вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"05" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/229/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Мукачево Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області
про визнання недійсним рішення загальних зборів
За участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року, посилаючись на неправомірність скликання та проведення загальних зборів від 25.02.2026 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/229/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 06 березня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 березня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив у справі підготовче засідання на 08 квітня 2026 року.
Підготовче засідання відкладалося до 05 травня 2026 року у зв'язку з неявкою представників сторін, заявлене відповідачем клопотання та об'єктивну неможливість в такому разі виконати визначені ст. 177, 182 ГПК України завдання підготовчого провадження, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи.
Сторони участь уповноважених представників у підготовче засідання 05 травня 2026 року не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання сторони повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання ухвали від 08.04.2026 до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 08.04.2026 року.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Водночас, 05 травня 2026 року на адресу суду надійшли заяви від представника ОСОБА_2 адвоката Овсепян Кристини Адіківни, за змістом яких така просить залучити ОСОБА_2 до участі в справі як третю особу у зв'язку з тим, що спір у цій справі безпосередньо пов'язаний з її правами та свободами, оскільки майно, яке було в рамках даного провадження арештоване належить саме їй, ане відповідачу у справі.
В даному аспекті звертає увагу, що всі реєстраційні дії щодо майна ОСОБА_2 здійснено на підставі підроблених документів, такі реєстраційні дії є незаконними, а позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» в якому він просить визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року, посилаючись на неправомірність скликання та проведення загальних зборів від 25.02.2026 року у справі № 907/229/26 - не підлягає задоволенню.
Розглядаючи відповідне клопотання, суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Таким чином, участь у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору процесуальним законом пов'язується з наявністю в такої особи прав або обов'язків на які може вплинути судове рішення з визначеного позивачем предмета спору, а відтак, з огляду на предмет та підставу позовних вимог в даній справі (визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року з підстав неправомірності їх скликання та проведення), суд вважає, що заявником клопотання не доведено, які саме конкретні права та обов'язки щодо однієї із сторін можуть з'явитися у ОСОБА_2 внаслідок прийняття рішення в даній справі.
В даному аспекті суд також враховує, що спір у цій справі не стосується будь-якого майна Товариства-відповідача та/або заявника клопотання, позаяк предметом судового розгляду у даній справі є дійсність рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року, яким надано дозвіл на відчуження майна Товариства (із зазначенням його переліку), а відтак внаслідок прийняття рішення у цій справі щонайбільше може бути або підтверджено, або спростовано наявність відповідних повноважень у керівника відповідача на подальше відчуження зазначеного у спірному рішенні майна, а не визначати його (майна) правовий статус та/або приналежність.
Суд, водночас, звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за змістом ухвали від 27.02.2026 пов'язувалося з тим, що виконання спірного у цій справі рішення учасника та відчуження майна, яке на час розгляду заяви про забезпечення позову відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав належить відповідачу, - суттєво ускладнить реалізацію ефективного захисту та поновлення прав іншого учасника у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, а окремий спір відповідача щодо такого майна з третіми особами не може вважатися обставиною, яка слугує підставою для залучення третьої особи до участі у справі, де предметом розгляду є дійсність рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», учасником якого на момент постановлення такого рішення заявник не був.
При цьому, залучення третьої особи до участі в справі процесуальним законом пов'язується з ймовірністю впливу судового рішення на права або обов'язки щодо однієї із сторін у зв'язку з визначеним предметом спору, ане виступати засобом доведення власної правової позиції перед судом у цій чи іншій судовій справі.
Таким чином, суд зазначає, що правові підстави для вступу ОСОБА_2 до участі у справі №907/229/26 як третьої особи відсутні.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, суд зазначає таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Г ПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще ряд прав та обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
За ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Так, дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер.
У розрізі наведеного суд звертається до правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, за містом якого об'єднана палата висловила позицію про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. В цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова.
Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, тобто відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
При цьому суд звертає увагу, що норма статті 226 ГПК України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового розгляду та не містить заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини другої статті 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (постанови Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 23.10.2025 № 910/3902/24, від 28.10.2025 № 910/14138/24, від 07.04.2026 у справі №910/10674/25 та багато інших).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
В даному аспекті суд приймає до уваги, що відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
З огляду на викладене, враховуючи, що ухвалами від 11.03.2026 та від 08.04.2026 позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчих засідань у даній справі (довідки про доставку електронних листів від 11.03.2026, 08.04.2026), а також ту обставину, що позивач жодним чином не повідомив про причини неявки його або його представника у підготовчі засідання, зважаючи на імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють обов'язок суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, - залишити позов без розгляду, суд, з урахуванням встановленого у ч. 3 ст. 177 ГПК України строку проведення підготовчого провадження, - дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року, - без розгляду.
Щодо забезпечення позову.
За встановленими у даній справі обставинами, ОСОБА_1 до подання позовної заяви було подано суду заяву від 25.02.2026 (вх. № 02.3.1-05/239/26 від 26.02.2026) про забезпечення позову, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2026 було її задоволено та постановлено:
- накласти арешт на об'єкти нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» (89622, с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області, вул. Зелена, буд. 5, код ЄДРПОУ 45667367), а саме:
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122783201:00:015:0003, площею 0,1182 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2604677021040;
· житловий будинок, загальною площею 353,9 кв.м., житловою площею 132,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2604664921040;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122783200:03:002:0554, площею 1,4148 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2595222821040;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2110400000:01:002:1295, площею 0,0162 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422637821104;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2110400000:01:002:1293, площею 0,0153 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422629221104;
· нежитлове приміщення, загальною площею 66,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2415742221240;
· нежитлове приміщення, загальною площею 179,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2415720321240;
· нежитлове приміщення інтернет-клубу, загальною площею 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2097245721102;
· квартиру, загальною площею 62 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844909521104;
· квартиру, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844898621104;
· квартиру, загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 17,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844576321104;
· квартиру, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844443421104;
· квартиру, загальною площею 60 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844408621104;
· квартиру, загальною площею 46,6 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844302321104;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122782300:01:004:0022, площею 1,811 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1634067321227;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122782300:01:004:0023, площею 1,8511 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1633989621227;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122783200:01:001:0079, площею 1,0862 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 783556521227;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2122783200:12:000:0030, площею 0,2404 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 515485121227;
· земельну ділянку, кадастровий номер 2124455600:01:003:0023, площею 0,2715 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 426112521244.
- заборонити будь-яким особам, у тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі дії щодо скасування записів, внесення змін, реєстрації переходу права власності) щодо наступного нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» (89622, с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області, вул. Зелена, буд. 5, код ЄДРПОУ 45667367):
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122783201:00:015:0003, площею 0,1182 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2604677021040;
· житлового будинку, загальною площею 353,9 кв.м., житловою площею 132,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2604664921040;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122783200:03:002:0554, площею 1,4148 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2595222821040;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2110400000:01:002:1295, площею 0,0162 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422637821104;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2110400000:01:002:1293, площею 0,0153 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422629221104;
· нежитлового приміщення, загальною площею 66,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2415742221240;
· нежитлового приміщення, загальною площею 179,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2415720321240;
· нежитлового приміщення інтернет-клубу, загальною площею 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2097245721102;
· квартири, загальною площею 62 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844909521104;
· квартири, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844898621104;
· квартири, загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 17,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844576321104;
· квартири, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844443421104;
· квартири, загальною площею 60 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844408621104;
· квартири, загальною площею 46,6 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1844302321104;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122782300:01:004:0022, площею 1,811 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1634067321227;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122782300:01:004:0023, площею 1,8511 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1633989621227;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122783200:01:001:0079, площею 1,0862 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 783556521227;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2122783200:12:000:0030, площею 0,2404 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 515485121227;
· земельної ділянки, кадастровий номер 2124455600:01:003:0023, площею 0,2715 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 426112521244.
Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги залишення без розгляду позову підлягають скасуванню в повній мірі вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2026 у справі № 907/229/26 заходи забезпечення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Так, за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.
Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка представника позивача у судове засідання, то з урахуванням викладеної в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» правової норми, сплачений ОСОБА_1 за подання позовної заяви у цій справі судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 202, п. 4 ч.1 ст. 226, 232-235, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 05.05.2026 про її залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - відмовити.
2. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.» про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.М.», оформлене протоколом №25/02 від 25.02.2026 року - залишити без розгляду.
3. Скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2026 у справі № 907/229/26 заходи забезпечення позову.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 06 травня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко