Рішення від 06.05.2026 по справі 904/839/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026м. ДніпроСправа № 904/839/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про визнання недійсними правочинів

Представники:

від позивача: Сліпець С.С.;

від відповідача: Крісак М.В.;

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд", в якій просить суд:

1) визнати недійсним правочин у вигляді виділу частини майна (товарно-матеріальних цінностей) від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей №1, №2, №3 та №4 від 20.09.2022 та згідно з додатком 1 від 20.09.2022 до розподільчого балансу ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022;

2) визнати недійсним правочин у вигляді передачі кредиторської заборгованості від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн, а саме:

- кредиторську заборгованість по неповернутому кредиту за кредитним договором ТОВ "ІН-Фактор" - № 14-17/ЮЛ від 03.11.2017 на суму 30 000 000 грн;

- кредиторську заборгованість по неповернутому кредиту за кредитним договором ТОВ "Схід Фінанс" - № 16-19/К від 23.12.2019 на суму 29 564 226 грн;

- кредиторську заборгованість по не поверненій фінансовій допомозі за договором ТОВ "Мартокс" № 490 від 26.03.2019 на суму 72 800 грн;

- кредиторську заборгованість по поверненій фінансовій допомозі за договором ТОВ "Юркомпарт" № 0608У від 06.08.2019 на суму 4 700 000 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим кредитним відсоткам за кредитним договором ТОВ "ІН-Фактор" № 14-17/ЮЛ від 03.11.2017 на суму 9 476 262,21 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим кредитним відсоткам за кредитним договором ТОВ "Схід Фінанс" № 8 16-19/К від 23.12.2019 на суму 6 480 746,93грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Антеріз" № б/н від 04.01.2022 на суму 990 865,31 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Антеріз" № б/н від 26.01.2022 на суму 7 078 042,82грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "КПД" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 965 600,75грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "КПД" № б/н від 04.01.2022 на суму 731 008,15 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Оріоніс Груп" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 000 015,90 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Оріоніс Груп" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 570 568,11 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 904 024,80 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 135 571,82 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 10 330 637,04 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 01.02.2022 на суму 5 131 340,06 грн;

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 778 908,03 грн.

Суд ухвалою від 25.02.2026 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишив без руху. Запропонував Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (сплатити 5324,80 грн); оспорюваних правочинів; заяви про уточнення позовних вимог із належним обґрунтуванням заявлених позовних вимог (зокрема, зазначити в чому саме полягає порушення відповідачем прав та законних інтересів саме позивача) у строк до 11.03.2026 включно.

10.03.2026 до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2026 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжну інструкцію № 377 від 06.03.2026 про сплату судового збору у розмірі 5324,80 грн та копії оспорюваних правочинів. В своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд:

1) визнати недійсним правочин у вигляді виділу частини майна (товарно-матеріальних цінностей) від ТОВ “Пейнт Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн згідно актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей №1, №2, №3 та №4 від 20.09.2022 та згідно з додатком 1 від 20.09.2022 до розподільчого балансу ТОВ «Пейнт трейд» від 20.09.2022;

2) визнати недійсним правочин у вигляді передачі кредиторської заборгованості від ТОВ “Пейнт Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» згідно акту прийому-передачі документів згідно розподільчого балансу ТОВ “Пейнт Трейд» від 20.09.2022 та згідно додатку 2 від 20.09.2022 на суму 113 911 633,83 грн, а саме:

- кредиторську заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 01.02.2022 на суму 5 131 340,06 грн;

Суд ухвалою від 16.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 15.04.2026.

31.03.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» (код ЄДРПОУ 38600516) з питання дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на прибуток за 2022 рік та податку на додану вартість при здійсненні операції з виділення (виділу) з ТОВ «Пейнт Трейд» (код за ЄДРПОУ 38600516) іншого платника податків - ТОВ «Фарба ОПТ» (код за ЄДРПОУ 44898301) з урахуванням господарських операцій, що вплинули на формування показників відповідного передавального акту (розподільчого балансу). Результати цієї перевірки відображено в акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» (код за ЄДРПОУ38600516)» за № 2939/04-36-07-07-03/38600516 від 01.07.2025. Як зазначено в акті,в ході позапланової перевірки встановлено порушення податкового законодавства при проведенні реорганізації шляхом виділу нового підприємства, а саме документальне оформлення операції з виділення активів та зобов'язань ТОВ «Пейнт Трейд» до ТОВ «Фарба ОПТ» та сукупність обставин, що характеризують дані операції, свідчать про відсутність принципу привалювання «сутність над формою». Відповідно до Рішення учасника ТОВ «Пейнт Трейд» 28.12.2021 №281221ПТ було прийнято рішення про виділ з ТОВ «Пейнт Трейд» нової юридичної особи та передачу їй активів та пасивів у вигляді частини майна та частини зобов'язань згідно з розподільчим балансом. Здійснення процедури виділу було обумовлено необхідністю оптимізації робочого процесу по оптовій реалізації лакофарбових матеріалів та акумулювання всіх необхідних засобів для здійснення такого виду господарської діяльності в межах іншої юридичної особи з метою спрощення обліку (бухгалтерського та податкового), а також з метою отримання прибутку. На підставі розподільчого балансу, складеного станом на 20.09.2022, який затверджений Рішенням учасника ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 №200922ПТ, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фарба ОПТ» були передані частина активів (запаси) на загальну суму 113911 тис. грн. (113 910 633,83 грн) та пасивів (короткострокові кредити банків, інші поточні зобов'язання) на загальну суму 113911 тис. грн. (113 910 633,83 грн). Згідно розподільчого балансу та за інформацією, що розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарба ОПТ», код ЄДРПОУ: 44898301 є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд». Фактична передача товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Пейнт Трейд» до ТОВ «Фарба ОПТ» підтверджується додатком 1 до розподільчого балансу та актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей №1, №2, №3 та №4 від 20.09.2022. Фактична передача зобов'язань від ТОВ «Пейнт Трейд» до ТОВ «Фарба ОПТ» підтверджується додатком 2 до розподільчого балансу та актом прийому-передачі документів від 20.09.2022. Тобто оскаржувані правочини є наслідком затвердження розподільчого балансу, а не самостійним договірним правочином. Виділ ТОВ «Фарба ОПТ» із ТОВ «Пейнт Трейд», в розумінні положень частини 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є завершеним. Процедура виділу дійсно передбачає повідомлення кредиторів про виділ відповідно ч. 1 ст. 55 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». І позивач зауважує, що ним було повністю дотримано процедуру виділу та повідомлення кредиторів. Так само слід зазначити, що ці повідомлення не є первинними документами, на підставі яких формуються показники бухгалтерського та податкового обліку і ненадання їх під час перевірки не повинно бути наслідком безпідставного нарахування податкових зобов'язань позивачу. Щодо посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що у новоствореного ТОВ «Фарба ОПТ» відсутні розрахункові рахунки в установах банку, звітність за формою 20-ОПП не подано, інформація щодо наявності місць зберігання відсутня, зауважив, що позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження зазначеної податкової інформації не надано та не підтверджено вчинення дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом проведення контрольно-перевірочних заходів. Державна реєстрація новоутвореного підприємства, як юридичної особи, не скасовувалась, судом фіктивною не визнавалась, а тому висновки податкового органу про виникнення у позивача обов'язку включення до складу доходів суми кредиторської заборгованості, яка фактично була передана новоствореній юридичні особі за розподільчим балансом, є передчасними. Посилання контролюючого органу на відсутність інформації щодо передачі активів в ліквідаційному балансі ТОВ «Фарба ОПТ», складеного в рамках розгляду справи №904/3967/22 про визнання банкрутом є безпідставним припущенням, оскільки ліквідаційний баланс банкрута не є тим документом, який підтверджує факт отримання активів. В свою чергу про фактичне отримання ТМЦ ТОВ «Фарба ОПТ» від ТОВ «Пейнт Трейд» свідчать акти приймання-передачі. А відсутність інформації у контролюючого органу свідчить лише про відсутність інформації і не надає права вигадувати неіснуючі обставини ведення господарської діяльності платником податків та робити хибні припущення. Сама подія реорганізації відбувалась 22.09.2022, а саме розподільчий баланс станом на 20.09.2022 був затверджений Рішенням учасника ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 №200922ПТ. Фактична передача товарно- матеріальних цінностей та зобов'язань від ТОВ «Пейнт Трейд» до ТОВ «Фарба ОПТ» актами прийому-передачі від 20.09.2022. Однак, з матеріалів судової справи №904/3967/22 вбачається, що всі складені в процедурі банкрутства ТОВ «Фарба ОПТ» документи щодо фінансового стану цього підприємства датовані та містять інформацію після 23.11.2022, тобто значно пізніше ніж відбувся факт передачі активів та пасивів. В звіті розпорядника майна ТОВ «Фарба ОПТ» про діяльність у справі про банкрутство № 904/3967/22 за період з 23.11.2022 по 30.12.2022, складеному 30.12.2022, зазначається про вжиті заходи щодо пошуку майна боржника за цей період. В звіті розпорядника майна ТОВ «Фарба ОПТ» про діяльність у справі про банкрутство №904/3967/22 за період за січень 2023 року, складеному 02.02.2023, зазначається лише про вжиті заході щодо розшуку майна боржника саме в січні 2023 року. Зі звіту розпорядника майна ТОВ «Фарба ОПТ» про діяльність у справі про банкрутство №904/3967/22 за період з 23.11.2022 по 23.02.2023, складеному 23.02.2023, вбачаються результати розшуку майна боржника та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фарба ОПТ» станом на 23.02.2023. Звіт за результатами проведеного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності, а також аналіз на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «Фарба ОПТ» складений станом на 23.02.2023. В цьому звіті арбітражним керуючим було зазначено, що господарська діяльність ТОВ «Фарба ОПТ» в 2022 році була збитковою, і станом на 23.02.2023 за даними бухгалтерського обліку боржника на його балансі не обліковується дебіторської заборгованості, зроблено висновок, що Товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі. Аналогічну інформацію та висновки містить звіт за результатами проведеного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності, а також аналіз на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «Фарба ОПТ», складений станом на 14.06.2023. В звіті розпорядника майна ТОВ «Фарба ОПТ» про діяльність у справі про банкрутство № 904/3967/22 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, складеному 03.03.2023, зазначається про вжиті заході щодо розшуку майна боржника саме в лютому 2023 року та проведення засідання комітету кредиторів. В звіті ліквідатора про результати ліквідаційної процедури ТОВ «Фарба ОПТ» у справі про банкрутство № 904/3967/22, складеному станом на 14.06.2023, зазначено про проведену роботу з пошуку майна боржника та зроблено висновок про неможливість погашення кредиторської заборгованості через відсутність такого майна. В процедурі банкрутства було проведено інвентаризацію станом на 13.01.2023 та 14.06.2023. Ліквідаційний баланс був складений ліквідатором станом на 14.06.2023 і не містить показників, крім суми непогашеної кредиторської заборгованості. Жодний з наведених вище документів не відображає та не підтверджує фактичні обставини здійснення процедури виділу з ТОВ «Пейнт Трейд» новоствореного ТОВ «Фарба ОПТ», оскільки вони складалися в процесі ліквідації, яка відбувалась значно пізніше ніж факти, на підставі яких ГУ ДПС у Дніпропетровській області зроблено хибні висновки про порушення ТОВ «Пейнт Трейд» норм податкового законодавства. А тому посилання позивача на матеріали справи про банкрутство № 904/3967/22 не містять інформації щодо предмету доказування цій в справі. Крім цього, сам факт того, що кредиторська заборгованість, яка стала підставою для звернення ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Арт Капітал» в справі №904/3967/22 про визнання банкрутом ТОВ «Фарба ОПТ», виникла після завершення процедури виділу підтверджує ведення господарської діяльності виділеним підприємством. І неплатоспроможність ТОВ «Фарба ОПТ» стала наслідком господарської діяльності цього товариства вже після процедури виділу. Щодо тверджень Податкового органу стосовно того, що у ТОВ «Фарба ОПТ» були відсутні наймані працівники та звіти форми 4ДФ не подавались, то звертає увагу на те, що звіт форми 4ДФ відображає лише працівників, що працевлаштовані в штаті, проте законодавством передбачена можливість залучення субпідрядників за договорами підряду або позаштатних працівників за договорами надання персоналу, договорами лізингу персоналу та інше. Тим більше за неподання звітності законодавством встановлена відповідальність такого платника податків, і сам факт неподання звітності не свідчить про відсутність показників такої звітності. Так само відсутність інформації про наявність у платника будь-яких основних засобів на балансі підприємства не свідчить про їх фактичну відсутність. Крім того, взагалі оцінка Податкового органу щодо стану діяльності ТОВ «Фарба ОПТ» є сумнівною, оскільки, як зрозуміло з акту перевірки податкова перевірка ТОВ «Фарба ОПТ» не була проведена. А отже, всі висновки Податкового органу про діяльність цього підприємства є лише припущеннями. Відповідач зазначає, що контролюючий орган замовчує, що процедура виділу за розподільчим балансом не є продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні підпункту 14.1.202, пункту 14.1 статті 14 ПК України. Оскільки передача активів (майна) від позивача до новоствореного шляхом виділу підприємства відбувається безоплатно на підставі та на виконання рішення вищого органу управління (загальних зборів учасників) позивача, яким затверджується розподільчий баланс, то і відсутній факт операцій як постачання, так і продажу товарів. Більш того, жодною нормою податкового кодексу та нормативних актів не встановлено залежність визначення об'єкту оподаткування ПДВ та податком на прибутком від дотримання виділеним підприємством обов'язку подавати звітність з відповідними показниками. В свою чергу, різниці за операціями з передачі за розподільчим балансом основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей при проведенні реорганізації шляхом виділу для коригування фінансового результату до оподаткування положеннями ПКУ не передбачено. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. Висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області стосовно того, що документальне оформлення операції виділення не створює реальної зміни активу і пасиву в розумінні передачі частини майна платника податків, що реорганізується, є необґрунтованими та безпідставними і зроблені податковим органом лише на підставі наявної в нього податкової інформації, яка носить лише інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку і в жодному разі не доводить наявності податкових правопорушень ТОВ «Пейнт Трейд», на які посилається контролюючий орган в акті перевірки. Передача активів в рамках реорганізації не призводить до нарахування податкових зобов'язань податку на прибуток. Податковий кодекс не передбачає податкових різниць за операціями приєднання, злиття, поділу чи виділу, перетворення. Також передача активів від одного підприємства до іншого не обкладається ПДВ. Тобто, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов'язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання. Підсумовуючи викладене, операції з реорганізації ТОВ «Пейнт Трейд» шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «Фарба ОПТ» не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що свідчить про помилковість висновків контролюючого органу в цій частині. Враховуючи той факт, що нормами Податкового кодексу не передбачено оподаткування процедури виділу ані ПДВ, ані податком на прибуток, отже залишається незрозумілою мета звернення до суду в вимогою про визнання недійсними правочинів щодо передачі активів та пасивів до новоствореної юридичної особи, оскільки приведення сторін цього правочину до того стану, який вони мали до його вчинення також не матиме будь-яких наслідків щодо оподаткування. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Також, як вбачається з аналізу повноважень контролюючого органу, наданих йому чинним законодавством, податковий орган має достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій податкового контролю, зокрема, шляхом проведення податкових перевірок з питань реальності здійснення господарських операцій та щодо виявлення фактів вчинення платниками податків податкових правопорушень та отримання від платників податків засвідчених належним чином копій документів, що стосуються фактів виявлених порушень вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Однак, як вбачається з матеріалів справи, своїми повноваженнями з метою, якою вони надані законом, перед зверненням до суду з даним позовом позивач не скористався. Водночас, позивачем не було надано суду доказів здійснення такого податкового контролю за діяльність ТОВ «Фарба ОПТ», що відповідно зумовлює відсутність у нього доказів на підтвердження наявності законних підстав, для визнання правочинів недійсними. Без належного доведення позивачем підстав та фактів, що зумовлюють визнання договору недійсним, та застосування відповідних наслідків наведені обставини залишаються припущенням суб'єкта владних повноважень. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 15.04.2026 з'явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 15.04.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 06.05.2026.

У судове засідання 06.05.2026 з'явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/25782/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пейнт Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень на загальну суму 54 110 951,20 грн. В межах справи №160/25782/25 предметом доказування є правовідносини, пов'язані із процедурою виділу підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю »Фарба ОПТ» з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пейнт Трейд», в тому числі виділу частини майна для створення Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарба ОПТ» та передачі кредиторської заборгованості на виділене підприємство.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фарба ОПТ» є ліквідованим за результатами розгляду справи про банкрутство № 904/3967/22. У зв'язку із чим контролюючим органом здійснено заходи з ознайомлення із матеріалами справи № 904/3967/22. Контролюючий орган вважає, що матеріали справи № 904/3967/22 підтверджують нереальність правочинів у вигляді виділу частини майна для створення ТОВ “Фарба ОПТ» та передачі кредиторської заборгованості на виділене підприємство.

Так, рішенням № 281221ПТ учасника ТОВ «Пейнт Трейд» від 28.12.2021 (а.с. 71) вирішено виділити на підставі розподільчого балансу з ТОВ «Пейнт Трейд» активи і пасиви для створення юридичної особи із організаційно-правовою формою «Товариство з обмеженою відповідальністю» та повним найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарба ОПТ". Учасником новоутвореного ТОВ «Фарба ОПТ» виступить учасник ТОВ «Пейнт Трейд» - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Смарт Груп Інвестментс» із збереженням його частки у новоутвореному ТОВ «Фарба ОПТ» в розмірі 100% статутного капіталу.

Рішенням № 200922ПТ учасника ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 (а.с. 70) затверджено розподільчий баланс ТОВ «Пейнт Трейд», складений при створенні ТОВ «Фарба ОПТ» шляхом виділу станом на 20.09.2022. Згідно розподільчого балансу передати новоствореному ТОВ «Фарба ОПТ» у приватну власність частину активів на загальну суму 113 910 633,83 грн та пасивів на загальну суму 113 910 633,83 грн, що відображається у розподільчому балансі та переліку активів, що передаються новоствореному Товариству. Визначено, що ТОВ «Фарба ОПТ» є правонаступником тієї частини прав та обов'язків, які були передані йому при виділі з ТОВ «Пейнт Трейд».

Згідно з додатком 1 від 20.09.2022 до розподільчого балансу ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 (а.с. 72-96) активи, які передаються до складу новоствореного ТОВ "Фарба ОПТ", всього номенклатура в кількості найменувань 5041 шт. на суму 113 910 633,83 грн.

20.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарба ОПТ» було підписано акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей:

- № 1 від 20.09.2022, відповідно до якого ТОВ «Пейнт Трейд» передало, а ТОВ «Фарба ОПТ» прийняло майно в наступній комплектації і вартості: номенклатура в кількості 1250 найменувань на загальну суму 39 701 480,15 грн (а.с. 97-113);

- № 2 від 20.09.2022, відповідно до якого ТОВ «Пейнт Трейд» передало, а ТОВ «Фарба ОПТ» прийняло майно в наступній комплектації і вартості: номенклатура в кількості 1250 найменувань на загальну суму 27 200 055,68 грн (а.с. 114-131);

- № 3 від 20.09.2022, відповідно до якого ТОВ «Пейнт Трейд» передало, а ТОВ «Фарба ОПТ» прийняло майно в наступній комплектації і вартості: номенклатура в кількості 1291 найменувань на загальну суму 30 921 307,75 грн (а.с. 132-149);

- № 4 від 20.09.2022, відповідно до якого ТОВ «Пейнт Трейд» передало, а ТОВ «Фарба ОПТ» прийняло майно в наступній комплектації і вартості: номенклатура в кількості 1250 найменувань на загальну суму 16 087 790,25 грн (а.с. 150-167).

Позивач зазначає, що попри значну кількість ТМУ, платником ПДВ суб'єкт господарювання ТОВ “Фарба ОПТ» не реєструвався, оскільки за операцією виділу на баланс отримано ТМЦ загальною вартістю 113 910 633,83 грн. Чисельність працівників - відсутні, звіти форми 4-ДФ не подавались. Крім того, за час свого існування (менше року) з 20.09.2022 (дата державної реєстрації) по 14.03.2023 (дата визнання банкрутом) товариство взагалі ніякої звітності не надавало. На складські приміщення повідомлення за формою 20-ОПП не подавалась, оскільки від ТОВ «Пейнт Трейд» ТОВ «Фарба ОПТ» мало отримати ТМЦ в загальній кількості номенклатури в кількості найменувань 5041 шт. на суму 113 910 633,83 грн. Позивач наголошує, що через два місяці після виділу ухвалою Господарського суду у Дніпропетровській області від 08.11.2022 по справі № 904/3967/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарба ОПТ". Суд визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Арт Капітал" в сумі 582 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 85 110,00 грн (судовий збір та авансування витрат арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів. Згідно з Постановою Господарського суду у Дніпропетровській області від 14.03.2023 у справі № 904/3967/22: «В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності активів підприємства, необхідних та достатніх для погашення існуючої кредиторської заборгованості. Під час проведення інвентаризації встановлено відсутність активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу кредиторську заборгованість.». Як зазначає позивач, даний факт підтверджуються фотокопіями документів, зокрема, звітом за результатами проведеного аналізу господарської та інвестиційної діяльності, а також аналізу на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Отже, як зазначає позивач, проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ «Фарба ОПТ» відсутні наймані працівники, відсутні склади для розміщення та зберігання ТМЦ, відсутні автомобілі, перевізники для перевезення товарів зі складу ТОВ «Пейнт - Трейд» на суму 113 910 633,83грн (5041 найменувань), однак актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей згідно розподільчого балансу від 20.09.2022 умовою передачі товару передбачений самовивіз. Таким чином фактичне отримання ТМЦ не підтверджується також й висновком суду у процедурі банкрутства. Позивач зазначає, що під час судового розгляду справи №160/25782/25 представник ТОВ “Пейн Трейд» підтвердив, що вивезення ТМЦ здійснювалося не за один день зі складу ТОВ “Пейн Трейд»(всі акти приймання-передачі товарів були складені однією датою - 20.09.2022), однак не зміг назвати дати здійснення даних операцій та надати їх документальне підтвердження. Також, під час судового розгляду справи №160/25782/25 представником ТОВ “Пейнт Трейд» повідомлено, що договори оренди, суборенди з виділеним підприємством ТОВ “Фарба ОПТ» були відсутні в період “вивезення (передачі)» ТМЦ. Під час судового розгляду справи №160/25782/25 представником ТОВ “Пейнт Трейд» повідомлено, що “вивіз» ТМЦ було здійснено “власними силами». Як зазначає позивач, про відсутність будь-яких транспортних засобів у ТОВ “Фарба ОПТ» протягом всього існування підприємства свідчить відповідь Територіального сервісного центру МВС №1241 від 04.04.2023 №31/4-1241-251 на запит арбітражного керуючого №01-32/47-03 від 24.03.2023, в якому зазначено, що «згідно з Єдиного реєстру транспортних засобів станом на 01.04.2023 за ТОВ «Фарба ОПТ», ЄДРПОУ 44898301, протягом останніх трьох років транспортні засоби, в числі зареєстровані, не означаються». Усе вищевказане, на думку позивача підтверджує позицію контролюючого органу про недійсність правочину у вигляді виділу частини майна для створення ТОВ “Фарба ОПТ».

Відповідно до додатку 2 від 20.09.2022 до розподільчого балансу ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 (а.с. 68) пасиви, які передаються до складу новоствореного ТОВ "Фарба Опт": кредиторська заборгованість на загальну суму 113 910 633,83 грн, в тому числі:

- кредиторська заборгованість по неповернутому кредиту за кредитним договором ТОВ "ІН-Фактор" - № 14-17/ЮЛ від 03.11.17 на суму 30 000 000 грн;

- кредиторська заборгованість по неповернутому кредиту за кредитним договором ТОВ "Схід Фінанс" - № 16-19/К від 23.12.2019 на суму 29 564 226 грн;

- кредиторська заборгованість по не поверненій фінансовій допомозі за договором ТОВ "Мартокс" № 490 від 26.03.2019 на суму 72 800 грн;

- кредиторська заборгованість по поверненій фінансовій допомозі за договором ТОВ "Юркомпарт" № 0608У від 06.08.2019 на суму 4 700 000 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим кредитним відсоткам за кредитним договором ТОВ "ІН-Фактор" №14-17/ЮЛ від 03.11.17 на суму 9 476 262,21 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим кредитним відсоткам за кредитним договором ТОВ "Схід Фінанс" № 8 16-19/К від 23.12.2019 на суму 6 480 746,93 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Антеріз" № б/н від 04.01.2022 на суму 990 865,31 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Антеріз" № б/н від 26.01.2022 на суму7 078 042,82 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "КПД" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 965 600,75 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "КПД" № б/н від 04.01.2022 на суму 731 008,15 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Оріоніс Груп" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 000 015,90 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Оріоніс Груп" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 570 568,11 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 904 024,80 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 135 571,82 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 10 330 637,04 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 01.02.2022 на суму 5 131 340,06 грн;

- кредиторська заборгованість по не відшкодованим переведеним боргам за договором ТОВ "Сервіс ПРО" № б/н від 04.01.2022 на суму 1 778 908,03 грн.

Позивач зазначає, що матеріали перевірки; матеріали надані під час перевірки; матеріали справи № 160/25782/25 та матеріали справи про банкрутство ТОВ “Фарба ОПТ» не містять доказів повідомлення кредиторів про прийняття рішення про виділ. Під час судового розгляду справи № 160/25782/25 представником ТОВ “Пейнт Трейд» повідомлено, що повідомлення відбулось “можливо» листами. Проте, жодного доказу на підтвердження позиції надано не було. До того ж, як наголошує позивач, під час провадження у справі про банкрутство ТОВ “Фарба ОПТ» арбітражним керуючим не виявлено іншої кредиторської заборгованості, окрім як заборгованості ініціюючого кредитора. Також у процедурі банкрутства ТОВ «Фарба ОПТ» передані кредиторські заборгованості не були приєднані, що свідчить про їх прощення. Тобто, як зазначає позивач, ТОВ «Пейнт Трейд» фактично списано зазначену кредиторську заборгованість, але не включено її до складу доходу всього на 113 910 633,83 грн у період проведення операції виділу - 9 місяців 2022 року. Позивач наголошує, що зміст оскаржуваних правочинів прямо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки направлені виключно на здобуття протиправної податкової вигоди, шляхом формального оформлення документації для підтвердження “реальності» правочину. Несплата податків та ухилення від сплати податків прямо впливає на інтереси суспільства, оскільки за рахунок податків формується, як бюджет, так і забезпечуються соціальні гарантії населення. Передача товарно-матеріальних цінностей та кредиторської заборгованості на баланс виділеного підприємства здійснена без економічного обґрунтування, без реальної господарської мети та без згоди кредиторів, що свідчить про відсутність настання правових наслідків, що обумовлені даним правочином, а відтак не відповідають вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України. Позивач зазначає, що головний інтерес контролюючого органу - належне забезпечення повноти та своєчасності сплати податків та зборів до бюджету. Відповідна функція віднесена, в тому числі до компетенції ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки останнє є контролюючим органом у відповідності до статті 41 ПК України. У випадку оформлення платником податків нереальної передачі ТМЦ та кредиторської заборгованості на виділене з нього підприємство, такий платник податків порушує статтю 67 Конституції України. Порушення полягає в тому, що в такому випадку виділ використовується як інструмент для уникнення від оподаткування, оскільки показники податкової звітності та фінансовий результат платника податків формується за відсутності інформації, яка підлягала врахуванню під час визначення розміру податкових зобов'язань. Наголошує, що вказані правочини суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки його мета не реальне господарське правонаступництво, а створення штучних підстав для заниження податкових зобов'язань та отримання податкової вигоди, а також вказаний правочин порушує принцип публічного порядку, оскільки такий правочин спрямований на використання інституту виділу всупереч його справжньому призначенню. Таким чином, порушення відповідачем інтересів контролюючого органу полягає в перешкоджанні відповідачем функціям контролюючого органу, що полягають у забезпеченні повноти та своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та водночас порушення статті 67 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган не погоджується із реальністю операцій з передання активу та пасиву на виділене підприємство, та зазначає, що позовними вимогами є визнання недійсними правочину у вигляді виділу частини майна для створення ТОВ “Фарба ОПТ» та визнання недійсним правочину у вигляді передачі кредиторської заборгованості на виділене підприємство.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Рішенням № 281221ПТ учасника ТОВ «Пейнт Трейд» від 28.12.2021 (а.с. 71) вирішено виділити на підставі розподільчого балансу з ТОВ «Пейнт Трейд» активи і пасиви для створення юридичної особи із організаційно-правовою формою «Товариство з обмеженою відповідальністю» та повним найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарба ОПТ". Учасником новоутвореного ТОВ «Фарба ОПТ» виступить учасник ТОВ «Пейнт Трейд» - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Смарт Груп Інвестментс» із збереженням його частки у новоутвореному ТОВ «Фарба ОПТ» в розмірі 100% статутного капіталу.

Відповідно до додатку 2 від 20.09.2022 до розподільчого балансу ТОВ «Пейнт Трейд» від 20.09.2022 (а.с. 68), пасиви, які передаються до складу новоствореного ТОВ "Фарба Опт": кредиторська заборгованість на загальну суму 113 910 633,83 грн, в тому числі:

Стосовоно посилань позивача на те, що фактичної передачі ТМЦ та активів не відбувалось, а відповідач таким чином зменшив своїх доходи до оподаткування та списав заборгованість, суд зазначає, що такі твердження носять характер припущень.

Відсутність у новоствореного підприємства ТОВ «Фарба ОПТ» технічно-матеріальної бази, транспортних засобів та найманих працівників не може свідчити про відсутність факту передачі ТМЦ та активів від ТОВ «Пейнт Трейд» до його правонаступника. В даному випадку мова йде про юридичну передачу майна та активів одного підприємства іншому, а не про виконання вимог договору поставки. Більше того, сама по собі відсутність найманих працівників та транспортних засобів не може свідчити про не здійснення передачі ТМЦ, адже підприємство не позбавлене права на залучення транспортних засобів третіх осіб, а також залучення працівників на підставі цивільно-правових угод.

Юридичний факт передачі ТЦМ та активів у вересні 2022 року підтверджений належними та допустими доказами, протилежного позивачем не доведено.

Ухвалою Господарського суду у Дніпропетровській області від 08.11.2022 по справі № 904/3967/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарба ОПТ". Ініціюючим кредитором виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Арт Капітал" із грошовими вимогами в сумі 582 000,00 грн за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг № 22-09/22 від 22.09.2022.

Таким чином, кредиторська заборгованість, яка стала підставою для звернення ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Арт Капітал» в справі № 904/3967/22 про визнання банкрутом ТОВ «Фарба ОПТ», виникла після завершення процедури виділу свідчить про ведення господарської діяльності виділеним підприємством.

Також господарський суд вважає посилання позивача на відсутність інформації щодо спірних активів в ліквідаційному балансі ТОВ «Фарба ОПТ», складеного в рамках розгляду справи № 904/3967/22 про визнання банкрутом, безпідставним, оскільки ліквідаційний баланс банкрута не є належним та достовірним доказом, який підтверджує факт отримання/не отримання ТОВ «Фарба ОПТ» активів.

В свою чергу, в матеріалах справи містяться підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарба ОПТ» акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей: № 1 від 20.09.2022, № 2 від 20.09.2022, № 3 від 20.09.2022 та № 4 від 20.09.2022, відповідно до яких ТОВ «Пейнт Трейд» передало, а ТОВ «Фарба ОПТ» прийняло ТМЦ на загальну суму 113 910 633,83 грн.

Як наголошує позивач, під час провадження у справі про банкрутство ТОВ “Фарба ОПТ» арбітражним керуючим не виявлено іншої кредиторської заборгованості окрім як заборгованості ініціюючого кредитора. Також у процедурі банкрутства ТОВ «Фарба ОПТ» передані кредиторські заборгованості не були приєднані, що свідчить про їх прощення. Тобто, як зазначає позивач, ТОВ «Пейнт Трейд» фактично списано зазначену кредиторську заборгованість, але не включено її до складу доходу всього на 113 910 633,83 грн у період проведення операції виділу - 9 місяців 2022 року.

Господарський суд зазначає, що сам по собі факт неповідомлення кредиторів про прийняття рішення про виділ не свідчить про нереальність операцій з передання активу та пасиву на виділене підприємство.

До того ж відповідач надав до суду листи № 050122-1 від 05.01.2022, № 050122-2 від 05.01.2022, № 040122-2 від 04.01.2022, № 040122-5 від 04.01.2022, № 270122-1 від 27.01.2022, № 050122-3 від 05.01.2022, № 040122-1 від 04.01.2022, № 010822-1 від 01.08.2022, № 050122-4 від 04.01.2022 (а.с. 186-190), адресовані ТОВ "Сервіс ПРО", ТОВ "КПД", ТОВ "Мартокс", ТОВ "Юркомпарт", ТОВ "Антеріз", ТОВ "ІН-Фактор", ТОВ "Схід Фінанс" та ТОВ "Оріоніс Груп" про повідомлення про прийняття ТОВ «Пейнт Трейд» рішення від 28.12.2021 про виділення на підставі розподільчого балансу з товариства активів та пасивів для створення юридичної особи, а саме: ТОВ «Фарба ОПТ». На вказаних листах містяться відмітки про їх отримання нарочно зазначеними Товариствами.

Крім того, не виявлення іншої кредиторської заборгованості, окрім заборгованості ініціюючого кредитора під час провадження у справі про банкрутство ТОВ “Фарба ОПТ», не може бути належним доказом, який свідчить про нереальність операцій з передання активу та пасиву на виділене підприємство.

Позивач наголошує, що зміст оскаржуваних правочинів прямо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки вони спрямовані на здобуття протиправної податкової вигоди, шляхом формального оформлення документації для підтвердження “реальності» правочину. Несплата податків та ухилення від сплати податків прямо впливає на інтереси суспільства, оскільки за рахунок податків формується, як бюджет, так і забезпечуються соціальні гарантії населення.

Відповідно до п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

Частиною 2 ст. 109 Цивільного кодексу України унормовано,що після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Стаття 98 Податкового кодексу України визначає порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків або передачі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію, або продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства у процесі приватизації.

Відповідно до підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПК України Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Аналіз наведених норм свідчить, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов'язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.

Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб'єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов'язків.

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, баланс (звіт про фінансовий стан) це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Системний аналіз положень статті 109 Цивільного кодексу України, Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності свідчить про те, що розподільчий баланс є документом, який затверджується учасниками юридичної особи, та визначає активи і пасиви (частку майна, прав та обов'язків), що передаються даною юридичною особою новій юридичній особі, яка створюється в результаті виділу.

Реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов'язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, який не можливо визнати цивільно-правовим договором для цілей оподаткування.

Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Отже, виділ ТОВ «Фарба Опт» із ТОВ «Пент Трейд», в розумінні положень ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», є завершеним.

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;(пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів "а" та "б" п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб (пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України).

Таким чином, виділення частини майна за розподільчим балансом в процесі реорганізації юридичної особи не є продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та в силу приписів пп. 196.1.7 пп 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.

Операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов'язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.

Враховуючи викладене, операції з виділу не призводять до зростання власного капіталу, а отже відсутня умова для оподаткування податком на прибуток частини майна та податком на додану вартість, що передається за розподільчим балансом новій юридичній особі.

10.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0469880707 від 14.08.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 25 629 892,50 грн (20 503 914,00 грн за податковим зобов'язанням, 5 125 978,50 грн за штрафними санкціями); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0465070707 від 12.08.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28 477 658,75 грн (22 782 127,00 грн за податковим зобов'язанням, 5 695 531,75 грн за штрафними санкціями); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0465090707 від 12.08.2025 року, яким застосовано штраф в розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість. В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» зазначило, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пент Трейд", за результатами якої складено акт №2939/04-36-07-07-03/38600516 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» від 01.07.2025. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0469880707 від 14.08.2025 року, №0465070707 та №0465090707 від 12.08.2025. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 160/25782/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2025 № 0469880707, від 12.08.2025 № 0465070707, № 0465090707.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 в адміністративній справі № 160/25782/25 залишено без змін.

Судами по справі № 160/25782/25 встановлено наступне.

«Перевіркою ТОВ «Пейнт Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на прибуток за 2022 рік та податку на додану вартість при здійсненні операції з виділення (виділу) ТОВ «Пейнт Трейд» іншого платника податків ТОВ «Фарба Опт» з урахуванням господарських операцій, що вплинули на формування показників відповідного передавального акту (розподільчого балансу) встановлено порушення: пункту 1 статті 109 ЦКУ, підпунктів 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, з урахуванням підпункту 14.1.31 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.2 статті 44 ПКУ та статті 4 Закону №996, пунктів 1.2 розділу 1 та 2.1 розділу 2 Положення №88, пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід» ТОВ «Пейнт Трейд» занизило доходи за 9 місяців 2022 року на 113910633,83 грн суму кредиторських заборгованостей нібито переданих на ТОВ «Фарба Опт» за операцією виділу активів та заборгованостей, а фактично списаних в бухгалтерському обліку, що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2022 року на 20 503 914 грн; пункту 198.5 статті 198, з урахуванням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, розділу 1 та пункту 198.3 статті 198 ПКУ, ТОВ «Пейнт Трейд» занизило податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2022 року на 22 782 127 грн вартість переданих ТМЦ загальною вартістю 113 910 633,83 грн; пунктів 201.1, 201.10 статті 201, з урахуванням пункту 120-1.2 статті 120-1 ПКУ, - у вересні не зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на вартість ТМЦ, інших активів, які фактично не використані у господарській діяльності товариства. Відповідальність встановлена пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПКУ».

«На підставі акту перевірки від 01.07.2025 № 2939/04-36-07-07-03/38600516 податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0465070707 від 12.08.2025 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28 477 658,75 грн (22782127 грн за податковим зобов'язанням, 5695531,75 грн за штрафними санкціями);

- № 0469880707 від 14.08.2025 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 25 629 892,50 грн (20 503 914 грн за податковим зобов'язанням, 5 125 978,50 грн за штрафними санкціями);

- № 0465090707 від 12.08.2025 за формою «ПН», яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3400,00 грн».

«Операції з виділу не призводять до зростання власного капіталу, а отже відсутня умова для оподаткування податком на прибуток частини майна, що передається за розподільчим балансом новій юридичній особі, отже сума зменшеної (списаної) кредиторської заборгованості у розмірі 113 910 633,83 грн не включається до складу інших доходів відповідного звітного періоду».

Враховуючи наведене, суди погодились з доводами позивача щодо необґрунтованості висновків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що документальне оформлення операції виділення не створює реальної зміни активу і пасиву в розумінні передачі частини майна платника податків, що реорганізується та не доводить наявності податкових правопорушень ТОВ «Пейнт Трейд», на які посилається контролюючий орган в акті перевірки.

«В свою чергу, державна реєстрація новоутвореного підприємства, як юридичної особи, є дійсною, судом фіктивною не визнавалась, а тому висновки податкового органу про виникнення у позивача обов'язку включення до складу доходів суми кредиторської заборгованості, яка фактично була передана новоствореній юридичній особі за розподільчим балансом, є безпідставною».

«Отже, реорганізація відбулась 22.09.2022 року, розподільчий баланс було затверджено та товарно-матеріальні цінності і зобов'язання було передано 20.09.2022 року, а всі складені у процедурі банкрутства документи щодо фінансового стану ТОВ Фарба Опт датовані та містять інформацію після 23.11.2022 року, значно пізніше ніж було передано активи і пасиви від позивача».

«Матеріали господарської справи №904/3967/22 не містять інформації щодо предмету доказування у даній адміністративній справі, а жоден з наданих документів не відображає та не підтверджує обставини здійснення процедури виділу з ТОВ Пейнт Трейд новоствореного ТОВ Фарба Опт, оскільки вони складались в процесі ліквідації, яка відбувалась пізніше, ніж факти на підставі яких відповідачем було зроблено висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства».

Позивач зазначає, що правочин у вигляді виділу частини майна (товарно-матеріальних цінностей) від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн та правочин у вигляді передачі кредиторської заборгованості від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн направлені виключно на здобуття протиправної податкової вигоди, в даному випадку виділ використовується як інструмент для уникнення від оподаткування та створення штучних підстав для заниження податкових зобов'язань та отримання податкової вигоди.

Проте позивачем належними та достовірними доказами не доведено факту здобуття відповідачем внаслідок вчинення спірних правочинів будь-якої протиправної податкової вигоди або факту уникнення оподаткування чи заниження податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що зміст правочину у вигляді виділу частини майна (товарно-матеріальних цінностей) від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн та правочину у вигляді передачі кредиторської заборгованості від ТОВ “Пейн Трейд» до ТОВ “Фарба ОПТ» на суму 113 911 633,83 грн не суперечить вимогам чинного законодавства України, а також інтересам держави і суспільства, особи, які вчинили вказані правочини мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочини вчинено у формі, встановленій законом та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Крім того, суд враховує наступне.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Тобто це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути ефективними, тобто приводити до реального поновлення порушеного права(забезпечення припинення його невизнання чи оспорювання) або припиняти неможливість задоволення інтересу, а у випадку неможливості вказаного забезпечити отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (оспорювання, невизнання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку із цим, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п. Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09.03.2011, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.05.1980 в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Конституційний суд України у рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права, таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) .

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Разом з цим обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не може забезпечити відновлення порушеного, на думку позивача, права (спричинити потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права.

Також суд звертає увагу на наступне.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Отже, саме на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Позивач не довів перед судом яким чином було порушено зі сторони відповідача права позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 5324,80 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.05.2026.

Суддя І.В. Мілєва

Попередній документ

136278096

Наступний документ

136278098

Інформація про рішення:

№ рішення:	136278097
№ справи:	904/839/26
Дата рішення:	06.05.2026
Дата публікації:	07.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.05.2026)
Дата надходження:	24.02.2026
Предмет позову:	визнання недійсними правочинів

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

15.04.2026 13:45	Господарський суд Дніпропетровської області
06.05.2026 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

МІЛЄВА ІРИНА ВІКТОРІВНА

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пейнт Трейд"

позивач (заявник):

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

представник відповідача:

Адвокат Крісак Марина Володимирівна

представник позивача:

Сліпець Сергій Сергійович