вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.04.2026м. ДніпроСправа № 904/5355/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпак", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптипак", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 2 279 535,81 грн.
Суддя Красота О.І.
за участю секретаря судового засідання Куц І.І.
Представники:
від Позивача: не з'явився;
від Відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маніпак" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптипак" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 1 338 620,33 грн., пеню у розмірі 419 184,97 грн., 3% річних у розмірі 111 324,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 410 406,12 грн.
Крім того, Позивач просив суд, у разі задоволення позову, зазначити в рішенні про нарахування відповідних пені та 3% річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № СТ-2022/02/07 від 07.02.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 26.09.2025 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпак" залишено без руху; встановлено Позивачу протягом десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтований, розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення суми основного боргу з документальним підтвердженням (доказами часткової оплати за спірним договором).
30.09.2025 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання, яке відбудеться 28.10.2025 о 12:30 год.
21.10.2025 від Позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності його представника, в якій він зазначив, що ним додано до позову та, додатково, до заяви про усунення недоліків позовної заяви, наявні у нього докази на підтвердження як факту поставки товару Відповідачу, так і часткової оплати. Відповідачем відзив на позов у визначені судом строки не надано, що свідчить про фактичне визнання ним позовних вимог. Після подачі позову будь-яких розрахунків Відповідач не проводив, пропозицій щодо мирного врегулювання не направляв. Враховуючи зазначене, а також те, що представник Позивача перебуватиме 28.10.2025 у службовому відрядженні та не матиме доступу до системи ВКЗ, з метою забезпечення розгляду справи в межах розумних строків, Позивач повідомляє, що він підтримує позовні вимоги та просить суд провести підготовче засідання без участі його представника, призначивши розгляд справи по суті, за можливості, після 07.11.2025. У разі, якщо судом буде визнано необхідним проведення підготовчого засідання за участі представника Позивача, він просить відкласти підготовче засідання на 10 днів.
21.10.2025 від Позивача надійшла заява про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 22.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпак" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено; проведення підготовчого засідання у справі № 904/5355/25 призначено на 28.10.2025 о 12:30 год.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкладено підготовче засідання до 18.11.2025 о 14 год. 10 хв.
Ухвалою суду від 18.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 05.01.2026; відкладено підготовче засідання до 09.12.2025 о 12 год. 00 хв.
19.11.2025 від Позивача надійшла заява про забезпечення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
19.11.2025 від Позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності його представника, в якій він зазначив, що ним додано до позову та, додатково, до заяви про усунення недоліків позовної заяви, наявні у нього докази на підтвердження як факту поставки товару Відповідачу, так і часткової оплати. Відповідачем відзив на позов у визначені судом строки не надано, що свідчить про фактичне визнання ним позовних вимог. Після подачі позову будь-яких розрахунків Відповідач не проводив, пропозицій щодо мирного врегулювання не направляв. Позивачем подано заяву про участь у засіданнях у даній справі в режимі ВКЗ, зважаючи на його проживання у м. Києві. Ухвалою від 22.10.2025 судом задоволено клопотання Позивача про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, проте, як з'ясувалось, ця ухвала стосувалась лише одного засідання, призначеного на 28.10.2025. Однак, оскільки представник Позивача перебував 28.10.2025 у службовому відрядженні, ним було подано заяву про проведення підготовчого засідання без участі Позивача. Оскільки Відповідач відзив на позов не надав, у підготовче засідання, що відбулось 28.10.2025, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, суд відклав підготовче засідання на 18.11.2025. Проте, представник Позивача не зміг взяти участь у засіданні 18.11.2025 в режимі ВКЗ, оскільки, як повідомлено помічником судді, ухвала від 22.10.2025 про участь в засіданні в режимі ВКЗ стосувалась лише засідання, призначеного на 28.10.2025, і не поширювалась на наступні засідання, відтак, 18.11.2025 судом не проводилась відеоконференція. Внаслідок цього підготовче засідання знову було відкладено на 09.12.2025 на 12.00. Враховуючи зазначене, а також те, що: Позивачем надано суду всі наявні у нього докази; Відповідач не подає відзив та ухиляється від участі у судових засіданнях; пропозицій щодо примирення не надходило; строки проведення підготовчого засідання, визначені ч. 3 ст. 177 ГПК, спливають 05.12.2025; представник Позивача 09.12.2025 братиме участь у засіданні КГС ВС у справі № 910/12022/24 як представник Відповідача, з метою забезпечення розгляду справи в межах розумних строків, Позивач повідомляє, що він підтримує позовні вимоги і просить суд, у разі, якщо його представник не встигне звільнитись із засідання КГС ВС до початку засідання у даній справі та не вийде на ВКЗ, провести підготовче засідання без участі його представника, призначивши розгляд справи по суті (за можливості, не призначати засідання в період з 22.12.2025 до 02.01.2026).
Згідно з розпорядженням керівника апарату за № 470 від 25.11.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/5355/25 у зв'язку зі звільненням судді Мельниченко І.Ф. з посади судді.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/5355/25 передано для розгляду судді Красоті О.І.
Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято справу № 904/5355/25 до свого провадження; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.12.2025 о 12:00 год.
04.12.2025 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 15.12.2025 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Позивач просив суд проводити всі інші судові засідання в режимі відеоконференції.
04.12.2025 від Позивача надійшла заява, в якій він зазначив, що Відповідач у справі № 904/5337/25, отримуючи всі процесуальні документи до електронного кабінету, не подав ані відзиву на позов, ані будь-якої іншої заяви чи клопотання, визнавши тим самим обґрунтованість позовних вимог, рішення суду від 12.11.2025 у справі № 904/5337/25 не оскаржував. Так само у даній справі Відповідачем не було подано жодної заяви чи клопотання. Проте, за наявною у Позивача інформацією, керівництво Відповідача вирішило не проводити розрахунки з кредиторами. Тому, на думку Позивача, подальше відкладення судових засідань лише сприятиме Відповідачу у реалізації вказаного задуму та виведення активів з компанії. Позивач просив суд врахувати обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/5337/25 щодо Відповідача; закрити підготовче провадження, призначивши розгляд справи по суті якнайшвидше.
Ухвалою суду від 10.12.2025 заяву Позивача в частині проведення судового засідання 15.12.2025 о 12:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 15.12.2025 о 12:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача у підготовчому засіданні 15.12.2025 (в режимі відеоконференції) надав пояснення щодо позовних вимог.
Відповідач у підготовче засідання 15.12.2025 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкладено підготовче засідання на 03.02.2026 о 10:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
17.12.2025 від Позивача надійшли додаткові пояснення щодо періоду виникнення боргу.
Відповідач у підготовче засідання 03.02.2026 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 03.02.2026 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2026 об 11:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Водночас, судове засідання, призначене на 26.02.2026 об 11:00 год., не відбулось у зв'язку із відсутністю електропостачання у Господарського суду Дніпропетровської області, про що складено акт № 26/26.
Ухвалою суду від 12.03.2026 призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2026 об 11:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача у судовому засіданні 26.03.2026 (в режимі відеоконференції) надав пояснення щодо позовних вимог.
Відповідач у судове засідання 26.03.2026 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 26.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 23.04.2026 о 12:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача у судове засідання 23.04.2026 (в режимі відеоконференції) не з'явився, 23.04.2026 від нього надійшла заява про проведення засідання без участі представника Позивача, в якій він зазначив, що Позивач підтримує позовні вимоги; зважаючи на те, що Відповідач не з'являється у судові засідання, а розгляд справ в режимі ВКЗ є ускладненим з технічних причин, Позивач, з метою процесуальної економії та забезпечення розгляду справи в межах розумних строків, просить суд провести засідання без участі його представника та винести рішення у справі.
Відповідач у судове засідання 23.04.2026 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.04.2026 підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніпак" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптипак" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № СТ-2022/02/07 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця плівку (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у порядку, визначеному умовами Договору.
За умовами п. 1.2 Договору поставка товару здійснюється партіями на підставі замовлень Покупця.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачання товару здійснюється силами та за рахунок Покупця. Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.
За умовами п. 3.2 Договору Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення у письмовій формі за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.
У замовленні Покупець зазначає найменування, кількість, асортимент товару, строк поставки, а також за необхідності й іншу інформацію, необхідну для належного виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором.
Отримавши замовлення Покупця, Постачальник протягом 2 (двох) робочих днів за допомогою засобів факсимільного або електронного зв'язку відправляє на адресу Покупця підтвердження про прийняття замовлення до виконання або про неможливість виконання заявки. Якщо протягом зазначеного терміну Постачальник не надасть підтвердження замовлення або неможливість його виконання, воно вважається підтвердженим та прийнятим до виконання.
Згідно з п. 3.4 Договору право власності на товар та її тару (пакування), а також ризик випадкової загибелі чи/або пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця в момент поставки йому товару, шляхом підписання видаткової накладної сторонами.
Відповідно до п. 3.5 Договору одночасно з передачею кожної партії продукції Постачальник передає Покупцеві такі документи:
- товарно-транспортна накладна;
- видаткова накладна на відпуск товару;
- оригінальний екземпляр рахунку-фактури;
- сертифікат якості;
- санітарно-гігієнічний висновок.
За умовами п. 3.6 Договору сторони погоджуються, що податкові накладні за товар, отриманий за Договором, будуть надані виключно в електронному вигляді, складені згідно з чинним законодавством про електронні документи, електронний документообіг та електронний цифровий підпис, із заповненням всіх обов'язкових реквізитів з накладанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатки. Також сторони погоджуються, що для здійснення електронного документообігу податковими накладними будуть використовувати програмне забезпечення "М.Е.Doc IS".
Відповідно до п. 4.1 Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.
Згідно з п. 5.1 Договору ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.
За умовами п. 5.2 Договору загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії Договору згідно з видатковими накладними на товар.
Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем безготівковим розрахунком згідно з рахунком-фактурою за товар, в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника за умови повної 100% попередньої оплати.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.
За умовами п. 7.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного завершення сторонами прийняти до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 10.2 Договору якщо жодна зі сторін письмово не заявила про намір припинити Договір за один тиждень до закінчення строку його дії, дія Договору продовжується до 31 грудня наступного календарного року. Кількість таких пролонгацій необмежена.
Доказів визнання Договору недійсним у судовому порядку, його зміни або припинення до матеріалів справи сторонами не долучено. Отже, Договір був чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, зокрема на загальну суму 1 486 359,41 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- № 1909 від 16.09.2022 на суму 562 729,10 грн. (рахунок на оплату № 1909 від 16.09.2022);
- № 2010 від 30.09.2022 на суму 68 590,97 грн. (рахунок на оплату № 2010 від 27.09.2022);
- № 2011 від 30.09.2022 на суму 283 146,54 грн. (рахунок на оплату № 2011 від 27.09.2022);
- № 2193 від 20.10.2022 на суму 192 526,99 грн. (рахунок на оплату № 2193 від 20.10.2022);
- № 461 від 24.03.2023 на суму 150 959,46 грн. (рахунок на оплату № 461 від 24.03.2023);
- № 507 від 28.03.2023 на суму 20 409,50 грн. (рахунок на оплату № 507 від 28.03.2023);
- № 508 від 28.03.2023 на суму 24 841,28 грн. (рахунок на оплату № 508 від 28.03.2023);
- № 1748 від 17.08.2023 на суму 95 396,18 грн. (рахунок на оплату № 1748 від 14.08.2023);
- № 1749 від 17.08.2023 на суму 34 148,64 грн. (рахунок на оплату № 1749 від 14.08.2023);
- № 1970 від 04.09.2023 на суму 27 678,89 грн. (рахунок на оплату № 1970 від 04.09.2023);
- № 2088 від 15.09.2023 на суму 25 931,86 грн. (рахунок на оплату № 2088 від 15.09.2023),
а також товарно-транспортними накладними:
- № 2436 від 16.09.2022;
- № 2528 від 30.09.2022;
- № 2529 від 30.09.2022;
- № 2626 від 20.10.2022;
- № 3625 від 24.03.2023;
- № 3643 від 28.03.2023;
- № 3644 від 28.03.2023;
- № 4711 від 17.08.2023;
- № 4712 від 17.08.2023;
- № 4845 від 04.09.2023;
- № 4954 від 15.09.2023,
і податковими накладними:
- № 1832 від 16.09.2022;
- № 1833 від 30.09.2022;
- № 1834 від 30.09.2022;
- № 2022 від 20.10.2022;
- № 760 від 24.03.2023;
- № 761 від 28.03.2023;
- № 762 від 28.03.2023;
- № 2203 від 17.08.2023;
- № 2204 від 17.08.2023;
- № 2373 від 04.09.2023;
- № 2374 від 15.09.2023.
Однак Відповідач лише частково оплатив рахунок № 1909 від 16.09.2022 у розмірі 147 739,08 грн. за видатковою накладною № 1909 від 16.09.2022 на суму 562 729,10 грн., у зв'язку з чим за цією накладною залишок заборгованості складає 414 990,02 грн.
Інші вищеперелічені рахунки не оплачені.
Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 1 338 620,33 грн., що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 6.1 Договору, кінцевий строк оплати поставленого товару за вищепереліченими видатковими накладними є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач лише частково оплатив рахунок № 1909 від 16.09.2022 у розмірі 147 739,08 грн. за видатковою накладною № 1909 від 16.09.2022 на суму 562 729,10 грн., у зв'язку з чим за цією накладною залишок заборгованості складає 414 990,02 грн.
Інші вищеперелічені рахунки не оплачені.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 1 338 620,33 грн. підлягає задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, за умовами п. 7.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.
При цьому, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. У подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 17.09.2022 по 30.06.2023 у розмірі 419 184,97 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 419 184,97 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 17.09.2022 по 17.09.2025 у розмірі 111 324,39 грн. та інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2022 року по серпень 2025 року у розмірі 410 406,12 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 111 324,39 грн. підлягає задоволенню.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено невірно, оскільки інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2022 року по серпень 2025 року складають 359 540,18 грн. та які, відповідно, підлягають стягненню з Відповідача. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 50 865,94 грн. слід відмовити.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 1 338 620,33 грн., пені у розмірі 419 184,97 грн., 3% річних у розмірі 111 324,39 грн., інфляційних втрат у розмірі 50 865,94 грн.
В решті позову слід відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимоги Позивача про нарахування пені та 3% річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу. Крім того, саме на суд покладено обов'язок встановлення правильності нарахованих платежів, пов'язаних з несвоєчасним виконанням зобов'язання, тому, враховуючи встановлені обставини справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптипак" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 122, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42944550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпак" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37675135) основний борг у розмірі 1 338 620,33 грн., пеню у розмірі 419 184,97 грн., 3% річних у розмірі 111 324,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 50 865,94 грн., судовий збір у розмірі 23 039,95 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
04.05.2026