДРПОУ 35548532).
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 06.08.2026 і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін