вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"06" травня 2026 р. Справа№ 910/15184/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" Погребного Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового рішення
у справі №910/15184/24 (суддя Селівон А.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 2 729 932, 80 грн,
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 23.01.2026 представник товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" Погребний Євген Леонідович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення господарського суду м. Києва від 16.04.2025 у справі №910/15184/24 повністю та ухвалити нове рішення, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (код ЄДРПОУ 23390015) грошові кошти у сумі 2 729 932, 80 гривень; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (код ЄДРПОУ 23390015) судові витрати в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15184/24 задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15184/24 скасовано та прийнято нове рішення, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" грошові кошти у сумі 2 729 932 грн 80 коп., 32 759 грн 19 коп. судового збору за подання позову та 49 138 грн 79 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
07.04.2026 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" Погребного Євгена Леонідовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №910/15184/24 стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр-т Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (вул. Академіка Туполєва, буд. 16, офіс 17, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 23390015) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000, 00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 07.04.2026 заяву по справі №910/15184/24 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 призначено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" Погребного Євгена Леонідовича щодо розподілу судових витрат без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
15.04.2026 до апеляційного суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просив залишити заяву без розгляду, а в разі ухвалення додаткового рішення зменшити розмір витрат на 99%.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про розподіл судових витрат у справі №910/15184/24, дійшла до наступних висновків.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач в апеляційній скарзі зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Фактична сума витрат на професійну правничу допомогу буде уточнена за результатами розгляду справи. Докази щодо надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом даної справи в апеляційній інстанції та розрахунок фактичних витрат буде подано до суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. (а.с. 5 зворот том 3).
07.04.2026 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій представник просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (а.с.80 том 3).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником, зокрема, надано:
- Договір про надання правничої допомоги №23/02/24 від 23.02.2024 (а.с.84 т.3);
- Додаткова угода №1 від 23.02.2024 (а.с. 85 т.3);
- Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 07.04.2026 (а.с.86 т.3);
- Платіжна інструкція №5879 від 07.04.2026 на суму 20 000,00 грн (а.с.87 т.3);
З поданих доказів вбачається, що 23.02.2024 між позивачем, як клієнтом, та адвокатським об'єднанням "Сокіл" укладено договір про надання правничої допомоги від 23.02.2024 (а.с. 84 том 3), в якому сторони погодили, зокрема, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами договору у додатковій угоді до даного договору(п.3.1 договору).
Також, 23.02.2024 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 (а.с.85 т.3), якою сторони погодили, зокрема за домовленістю сторін вартість однієї години надання правничої допомоги становить 4 000,00 грн (п.4 додаткової угоди). Сторони погодили, що такий вид правичої допомоги, як участь у судовому засіданні обраховується за вартістю однієї години надання правничої допомоги (4000,00 грн) за кожне судове засідання,у якому приймав участь адвокат виконавця, незалежно від тривалості такого судового засідання (п.5 додаткової угоди).
07.04.2026 між позивачем та адвокатським об'єднанням " адвокатським об'єднанням "Сокіл" підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 07.04.2026 (а.с. 86 том 3).
В зазначеному акті сторони погодили, зміст наданої правничої допомоги, її тривалість та вартість: 1). Підготовка та складання апеляційної скарги ( 2 години, вартість 4000,00 грн/1година., загальна вартість 8000,00 грн); 2) участь адвоката у судових засіданнях (3 години, вартість 4000,00 грн/1година, загальна вартість 8000,00 грн). Сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги, який підлягає сплаті клієнтом виконавцю становить 20 000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
15.04.2026 до апеляційного суду відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (а.с. 96 том 3), в обґрунтування якого представник вказував, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, оскільки доводи і позиція сторін протягом розгляду справи не змінювалися і доводи в апеляційній скарзі суттєво не відрізнялися від доводів позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такий висновок щодо застосування статей 126, 129 ГПК викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21, від 13.10.2025 у справі №910/2865/23 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи подане відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, беручи до уваги те, що правова позиція позивача була сталою, і адвокат Радченко О.П. надавав правову допомогу позивачу в цій справі в суді першої інстанції і правова позиція була незмінна, а тому, відповідно, був обізнаний з усіма обставинами цієї справи, та те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подане клопотання позивача частково, стягнувши з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь позивача 15 000,00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд,-
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15184/24 задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр.-т Гузара Любомира, буд. 44 м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ 42795490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (вул. Академіка Туполєва, буд. 16 офіс 17, м. Київ, 04128; код ЄДРПОУ 23390015) 15 000 грн 00 коп. за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" Погребного Євгена Леонідовича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
Матеріали справи № 910/15184/24 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко