номер провадження справи 9/17/26
06.05.2026 Справа № 908/341/26
м.Запоріжжя
За позовом: Військової частини НОМЕР_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД»
про стягнення суми 91 846,42 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД» 91846,42 грн неустойки за порушення строків завершення будівництва за Договором підряду від 24.03.2025 № 163/4Д.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 13.02.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/341/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/341/26, присвоєно номер провадження справи 9/17/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем у позовній заяві зазначено про порушення відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 163/4Д від 24.03.2025. Зокрема, вказано, що Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4 до Договору) встановлений строк завершення будівельних робіт за Договором - 10.06.2025. Будівельні роботи по об'єкту було фактично завершено та передано Замовнику 09.07.2025, про що сторонами складено Акт приймання виконаних робіт № 1 від 09.07.2025 на суму 3017044,16 грн. За платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 1271 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи на вказану суму. Актом готовності Об'єкта до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380» виконано в повному обсязі та закінчено 09.07.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 3017044,16грн. Зобов'язання за Договором виконано Замовником належним чином та в повному обсязі, а Підрядником - ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ БУД» допущено порушення вимог пункту 3.1 Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт. За порушення відповідачем строків завершення будівництва позивач на підставі п. 13.5 Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку (пеню), виходячи з наступного розрахунку. Договірна ціна за Договором в редакції Додаткової угоди №1 (на період прострочення) - 3167117,89 грн; строк завершення робіт за Договором - 10.06.2025; дата фактичного виконання робіт - 09.07.2025. Отже розмір пені за період прострочення з 11.06.2025 по 09.07.2025 (29 днів) складає 91846,42 грн (3167117,89 грн. *0,1% * 29 днів).
05.03.2026 до суду від відповідача надійшов відзив, який прийнятий судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 17.03.2026. У відзиві відповідачем зазначено, зокрема, про наступне. Під час будівництва фортифікаційних споруд відповідач зіткнувся з обставинами непереборної сили, які мали надзвичайний характер, були невідворотними, а також були такими, що унеможливлювали виконання зобов'язань за Договором у визначені строки. Так як будівництво фортифікаційних споруд здійснювалось на перетині Дніпропетровської та Донецької областей в Покровському напрямку бойових дій, загострення воєнної ситуації на цьому напрямку та рух фронту в сторону населених пунктів, де велись будівельні роботи, з початку травня 2025 року вже після підписання Договору сторонами, мали надзвичайний характер та були невідворотніми, що вплинуло на порушення відповідачем строків будівництва. Зазначені обставини не залежали від волі відповідача, а їх виникнення було важко передбачити під час підписання Договору. Ділянки, визначені для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд, розміщені до лінії фронту на такій відстані, що в умовах активної фази бойових дій та повітряної загрози, вони відносились до зони підвищеного ризику ураження. Це істотно підвищувало ризики для життя та здоров'я працівників, створювало загрозу пошкодження чи знищення матеріалів та техніки, а також ускладнювало своєчасне та безперервне виконання робіт за договорами підряду, незважаючи на роботу працівників відповідача у кілька змін та в нічний період. Підрядник на момент укладення договору не мав об'єктивної можливості передбачити, що за такий короткий проміжок часу ворог зможе настільки швидко просунутися вперед по лінії фронту саме в цьому напрямку, створивши безпосередню загрозу виконанню робіт і логістиці постачання матеріалів. Збільшення кількості і тривалості повітряних тривог, оголошених в Дніпропетровській та Донецькій областях, також було обставиною непереборної сили, яку було важко передбачити та неможливо уникнути. Важливо зазначити, що на повторну організацію будівельного процесу фактично втрачається щонайменше 1-1,5 години продуктивного часу після кожного сигналу повітряної тривоги, що обумовлено потребою у поверненні працівників до об'єкта, повторному запуску обладнання, налагодженні технологічних процесів, перевірці конструкцій тощо. Такий стан постійної загрози ракетних та авіаційних ударів унеможливлював безпечну присутність персоналу на об'єктах, використання техніки, проведення земляних та висотних робіт, а також унеможливлював дотримання погоджених графіків виконання будівельних робіт. Крім того, на неможливість завершення будівельних робіт згідно з графіком суттєво впливали несприятливі погодні умови. Для належного та своєчасного виконання укладених договорів підряду, ТОВ «ПБК «Акві-буд» забезпечило співпрацю з низкою контрагентів, з якими були укладені відповідні договори на поставку будівельних матеріалів, а також надання супутніх послуг, необхідних для виконання загального обсягу робіт. Однак у зв'язку з дією воєнного стану, нестабільністю логістичних ланцюгів та гострим дефіцитом будівельних матеріалів, частина контрагентів повідомила про неможливість вчасного виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Про виникнення форс-мажорних обставин відповідачем регулярно інформувалось позивача під час робочих нарад. Про його розуміння ситуації та об'єктивну неможливість відповідачем завершити будівництво у визначені терміни, свідчить те, що позивач не скористався своїм правом дострокового розірвання договору з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань відповідачем. Незважаючи на ускладнені умови будівництва, викликані настанням форс-мажорних обставин, відповідач не припинив виконання зобов'язань щодо будівництва фортифікаційних споруд та завершив будівництво, про що свідчить підписання акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 09.07.2025 року та відсутність претензій з боку позивача щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідності матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам. Відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 91846,42грн на підставі п. 13.5 Договору є безпідставними; застосування штрафних санкцій суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні. У відзиві наведений перелік доказів, на які відповідач посилається як на підтвердження викладених ним обставин та заперечень, а також зазначено докази, які не можуть бути подані разом із відзивом у зв'язку з очікуванням отримання офіційних відповідей від відповідних установ, органів державної влади, а саме: відповіді Військової частини НОМЕР_1 на запит щодо належної якості виконаних ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» робіт, інформаційної довідки щодо погодних умов, висновку про істотну зміну обставин за договором підряду (форс-мажорні обставини). Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
06.03.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 17.03.2026. У відповіді на відзив позивачем зазначено, що Договір № 163/4Д сторонами було підписано 24.03.2025, відповідно, відповідач знав та розумів усі ризики, що можуть виникати під час виконання умов договору, а також під час придбання матеріалів необхідних для будівництва об'єкта. Жодного повідомлення, звернення з підтвердженням про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки, розгляд питання про перенесення/продовження строків виконання будівельних робіт на підставі сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою на адресу Замовника не надходило. На виконання умов укладеного Договору Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню за порушення термінів завершення будівництва, визначених у Договорі відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4). За наведених обставин вважає доводи відповідача необґрунтованими.
22.03.2026 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, строк на подання якого судом поновлено та прийнято заперечення на відповідь на відзив до розгляду (ухвала суду 30.03.2026). У запереченні на відповідь на відзив, зокрема, зазначено, що ТОВ «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД», укладаючи Договір підряду, врахувало відповідні обставини, проте через короткий проміжок часу з моменту укладення договору настала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися в момент укладення Договору, і які відповідач не міг передбачити, а саме: загострення воєнної ситуації на Слов'янському напрямку Дніпропетровської області та Покровському напрямку Донецької області; рух фронту в сторону населених пунктів, де велися будівельні роботи та можливість ворогом використовувати FPV-дрони на оптоволокні та радіокеровані FPV-дрони з підсиленими антенами або ретрансляторами та БПЛА типу «Ланцет»; значна тривалість повітряних тривог, через постійну загрозу ракетних та авіаційних ударів; наявність несприятливих погодних умов, таких як значні та тривалі опади, надмірне зволоження ґрунту, сильні пориви вітру, грози, туман; дефіцит будівельних матеріалів, які через свою специфічну приналежність виготовляються тільки кількома виробниками на всій території України; дефіцит на ринку праці, в умовах мобілізації кваліфікованої робочої сили. Такі обставини є незалежними від волі та дій ТОВ «Проектно-будівельна компанія «АКВІ-БУД», належать до категорії істотних обставин та не могли бути передбачені на момент укладення договорів підряду. Їх комплексний вплив об'єктивно унеможливлює належну організацію та функціонування складної системи виконання будівельних робіт із зведення фортифікаційних та військових інженерно-технічних споруд у період збройної агресії, що фактично призвело до неможливості належного виконання зобов'язань за Договором підряду на будівництво об'єктів у первісно встановлені строки без шкоди для якості та безпеки робіт. Зазначений характер обставин засвідчується висновком Рівненської ТПП про істотну зміну обставин від 10.03.2026 № 56.01/86. Поданий висновок у поєднанні з іншими доказами у справі є належним підтвердженням існування обставин, що об'єктивно вплинули на виконання зобов'язань, та підлягає оцінці судом відповідно до принципу повного і всебічного дослідження обставин справи. Зазначені позивачем у відповіді на відзив доводи про те, що жодного повідомлення, звернення з підтвердженням про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки, на адресу замовника не надходило, не можуть бути підставою для ігнорування фактичних обставин справи та покладення на відповідача відповідальності. Про обставини, на які посилається відповідач, позивач був обізнаний, з огляду на специфіку його діяльності як військової частини. Відсутність формалізованого письмового повідомлення не свідчить про відсутність самих обставин або їх впливу на виконання зобов'язань; сам по собі факт ненаправлення окремого повідомлення у формі, передбаченій договором, не спростовує наявності форс-мажорних обставин, що належать до категорії істотних обставин та не могли бути передбачені на момент укладення договорів підряду, а також не спростовує їх впливу на виконання договору. Обставини, що виникли внаслідок активних бойових дій у зоні виконання робіт, які об'єктивно впливали на безпеку працівників, можливість доступу до об'єктів будівництва та організацію виконання робіт, що саме по собі унеможливлювало належне виконання договірних зобов'язань незалежно від факту направлення окремого повідомлення. Водночас, незважаючи на порушення строків виконання робіт та об'єктивно складні умови, зумовлені активними бойовими діями та погодними умовами, постійно зростаючою загрозою ракетних і авіаційних ударів, а також обмеженим доступом до об'єктів будівництва, відповідачем було повністю завершено будівництво фортифікаційних та інженерних споруд, передбачених договором.
Позивачем щодо поданої відповідачем та прийнятої судом до розгляду копії висновку Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 10.03.2026 №56.01/86, що відображено в ухвалі від 30.03.2026, 10.04.2026 подано заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.04.2026, вх. № 8124/08-08/26 від 13.04.2026), в якій викладені заперечення проти долучення до справи наданої відповідачем копії висновку Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 12.03.2026 №56.01/89. Зокрема, зазначено, що заяву до Торгово-промислової палати відповідачем направлено лише 26.02.2026 № 26/2-6/1, тобто після звернення позивача з позовом до суду. Позивач вважає, що даний висновок не є належним доказом, так як зобов'язання за Договором виконано у 2025 році, з порушенням умов договору в частині строків їх виконання, а наданий висновок міг би бути актуальним на момент виконання таких зобов'язань та розуміння відповідача про неможливість виконання та той момент.
Розглянувши матеріали справи, суд
24 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ БУД» (Підрядник, відповідач у справі) та Військова частина НОМЕР_1 (Замовник, позивач у справі) уклали Договір підряду №163/4Д на будівництво фортифікаційних споруд (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380» (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 012:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
В пункті 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно - геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проект» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору.
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 3 167 174,00 грн, в тому числі ПДВ 527 862,33 грн та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.
В подальшому сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору: № 1 від 05.06.2025 та № 2 від 11.11.2025, згідно з якими сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт визначеної за Договірною ціною, в бік її зменшення.
Згідно з п. 3.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).
Після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника (п. 3.4 Договору).
За змістом пункту 3.5 Договору, Підрядник передає Замовнику по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), проєктну документацію стадії «Робочий проєкт», позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації та Акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт.
В п. 8.1 Договору визначено, що Замовник за Актом приймання-передачі Об'єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
В п. 11.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи з будівництва Об'єкта проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.
Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об'ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п.13.1 Договору).
Відповідно до п. 17.2 Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Зміни та доповнення до цього Договору будуть дійсні за умови, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками сторін та скріплені печатками (за наявності) (п. 18.4 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 8.1 Договору Замовником було передано Підряднику будівельний майданчик для початку будівництва, про що сторонами 25.03.2025 складений та підписаний Акт приймання-передачі об'єкта (будівельного майданчика) «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380».
У Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до Договору) вказані узгоджені сторонами строки виконання робіт по об'єкту - окремо за І та ІІ етапами.
Як вбачається з матеріалів справи, за Актом здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту від 01.06.2025 № 1ПКД (арк.с. 40) Підрядником передано Замовнику роботи на загальну суму 57274,36 грн з ПДВ (вартість виконаних проектних робіт - 50000,00 грн з ПДВ, вартість експертизи проектної документації - 7274,36 грн з ПДВ).
Згідно з платіжною інструкцією № 788 від 27.06.2025 позивачем здійснено оплату виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації в розмірі 57274,36 грн.
Додатковою угодою № 1 від 05.06.2025 внесені зміни до п. 2.1 Договору щодо вартості робіт, яка визначена за Договірної ціною (Додаток №1 до Додаткової угоди № 1 від 05.06.2025), згідно з якою сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт за Договором у бік зменшення на 56,11 грн. Вартість робіт за Договором в редакції вказаної Додаткової угоди складає 3 167 117,89 грн, в тому числі ПДВ - 527 852,98 грн.
09.07.2025 сторонами був підписаний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року форми № КБ-2в на суму 3 017 044,16 грн (арк.с. 22-32) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на вказану суму (арк.с. 36).
За платіжною інструкцією від № 1271 від 15.07.2025 позивачем здійснено оплату в розмірі 3 017 044,16 грн. за виконані відповідачем будівельні роботи за Договором.
Крім того, 23.07.2025 сторонами також був складений та підписаний Акт № 1А здачі-приймання виконаних робіт зі здійснення авторського нагляду за будівництвом по об'єкту (арк.с. 37) на суму 12000,00 грн, яка перерахована позивачем на рахунок відповідача за платіжною інструкцією № 1433 від 24.07.2025.
У підписаному представниками сторін Акті готовності об'єкта до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380» виконано у строк: початок робіт - 22 травня 2025р., закінчення робіт - 09 липня 2025р. (арк.с. 38-39).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В частині 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З положень ч. 1 ст. 611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 § 1 глави 61 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
В статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
У статті 549 ЦК України, зокрема, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір підряду № 163/4Д на будівництво фортифікаційних споруд від 24.03.2025 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380» (Додаток № 4 до Договору) будівельні роботи за Договором (ІІ етап) мали були завершенні у першій декаді червня 2025 року, тобто кінцевою датою їх виконання є 10.06.2025.
Фактично будівельні роботи по об'єкту (2 етап) були виконані Підрядником та передані Замовнику 09.07.2025 за Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2025 форми № КБ-2в (арк.с. 22-32), тобто з порушенням відповідачем встановленого Договором строку.
В пункті 13.5 Договору сторони визначили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідач у відзиві на позовну заяву факт виконання робіт з порушенням визначеного Договором строку не заперечив. Однак посилаючись на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), з якими відповідач зіткнувся під час будівництва фортифікаційних споруд та які мали надзвичайний характер, були невідворотними та такими, що унеможливлювали виконання зобов'язань за Договором у визначені строки, просив відмовити у задоволенні позову.
Так, відповідачем, зокрема, зазначено, що в умовах загострення воєнної ситуації на Покровському напрямку Донецької області, руху фронту в сторону населених пунктів, де велися будівельні роботи, значної тривалості повітряних тривог, наявності несприятливих погодних умов, таких як значні та тривалі опади, надмірне зволоження ґрунту, сильні пориви вітру, грози, туман, дефіциту будівельних матеріалів та дефіциту на ринку праці у зв'язку з мобілізацією кваліфікованої робочої сили, Підрядник був позбавлений реальної можливості виконати роботи у погоджені строки. ТОВ «ПБК «Акві-буд» забезпечило співпрацю з низкою контрагентів, з якими було укладено відповідні договори на поставку будівельних матеріалів, а також надання супутніх послуг, необхідних для виконання загального обсягу робіт. Однак у зв'язку з дією воєнного стану, нестабільністю логістичних ланцюгів та гострим дефіцитом будівельних матеріалів, частина контрагентів повідомила про неможливість вчасного виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Зазначені обставини мають надзвичайний, невідворотний та об'єктивний характер, не залежать від волі Підрядника та перебувають поза межами його контролю.
До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить у тому числі військові дії.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки:
« 75. Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
76. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
77. Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу».
Суд зазначає, що введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.
З вищенаведеного слідує, що Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати мають право посвідчувати форс-мажорні обставини виключно шляхом видачі сертифікату (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова Верховного Суду від 25.01.2022 № 904/3886/21).
При цьому, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У статті 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Положеннями статті 617 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 218 ГК України, який був чинним час виникнення спірних правовідносин, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (надзвичайних обставин).
За змістом наведених норм права, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже наявність вини особи презюмується, однак може бути спростована. При цьому тягар доказування покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 55.1. постанови від 29.06.2022 у справі №477/874/19 зазначила про те, що за змістом частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Суд враховує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, засадами цивільного законодавства, зокрема, є: справедливість, добросовісність та розумність.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зокрема, визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).
Суд виходить з того, що у принципі добросовісності, а саме - при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків.
Як слідує зі змісту п. 1.1 укладеного сторонами Договору, Підрядник зобов'язався на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 380».
У пп. 4.4.3, 4.4.6, 4.4.16 пункту 4.4. Договору визначено, що Підрядник зобов'язаний, зокрема:
- виконувати, з використання власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором, та забезпечити завершення робіт і передачу Об'єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору);
- своєчасно забезпечувати Об'єкт будівельними матеріалами, дотримуватись календарного графіку виконання робіт;
- завчасно, у письмовій формі, інформувати Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 (десять) днів).
Згідно з пп. 4.3.6 пункту 4.3 Підрядник має право ініціювати внесення змін до Договору.
Пунктами 13.2 та 13.13 Договору передбачено, що Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини. Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталось не з його вини.
Відповідно до п. 3.3 Договору, строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереробної сили (які засвідчуються відповідно до Розділу 14 Договору).
В пунктах 14.1, 14.2 та 14.4. розділу 14 Договору «Обставини непереборної сили» передбачено, зокрема, наступне.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов'язків, якщо невиконання їх стало наслідком дії обставин непереборної сили.
Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями сторін.
Сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) зобов'язана: не пізніше 5 робочих днів з моменту їх настання письмового повідомити про це іншу сторону; протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами.
Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили.
Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - регіональні ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У разі виникнення обставин непереборної сили строк виконання сторонами зобов'язань за договором переноситься відповідно до часу, упродовж якого діяли ці обставини або їх наслідки.
Згідно з п. 14.6 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої сторони стороною, для якої стало неможливим виконання зобов'язань за Договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 14.8 Договору, сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньої об'єктів сторін тощо) під час правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
Отже, в укладеному Договорі, сторонами чітко визначені порядок та строки вчинення дій стороною, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), та відповідні наслідки у разі недодержання вищенаведених умов Договору.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стали причиною та мали наслідком порушення відповідачем строку виконання будівельних робіт за Договором.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, жодних письмових повідомлень про неможливість виконання робіт за Договором в обумовлені строки внаслідок настання обставин непереборної сили, про які зазначає відповідач, останній не направляв.
Докази інформування відповідачем позивача в письмовій формі про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (обставин непереборної сили), що згідно з пп. 4.4.16 п. 4.4. Договору є обов'язком Підрядника, а також докази ініціювання останнім внесення змін до Договору в частині строків виконання будівельних робіт за Договором у зв'язку з настанням відповідних обставин, в матеріалах справи теж відсутні.
Крім того, відповідачем також не надано доказів на підтвердження наявності несприятливих погодних умов в період виконання ним будівельних робіт на об'єкті, які за твердженням відповідача мали місце.
Зазначення відповідачем про дефіцит будівельних матеріалів, про повідомлення контрагентами, з якими відповідачем було укладено відповідні договори на поставку будівельних матеріалів, про неможливість вчасного виконання взятих на себе договірних зобов'язань та дефіцит кваліфікованої робочої сили на ринку праці в умовах мобілізації, не відноситься дії обставин непереборної сили, а належить до ризиків власної господарської діяльності відповідача.
Щодо наданої відповідачем в матеріали справи копії висновку Рівненської торгово-промислової палати № 56.01/86 від 10.03.2026, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД», суд зазначає наступне.
Як слідує з назви та змісту вищевказаного документа, останній є Висновком про істотну зміну обставин, а не Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Так, Рівненська торгово-промислова палата, розглянувши заяву від 26.02.2026 № 26/2-6/1 щодо підтвердження настання істотної зміни обставин за Договорами підряду, в тому числі, але не виключно, за Договором № 163/4Д від 24.03.2025, укладених між Військовою частиною (Замовник) НОМЕР_1 і ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД» (Підрядник), керуючись, зокрема, ст. 652 ЦК України, підтвердила настання істотної зміни обставин за Договорами щодо зміни термінів виконання зобов'язань або їх розірвання у зв'язку із істотною зміною обставин для ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД».
Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Отже, наданим відповідачем висновком Рівненської торгово-промислової палати №56.01/86 від 10.03.2026 (в копії) засвідчено зміну істотних обставин, що в свою чергу є підставою, зокрема, для зміни Договору.
Відповідач у заявах по суті (відзиві та запереченні на відповідь на відзив) неодноразово вказував саме про настання істотної зміни обставин, якими сторони керувалися в момент укладення Договору, і яка фактично призвела до неможливості належного виконання зобов'язань за Договором підряду у первісно встановлені строки.
Проте, як зазначалось судом вище, відповідних дій, спрямованих на реалізацію передбаченого Договором права щодо ініціювання Підрядником внесення змін до Договору в частині строків виконання робіт у зв'язку з істотною зміною обставин, відповідач не здійснював. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
При цьому, із заявою щодо підтвердження настання істотної зміни обставин ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» звернулось до Рівненської торгово-промислової палати лише наприкінці лютого 2026 року, тобто вже після фактичного завершення передбачених Договором будівельних робіт та звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
В частині 3 ст. 5 Господарського кодексу України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 28.08.2025 на підставі Закону України № 4196-ІХ від 09.01.2025) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 42 ГК України, відповідач, як суб'єкт господарювання, здійснює господарську діяльність на власний ризик.
Отже неналежне виконання стороною прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони передбачили при укладенні Договору, а тому наслідки порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором та пов'язані із цим ризики покладаються на нього.
На підставі усього вищевикладеного, суд, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вжиття зі свого боку всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та, як наслідок, відповідачем не доведено відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання за Договором, з приводу якого між сторонами виник спір у даній справі. З огляду це, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання в частині додержання строків виконання робіт за Договором відсутні.
Як зазначалось вище, в п. 13.5 Договору визначено, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення.
Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання за Договором в частині виконання робіт у встановлений Договором строк, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем за період з 11.06.2025 по 09.07.2025 (29 днів прострочення), є правомірними.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до п. 3.4 Договору датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника.
Акт готовності об'єкта до експлуатації складений та підписаний сторонами 17.11.2025.
При здійсненні розрахунку позивачем взято за основу договірну ціну за Договором в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.06.2025, чинної на час прострочення (з 11.06.2025 по 09.07.2025).
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, суд встановив, що його здійснено правильно, а тому з урахуванням усього вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 91846,42 грн пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 46 від 11.02.2026 сплатив судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач, із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору, мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328х0,8). Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Отже судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
На підставі викладеного, а також враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД», код ЄДРПОУ 41400018 (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд.27/29, кабінет 49) на користь Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) суму 91 846 грн 42 коп. пені та суму 2662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 06.05.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва