пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 квітня 2026 року Справа № 5004/174/12
Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С. за участю секретаря судового засідання Сосновської Ю.П., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця Челакова Володимира Миколайовича на дії посадових осіб Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна Чекалова Володимира Миколайовича, що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 09.04.2012
у справі №5004/174/12
за заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "М'ясопродукт" до Фізичної особи-підприємця Челакова Володимира Миколайовича, про стягнення 23 211,85 грн. заборгованості; 3 760,07 грн. пені; 2 058,58грн. інфляційних втрат; 4 851,71 грн. річних; 150грн. витрат третейського суду, пов'язаних з розглядом справи та 488,82 грн. третейського збору
Представники сторні: н/з
встановив: на адресу суду надійшла скарга Челакова Володимира Миколайовича на дії посадових осіб Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна Чекалова Володимира Миколайовича, що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 09.04.2012
Ухвалою суду від 06.04.2026 скаргу прийнято та призначено до розгляду на 14.04.2026 на 10:15 год.
Ухвалою суду від 14.04.2026 продовжено строк розгляду скарги на 20 днів. Розгляд скарги відкладено на 28 квітня 2026 року на 15:30 год.
Товариство з обмеженою відповідальність "Торговий дім "М'ясопродукт" пояснень по суті скарги суду не надало, водночас, належним чином повідомлено про розгляд справи в судовому засіданні.
Представники сторін в судове засідання 28.04.2026 не прибули, однак, на адресу суду від Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника ДВС.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Рішенням третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 12.01.2012 року у справі № 07-01/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "М'ясопродукт" до Фізичної особи-підприємця Челакова Володимира Миколайовича, стягнуто з останнього 23 211,85 грн. заборгованості; 3 760,07 грн. пені; 2 058,58грн. інфляційних втрат; 4 851,71 грн. річних; 150грн. витрат третейського суду, пов'язаних з розглядом справи та 488,82 грн. третейського збору.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2012р. було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М'ясопродукт" про видачу наказу на рішення постійно діючого третейського суду при Волинській торгово-промисловій палаті від 12.01.2012р. по справі №07-01/11 та ухвалено видати наказ на виконання рішення третейського суду.
На виконанні Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі за текстом - відділ ДВС) перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу суду від 05.03.2012 за.№ 5004/174/12-1.
Крім цього, в межах даного виконавчого провадження було накладено арешт на все нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Челакова Володимира Миколайовича та заборон його відчуження, що підтверджується записом №12376005 від 09.04.2012
Як слідує з матеріалів справи, Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що у провадженні відділу перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 від 09.04.2012 по виконанню виконавчого листа від 05.03.2012 за.№ 5004/174/12-1 про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Челакова Володимира Миколайовича.
Також зазначено, що 28.09.2012 виконавче провадження НОМЕР_1 від 09.04.2012 було завершено відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV у редакції, чинній станом на 15.08.2012.
Повернуті виконавчі документи для примусового виконання повторно не пред'являлися, на даний час будь-які виконавчі провадження стосовно підприємця Челакова Володимира Миколайовича відсутні.
Відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання судового рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
Відповідно до положень ст.ст.5, 18, 40 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Такі ж норми містилися і в Законі України "Про виконавче провадження" у попередніх редакціях.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Пунктом 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена можливість зняття арешту за рішенням суду.
Відповідно до положень ч. 4ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Частиною 2 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.
Як встановлено судом, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо підприємця Челакова Володимира Миколайовича з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 05.03.2012 №903/172/12 немає.
Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, дійсного виконавчого документу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Схожого висновку дійшов Верховний суд у постанові №2/0301/806/11 від 13.07.2022.
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги підприємця Челакова Володимира Миколайовича в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 339-1, 340 ГПК України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд,-
1. Скаргу Челакова Володимира Миколайовича на бездіяльність на бездіяльність посадових осіб Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволити .
2. Лубенському відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт на майно, що належить Челакову Володимиру Миколайовичу , накладений постановою про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 09.04.2012.
3. Зобов'язати Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Челакова Володимира Миколайовича шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження від 09.04.2012 за №12376005.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України. Повна ухвала виготовлена 28.04.2026.
Суддя Микола ШУМ