вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.05.2026 м. ДніпроСправа № 904/665/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 610; ідентифікаційний код 39530932)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 20; ідентифікаційний код 05393145)
про стягнення 1 441 032 грн. 42 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№542/26 від 17.02.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" про стягнення 1 441 032 грн. 42 коп., що складає 1 118 334 грн. 82 коп. - заборгованості за договором підряду від 08.02.2022 №192/22, 20 000 грн. 00 коп. - штрафу, 272 970 грн. 61 коп. - пені, 13 089 грн. 84 коп. - інфляційних нарахувань та 16 637 грн. 15 коп. - 3% річних.
Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№9080/26 від 26.02.2026) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 20.02.2026, а також у якій просить здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у запереченні (вх.№10742/26 від 09.03.2026) на клопотання (заяву) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з участю представників сторін.
Заперечення обґрунтоване тим, що:
- ціна позову складає 1 441 032 грн. 42 коп., що є дуже великою сумою, близькою до порогового значення ціни позову, передбаченої у пункті 8 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України;
- стягнення такої великої суми може потягти великі збитки для відповідача (якого у встановленому законом порядку визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий, відтак, справа має велике значення для відповідача, а її розгляд становить значний суспільний інтерес;
- справа є складною, оскільки при її розгляді необхідно дослідити господарські взаємовідносини сторін за тривалий період часу (з лютого 2022 по грудень 2023) та подальший півторарічний досудовий (претензійний) період врегулювання спору, а загальний оборот таких господарських операцій між сторонами склав за цей період 7 336 161 грн. 77 коп.;
- внаслідок вищенаведеного обсяг та характер доказів у справі є дуже великим, в тому числі у справі потрібно буде призначити експертизу та викликати свідків (про що відповідач в подальшому заявить відповідні клопотання);
- позивачем на підтвердження своїх позовних вимог додано сфальсифіковані документи, що спотворюють фактичні обставини справи та можуть призвести до неправильного її вирішення судом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначити до розгляду у підготовче засідання на 15.04.2026 о 14:00 год.
Відповідач у відзиві (вх.№12720/26 від 18.03.2026) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДБК-СКЕЛЯ" відмовити в повному обсязі, судові витрати віднести на рахунок позивача, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з участю представників сторін посилаючись на те, що: - між сторонами було укладено і на сьогоднішній день повністю виконано договір підряду № 192/22 від 08.02.2022, в межах Договору підряду сторони узгодили 10 специфікацій на проведення підрядних робіт, які підрядником було виконано, а замовником - повністю оплачено; - жодних заборгованостей за виконані роботи відповідач перед позивачем не має, натомість останнім подано до суду сфальсифіковані документи, що спотворюють фактичні обставини справи; - спірні взаємовідносини сторін виникли і тривали ще у період нормативної дії Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 223 якого було передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом, в свою чергу, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тож, навіть при порушенні відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт (що відповідач заперечує, як наведено вище) позивач вже не вправі пред'являти до стягнення які-небудь штрафні санкції за Договором підряду з огляду на сплив спеціальної позовної давності.
Позивач у відповіді (вх.№15258/26 від 01.04.20260 на відзив просить суд прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 1 441 032 грн. 42 коп. задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що: - всі роботи були погоджені з замовником та виконані підрядником згідно акту виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, який було підписано сторонами 16 лютого 2023 року, задля уникнення відповідальності відповідач обвинувачує позивача у фальсифікації документів, що взагалі неприйнятно, акт був підписаний директором та скріплений печаткою підприємства; - перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупинявся на строк дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року, перебіг строків було фактично "поставлено на паузу" через дію воєнного стану (у період з 17 березня 2022 року по 3 вересня 2025 року включно), П. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024 Цей розділ ЦК було доповнено п. 19 на підставі із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", відповідно до якої у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії; - П. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" - у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану, отже, штрафні санкції нараховані у межах та спосіб згідно вимог чинного законодавства, акт звірки взаєморозрахунків за період 08.02.2022- 22.04.2025 не було підписано відповідачем, оскільки він не визнає заборгованості.
Відповідач у запереченні (вх.№15905/26 від 03.04.2026) на відповідь на відзив зазначає, що: - позивач у відповіді на відзив стверджує, що нібито не відповідає дійсності вилучення спірного акту з господарського обігу, бухгалтерського і податкового обліку сторін у зв'язку із його заміною на Валідний акт, таке своє твердження позивач обґрунтовує лише своїми теоретичними міркуваннями про порядок виправлення помилки у вже підписаному акті виконаних робіт шляхом складання коригувального акту до нього, при цьому жодного нормативного обґрунтування щодо обов'язковості саме такого порядку виправлення помилки і неможливості заміни одного первинного документа на інший позивач не наводить, "дійсність" спірного акту та необхідність його оплати позивач обґрунтовує лише тим, що у Валідному акті не зазначено, що спірний акт втрачає чинність, тож, всі обґрунтування позивача необхідності сплати відповідачем за спірним актом зводяться лише до його формального підписання сторонами, а свої позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором підряду позивач обґрунтовує нібито неоплатою саме Валідного акту (хоча насправді останній оплачено відповідачем); - Верховний Суд (ВС) неодноразово наголошував на необхідності дотримання при розгляді господарських спорів принципу превалювання сутності над формою, застосування цього принципу дає змогу на основі пріоритету економічного тлумачення насамперед спиратися на сутність, достовірне та об'єктивне уявлення про господарські операції, зокрема, у своїй постанові від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 (№ 78327140 у ЄДРСР) ВС зазначив, що для з'ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції, зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід враховувати фактичне здійснення господарської операції, що повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі, для з'ясування реальності господарської операції суди мають встановити чи має місце відображення операції з отримання товару в податковій звітності.
У судове засідання 15.04.2026 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 06.05.2026 о 15:00 год.
ОСОБА_1 у заяві (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання підсистеми https://vkz.court.gov.ua/ громадянину України - ОСОБА_1 використовуючи ідентифікатор РНОКПП - НОМЕР_1 та електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням власних технічних засобів під час проведення судового засідання - 06 травня 2026 о 15 год. 00 хв.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки. Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 45 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (надалі - Положення) Підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя. Нормативно-правовими актами ДСА України затверджується робота з технічними засобами фіксування судового засідання під час здійснення судового засідання. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua. Особливості вчинення окремих процесуальних дій з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку визначаються процесуальним законодавством.
За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (пункт 46 Положення).
Відповідно до пункту 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час) (пункт 50 Положення).
З вищезазначених норм права вбачається, що винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.
Відповідно до відомостей з підсистеми відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" зали відеоконференцій у Господарському суді Дніпропетровської області будуть зайняті, у зв'язку з чим у суду відсутня технічна можливість для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, яка призначена на 06.05.2026 о 15:00 год.
З урахуванням викладеного заява ОСОБА_1 (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Окремо суд звертає увагу, що до поданої заяви не долучено повноваження ОСОБА_1 та не вбачається, який статус у справі має ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили - 05.05.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Суддя Т.В. Загинайко