1Справа № 335/1746/26 2/335/1600/2026
05 травня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засіданні Кузьмич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 448202018 від 08.02.2022 року суму боргу у розмірі 16 349,26 грн., витрати по сплаті судового збору, та витрати на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.
Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті справи.
11.03.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задовольнити частково, стягнути з нього на користь позивача виключно заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 699,91 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих процентів у розмірі 6 649,35 грн. відмовити в повному обсязі, у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. відмовити в повному обсязі, судові витрати (судовий збір), понесені позивачем, покласти на позивача пропорційно розміру вимог, у задоволенні яких буде відмовлено, посилаючись на наступне.
Щодо нарахування процентів 6 649,35 грн.
Згідно з п. 1.7 Кредитного договору від 08.02.2022 року, кредит надавався строком на 7 днів (до 15.02.2022 року).
Відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після закінчення визначеного договором строку кредитування. Після закінчення строку кредитування настає прострочення, і право на нарахування процентів за договором припиняється.
Незважаючи на це, новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» продовжив безпідставно нараховувати проценти.
Згідно з наданим до суду «Розрахунком заборгованості», ТОВ «Таліон Плюс» у період з 16.05.2022 по 14.06.2022 року, через місяці після закінчення строку договору, щоденно нараховувало по 138,71 грн. Ця сума математично дорівнює 1,43% від залишку тіла кредиту, що відповідає «Дисконтній процентній ставці» за Договором (п. 1.9.1).
Проте, застосування цієї акційної ставки поза межами встановленого семиденного строку кредитування є довільним і повністю суперечить умовам Договору та закону, що призвело до безпідставного збільшення суми процентів до 6 649,35 грн.
Крім того, позивач у власному документі під назвою «Письмові пояснення» (вих. № 1501 від 02.12.2024 року) письмово підтверджує суду, що не має банківських первинних документів на підтвердження руху коштів.
Таким чином, надані односторонні розрахунки у вигляді таблиць від ТОВ «Таліон Плюс» не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не підтверджують правомірність нарахування саме заявленої суми процентів.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позивач просить стягнути 7 000,00 грн. за послуги адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та її ціною.
Вважає такі вимоги штучно завищеними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно з п. 3.8 Договору про надання правничої допомоги №20/08/25- 01 від 20.08.2025, «У тому випадку, якщо рішення суду ухвалено не на користь Клієнта, Клієнт звільняється від обов'язку сплати гонорару». Згідно з п. 3.6 Договору, гонорар сплачується лише після фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта. Це свідчить про те, що заявлені 7 000,00 грн. є виключно «гонораром успіху» (умовною винагородою). Позивач фактично ще не поніс цих витрат і не понесе їх у разі відмови в позові.
Також зазначив, що заявлений час на виконання робіт в Акті прийому-передачі абсолютно не відповідає критеріям реальності. Адвокат просить 500 грн (1 година) на підготовку адвокатського запиту. Проте, з долученого до позову Адвокатського запиту вбачається, що це шаблонний документ, у додатках до якого містяться дані багатьох інших боржників (id 10032507, 10032508 тощо). Тобто запит генерувався автоматично щодо широкого кола осіб, а не складався індивідуально щодо відповідача протягом години.
Крім того, заявлені 2 години на «вивчення матеріалів» та 2 години на «складання позовної заяви» (сукупно 6000 грн) не відповідають дійсному обсягу виконаної роботи. Дана справа є типовою для мікрофінансових організацій та розглядається у спрощеному провадженні. Позовна заява та клопотання є стандартними бланками, куди лише підставлено персональні дані відповідача. Стягнення 7 000,00 грн. адвокатських витрат у справі, де тіло кредиту становить 9 699,91 грн, є неспівмірним тягарем.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить справу розглядати за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснити за його відсутності, вимоги та заперечення у відзиві на позовну заяву підтримує в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір позики в електронній формі № 448202018 про надання грошових коштів розміром 1 000,00 грн. на строк 7 днів з 08.02.2022 по 15.02.2022 із стандартною процентною ставкою 1,43 % за кожний день користування.
Вказаний договір позики відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV26M4Q.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем 08.02.2022 договір позики № 448202018 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
Відповідно до листа «Універсал банку», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та інші картки. На платіжну карту № НОМЕР_1 було зарахування коштів за період від 08.02.2022 до 13.02.2022 в сумі 1000,00 грн., за період від 09.02.2022 до 14.02.2022 в сумі 650,00 грн., за період від 11.02.2022 до 16.02.2022 в сумі 7600,00 грн., за період від 12.02.2022 до 17.02.2022 в сумі 250,00 грн., за період від 12.02.2022 до 17.02.2022 в сумі 100,00 грн., за період від 12.02.2022 до 17.02.2022 в сумі 100,00 грн. Номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 НОМЕР_3 .
Разом із тим, відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого в нього станом на день звернення з позовом утворилась заборгованість за договором позики № 448202018 від 08.02.2022 у загальному розмірі 16 349,26 грн., яка складається з: 9699,91 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 6649,35 грн. - сума заборгованості за процентами.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 17). Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 16 349,26 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нових кредиторів у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором позики від 08.02.2022, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.
Разом із тим, згідно з умовами договору позики № 448202018 від 08.02.2022 визначено строк користування позикою - 7 днів (п. 1.7 договору), із стандартною процентною ставкою 1,43 % за кожний день користування кредитом (п.п. 1.9.1 договору).
Оскільки доказів продовження строку користування кредитом позивачем не надано, тому при вирішенні справи суд враховує строк дії договору, визначений у п. 1.7 цього договору, тобто 7 днів.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених в п. 91 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума тіла кредиту складає 9 700 грн., з яких відповідачем сплачено 0,09 грн., сума нарахованих процентів за 7 днів, у період з 08.02.2022 року по 15.02.2022 року, складає 609,91 грн., з яких 15.02.2026 року відповідачем сплачено 609,91 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС" підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № 448202018, з урахуванням сплаченої суми за тіло кредиту у розмірі 0,09 грн. та сплачених відсотків у розмірі 609,91 грн., у розмірі 9 699,91 грн. (тіло кредиту), тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС" у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідача у своєму відзиві заявлено про зменшення суми витрати на професійну правничу допомогу, оскільки справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг досліджених доказів є невеликим.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 укладений 09.07.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери" з додатковою угодою; копія акта прийому-передачі наданих послуг на загальну суму в розмірі 7000 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.
З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3000,00 грн.
Крім того, в силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1579,58 грн.
Розрахунок:
ТОВ «ФК «ЕЙС» за подання позовної заяви сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позивач має право на стягнення з відповідача у цій справі судового збору за подачу позову до суду першої інстанції пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову, сплачений позивачем, у розмірі 2662,40 грн. * сума задоволених позовних вимог позивача 9699,91 грн./сума заявлених позовних вимог позивача 16 349,26 грн.).
Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС" заборгованість за договором № 448202018 від 08.02.2022 року у розмірі 9 699 грн. 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС" судовий збір у розмірі 1579 грн. 58 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
В іншій частині позивних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення складено 05.05.2026 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС", місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В.Геєць