ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у поновленні процесуального строку
м. Київ
06.05.2026 Справа № 910/1513/26
За позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (адреса: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 8)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1 )
про стягнення 1 453 120, 63 грн
Суддя Літвінова М.Є.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - відповідач) про стягнення 1 453 120, 63 грн, з яких: 1 319 117, 84 грн основний борг, 96 491, 08 грн інфляційні втрати та 37 511, 47 грн пені.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не повернув перераховану позивачем суму коштів у розмірі 1 319 117, 84 грн, у зв'язку з чим просить суд на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України стягнути вищевказану суму з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026 позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
25.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, яка розцінена судом як заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог.
15.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд поставити питання відповідачу в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
1.На момент розгляду справи Господарським судом Харківської області та постановленням рішення від 02.10.2025 чи існувала фактична заборгованість за спожитий газ за договором від 26.12.2023 № 19-5246/24-БО-Т.?
2. Чи обліковується на даний час юридичне невиконане зобов'язання (борг) ГУ ДСНС України у Харківській області на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2025 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 по справі № 922/1896/25 якими з Головного управління на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДІНГ" стягнуто кошти у розмірі 1 546 749,99 грн, в тому числі: 1 319 117,84 грн основний борг, 17 324,53 грн пеня, 34 186,28 грн 3% річних, 176 121,34 грн інфляційні втрати, а також 18 561,00 грн судовий збір?;
3. З якої дати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ"( код ЄДРПОУ 42399676) мало загальну переплату по всіх договорах, що були укладені між сторонами?;
4. Яким чином здійснюється діловодство в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ 42399676) та що стало підставою ненадання відповіді на лист ГУ ДСНС України у Харківській області №65050-7114/65131 від 08.07.2025 та про зарахування спірних коштів ГУ ДСНС України у Харківській області?;
5. З яких підстав не було надано інформацію суду щодо зарахування коштів під час розгляду Господарським судом Харківської області та Східним апеляційного господарським судом справи № 922/1896/25?;
6. Яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" здійснює повернення або зарахування надлишкових сум, що надійшли від контрагента, за умови відмови в перерозподілені коштів, як мало місце при надані відповіді ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» листом від 18.06.2025 № 125/2/2/2-19835 про неможливість здійснення перерозподілу платежу, здійсненого у грудні 2024 року в сумі 4 648 524, 20 грн, враховуючи перевищення строку з моменту надходження коштів до моменту отримання звернення, визначеного п. 5.2 Договору?
27.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про письмове опитування в порядку статті 90 ГПК України, в яких відповідач зазначив, що вищевикладене клопотання подано з порушенням процесуального строку та не обґрунтовано причин пропуску такого строку.
30.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання заяви про письмове опитування в порядку статті 90 ГПК України.
Обґрунтовуючи подану заяву про поновлення процесуального строку позивач вказав на те, що враховуючи умови ведення на території Харківської області бойових дій та те, що протягом квітня 2026 року місто Харків та Харківська область перебувають під систематичними масованими обстрілами із застосуванням БПЛА, ракетного озброєння та КАБів, зокрема, у період з початку квітня (з 03.04.2026 по 06.04.2026 було завдано в денному пору понад 37 ударів по 18 локаціям, впродовж світлої пори доби) по сьогоднішній день інтенсивність атак (в тому числі повторних ударів по підрозділах ДСНС України) призвела до постійної загрози життю працівників та обмеження доступу до робочих місць, в зв'язку з евакуацією з робочих місць.
Крім того, ураження об'єктів критичної інфраструктури спричинили тривалі перебої з електропостачанням та зв'язком, що унеможливило використання системи «Електронний суд» та підготовку документів, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати причини пропуску поважними та поновити пропущений строк для подачі заяви.
Щодо заяви позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про письмове опитування в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Нормами ГПК України чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і для учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року у справі № 873/56/22).
Постановою від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" із 05:30 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.
Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18).
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.
Статтею 90 ГПК України встановлено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:
1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;
2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 про відкриття провадження у справі № 910/1513/26 встановлено позивачу строк для подання відповіді відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву з доказами направлення, вищезазначеної відповіді, відповідачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін, що додаткові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 03.04.2026 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в першій заяві по суті справі (в позовній заяві від 13.02.2026 та в уточненій позовній заяві від 25.02.2026) не викладено заяву/ клопотання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Відповіді на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України позивачем у строк до 23.03.2026 року не подано.
Однак, 15.04.2026 позивачем подано клопотання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Як вказано вище, позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку від 29.04.2026 зазначено, що протягом квітня 2026 року місто Харків та Харківська область перебувають під систематичними масованими обстрілами із застосуванням БПЛА, ракетного озброєння та КАБів, зокрема, у період з початку квітня (з 03.04.2026 по 06.04.2026 було завдано в денному пору понад 37 ударів по 18 локаціям, впродовж світлої пори доби), проте, за висновком суду, поважних причин пропуску строку для подачі заяви в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України в лютому та березні 2026 року позивачем не наведено.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності можливості підготувати заяву в порядку статті 90 ГПК України в межах передбачених ГПК України строків (в лютому, березні 2026), за умови дотримання строків розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що позивачем хоча і підтверджено існування на певній території обставин, які можуть перешкоджати своєчасному вчиненню процесуальних дій, але не доведено, що такі обставини в дійсності створили йому перешкоди для подачі в першій заяві по суті справи заяви в порядку ч.1 ст. 90 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи викладене, оскільки позивачу відмовлено в поновленні процесуального строку на подання клопотання про письмове опитування учасників справи від 15.04.2026, суд дійшов висновку клопотання про письмове опитування від 15.04.2026 залишити без розгляду.
Керуючись ст. 119, 207, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про поновлення процесуального строку.
2. Клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про письмове опитування відповідача в порядку ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (06.05.2026) та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя М.Є. Літвінова