номер провадження справи 5/203/25-21/38/25
06.05.2026 Справа № 908/3497/25 (908/3616/25)
м. Запоріжжя Запорізької області
За позовною заявою - Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, буд. 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 25696764, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про стягнення 436 720, 00 грн.
в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
Без участі представників сторін
02.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 436 720, 00 грн.
02.12.2025 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3616/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати 25.12.2026, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Ухвалою від 03.02.2026 матеріали справи № 908/3616/25 за позовом Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 436 720, 00 грн. передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.02.2026 розгляд справи (єдиний унікальний номер № 908/3616/25) за вище зазначеним позовом визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Ухвалою від 03.04.2026 справу № 908/3497/25 (908/3616/25) за позовною заявою Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради № 30798/02.02.01-40/02/012/25 від 25.11.2025 (вх. № 3991/08-08/25 від 02.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 436 720, 00 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3497/25 (908/3616/25).
ТОВ "ІНТЕКС ІВЕСТ" (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду від 03.04.2026 до його електронного кабінету (03.04.2026), зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
Згідно статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Ухвалою від 18.12.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну. 18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Наразі процедура розпорядження майном ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" триває, повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32 (витяг з рішення додається), Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Миколаївської міської ради.
Управління є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах. Управління має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки із своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету, є головним розпорядником бюджетних коштів (п. п. 1.4.-1.5. Положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32).
Згідно п. 2.1. Положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 № 16/32 основні завдання управління полягають в реалізації повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради із забезпечення сталого функціонування Миколаївської міської ланки територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту Миколаївської області з метою реалізації комплексу заходів із запобігання та ефективного реагування на надзвичайні ситуації та події, ліквідації їх наслідків, захисту та життєзабезпечення постраждалого населення.
15.12.2022 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі - Постачальник) укладено Договір № 241/12-11 про закупівлю товарів (далі - Договір).
Згідно умов Договору, Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Бензин А-95 (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти), надалі - Товар, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти вказаний Товар на загальну суму з ПДВ 559 150, 00 грн.
Відповідно до п. п. 1.2. Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997
Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по якості з моменту отримання Товару згідно умов Договору (п. 2.1. Договору).
Ціна Договору становить: 559 150 грн. у тому числі ПДВ - 36 579, 91 грн.
Порядок здійснення оплати врегульовано у розділі 4 Договору, відповідно до якого, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку фактурі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити.
Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки.
У разі відмови Покупця від оплати Товару згідно умов, передбачених Договором, зобов'язання Постачальника припиняються у частині несплаченого Товару (п. 4.1. - 4.3. договору).
Розділом 5 Договору визначено поставка товарів, зокрема відповідно до п. 5.2. Договору місце поставки (передачі) товарів: Передача Покупцю товару за цім Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч - карт. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч - картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч - карті.
Згідно п. п. 5.3. - 5.4. Договору умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до інформації, розмішеної на сайті АВІАС в розділі "Паливні проекти" за посиланням: https://avias.ua/palivni-proekti/skretch-karta/ "Паливна скретч-карта "Авіас" - довірчий документ, що підтверджує право його власника на отримання вказаного на карті кількості і виду палива на АЗС "Авіас" і партнерів. Раніше скретч - карти мали обмежений термін дії. Але зараз скретч - карти - безстрокові і дійсні до моменту отримання палива на АЗС. Це поширюється і на скретч-карти більш раннього випуску з вказаним терміном дії.
Різні номінали паливних скретч - карт (від 5 до 100 літрів) дозволяють максимально врахувати переваги клієнтів. Відсутність будь-яких додаткових вимог і документів для отримання палива на АЗС робить скретч-карту самим зручним і вигідним паливним інструментом".
Згідно п. 6.3. Договору Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.
Відповідно до вищевказаних умов договору, Відповідачем виставлено рахунок-фактуру № 0037/0000756 від 15.12.2022 на загальну суму 559 150, 00 грн., уповноважені представники сторін договору підписали видаткову накладну № 0037/0000657 від 15.12.2022 на загальну суму 559 150, 00 грн., а Позивачем проведено оплату на 559 150, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 425 (внутрішній номер 246578743) від 21 грудня 2022 року.
Варто зазначити, що частина придбаних скретч-карт мала помітку "використати до 16.03.2020", але в подальшому були перескановані Постачальником на термін безстроковості, тому на всіх АЗС ці картки приймались без заперечень, що підтверджується вищезазначеною інформацією з офіційного веб сайту щодо дійсності скретч-карток до моменту отримання палива на АЗС, а не до дати вказаної на них.
Позивач як орган до повноважень якого належить питання завчасного накопичення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виділив з матеріального резерву м. Миколаєва отримані талони за договором іншим виконавчим органам та комунальним установам, підприємствам Миколаївської міської ради для забезпечення організації їх роботи.
Але з лютого 2025 року виконавчі органи та комунальні установи та підприємства Миколаївської міської ради почали повертати талони та повідомляти про неможливість скористатись наданими талонами у зв'язку з відсутністю пального на АЗС, що підтверджується листами адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради від 18.02.2025 № 9525/06.01-46/25-2, Міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 25.02.2025 № 10791/09.11.01-18/25-2, Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" від 25.02.2025 № 262/45/01/05, Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 26.02.2025 № 11273/09.01-07/25-2, Комунальної установи "Міський геріатричний будинок милосердя імені Святого Миколая" від 26.02.2025 № 11250/09.12.01-12/25-2, Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради від 20.03.2025 № 149/16.01-10/25, Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради від 18.04.2025 № 21963/15.01-13/25-2 з додатками.
Факт закриття АЗС постачальника підтверджується публічною інформацією з картографічного веб-сервісу від компанії Google.
Відповідач не повідомив завчасно про припинення постачання пального на свої заправки у місті Миколаєві та не запропонував використати скретч-картки на інших заправках або повернути кошти за невикористані скретч-картки.
В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради залишись невикористаними скретч-картки.
Наявний залишок скретч-карток на нафтопродукти згідно договору з ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та розрахунок у грошовому вимірі складає: кількість талонів по 10 л (3 шт.) - 30 л по 53, 00 грн. на суму 1 590, 00 грн.; кількість талонів по 20 л (211 шт.) - 4220 л по 53, 00 грн. на суму 223 660, 00 грн.; кількість талонів по 30 л (133 шт.) - 3990 л по 53, 00 грн. на суму 211 470, 00 грн.
З метою вирішення спору Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради направлено на юридичну адресу Відповідача станом на дату направлення претензії (м. Дніпро), що підтверджується інформацією про зміну місцезнаходження та на адресу, зазначену у Договорі, як фактичну (м. Миколаїв) - претензію № 10984/02.02.01- 40/02/020/25 від 28.04.2025 з вимогою відшкодувати вартість не отриманого пального. Претензія направлена на юридичну адресу: 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2 була отримана Відповідачем 06.05.2025, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти (трекінг відправлення № 49083010503840). Претензію, направлену на адресу: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 29-Б (фактична адреса зазначена у Договорі) не отримано, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти (трекінг відправлення № 4908301053858). Вимога претензії залишена без задоволення та будь-якої відповіді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товарі сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Предметом договору був товар зі специфічними характеристиками та порядком обігу бензин (А-95).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому. Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Як зазначено вище, зобов'язання за договором зі сторони Позивача виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
При цьому, Відповідачем не було надано Позивачу товар, а саме 8240 л бензину А-95 на 436 720 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо належного відпуску (отоварення) талонів/скретч-карток на АЗС своєї мережі.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч .ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 ЦК України. Так, Верховний Суд зазначив, що зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А в разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (п. 21 названої постанови).
Таким чином, відсутність дій Відповідача щодо постачання товару надає позивачеві право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти, попередньо сплачені останнім. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" порушило свої зобов'язання за Договором.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем на рахунок позивача коштів у розмір вартості неотриманого товару за Договором.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 436 720, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 2 ст. 74 ГПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, відсутність будь-яких заперечень відповідача, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 254, 256-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, буд. 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 25696764, p/p UA458201720344230007000032794, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) заборгованість у розмірі 436 720 (чотириста тридцять шість тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, буд. 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 25696764) 6 550 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ