Іменем України
01 травня 2026 року
м. Харків
справа №619/5683/25
провадження № 22-ц/818/2675/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлене під головуванням судді Нечипоренко І.М., -
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 23132,62 грн.,
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4563939 від 07.06.2021 в розмірі 13177,77 грн та за кредитним договором №102181835 від 07.06.2021 в розмірі 9954,85 грн, всього - 23132,62 грн (двадцять три тисячі сто тридцять дві гривні 62 копійки), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисяч гривень).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вважає, що без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, вважає нараховані відсотки явно завищеними та такими, які не відповідають засадами справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементами загального конституційного права та верховенству права. Зазначає, що позивачем не надано доказів щодо нарахування процентів на прострочену заборгованість та зарахування коштів на рахунок відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект центр» просить, рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач свої зобов'язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому підлягає стягненню. ОСОБА_1 , як позичальник, отримала кошти за договорами позики, які отримала на свою банківську картку, що не спростовано нею належними і допустимими доказами, не повернула їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.
Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 07.06.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит №4563939, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надала також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 54). Вказана Анкета-заява на кредит №4563939 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви №4563939, зокрема про такі дії: заповнення заяви 2021-06-07 03:08:31 Автоматична перевірка 2021-06-07 03:10:32 2021-06-07 03:10:32 Перевірка у БКІ 2021-06-07 03:10:50 2021-06-07 03:10:50 Скоринг 2021-06-07 03:10:51 2021-06-07 03:10:51 Перевірка у БКІ 2021-06-07 03:10:51 2021-06-07 03:10:51 Скоринг 2021-06-07 03:12:23 2021-06-07 03:12:23 Підтвердження зміни умов 2021-06-07 03:12:25 2021-06-07 03:12:25 Обробляється 2021-06-07 03:13:56 2021-06-07 03:13:56 Підписання договору 2021-06-07 03:14:02 2021-06-07 03:14:02 Оброблено 2021-06-07 03:14:34 2021-06-07 03:14:34 Крім того, анкета-заява на кредит №4563939 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 6000,00 грн; погоджена сума - 5000,00 грн; строк кредиту - 30 днів.
07.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4563939, відповідно до умов якого, сума кредиту становить 5000,00 грн, кредит надається строком на 30 днів з 07.06.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 07.07.2021, базова процента ставка - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована (а.с. 22-23) та підписала графік платежів за договором про споживчий кредит №4563939 від 07.06.2021 (зворот. а.с. 32).
Крім того, ОСОБА_1 07.06.2021 підписала паспорт споживчого кредиту №4563939 (а.с. 43).
На підтвердження підписання відповідачкою договору про споживчий кредит № 4563939 від 07.06.2021 до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «U40145», який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 ( а.с. 67).
Крім того, 07.06.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит №102181835, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надала також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 14).
Анкета-заява на кредит №102181835 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви №102181835, зокрема про такі дії: заповнення заяви 2021-06-07 11:09:24 Автоматична перевірка 2021-06-07 11:13:28 2021-06-07 11:13:28 Додавання картки 2021-06-07 11:13:31 2021-06-07 11:13:31 Автоматична перевірка 2021-06-07 11:28:09 2021-06-07 11:28:09 Перевірка у БКІ 2021-06-07 11:28:17 2021-06-07 11:28:17 Скоринг 2021-06-07 11:28:18 2021-06-07 11:28:18 Перевірка у БКІ 2021-06-07 11:28:18 2021-06-07 11:28:18 Скоринг 2021-06-07 11:29:41 2021-06-07 11:29:41 Дата чекінг 2021-06-07 11:29:42 2021-06-07 11:29:42 Підтвердження зміни умов 2021-06-07 11:30:28 2021-06-07 11:30:28 Обробляється 2021-06-07 11:31:37 2021-06-07 11:31:37 2021-06-07 11:31:40 2021-06-07 11:31:40 2021-06-07 11:32:19 Підписання договору Оброблено 2021-06-07 11:32:19. Крім того, анкета-заява на кредит №102181835 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 8000,00 грн; погоджена сума - 5000,00 грн; строк кредиту - 30 днів.
07.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102181835, відповідно до умов якого, сума кредиту становить 5000,00 грн, кредит надається строком на 30 днів з 07.06.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 07.07.2021, базова процента ставка - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована (а.с. 11-13) та підписала графік платежів за договором про споживчий кредит №102181835 від 07.06.2021 (зворот. а.с. 13).
Крім того, ОСОБА_1 07.06.2021 підписала паспорт споживчого кредиту №102181835 (а.с. 13).
На підтвердження підписання відповідачкою договору про споживчий кредит № 102181835 від 07.06.2021 до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «S21609», який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 ( а.с. 19).
15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4563939 (а.с. 45).
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4563939 (а.с. 25-26).
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4563939, що підтверджується витягом Реєстру боржників до договору факторингу 15/12-2021-22 від 15.12.2021 (зворот а.с. 53).
17.12.2021 укладено договір № 17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102181835 (а.с. 35-37).
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102181835 (а.с. 25-26).
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до Відповідача за договором № 102181835, що підтверджується витягом Реєстру боржників до договору факторингу 10-01/2023 від 10.01.2023 (зворот а.с. 34).
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з відповідачки заборгованість за двома укладеними нею договорами в загальній сумі 23132,62 грн.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Як вбачається із договорів, укладених ОСОБА_1 , всі вони укладені в електронній формі та підписані одноразовим ідентифікатором.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.
В підписаних сторонами договорах в п.2.1. зазначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Також вказані умови виконання договору зазначені і в 2 розділі Паспорту споживчого кредиту до вказаних договорів.
Натомість, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відповідачка заперечує факт отримання нею будь-яких грошових коштів за даними договорами та посилається, зокрема, на те що позивачем не доведено факт перерахунку кредитних коштів відповідачу.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду першої інстанції надані докази щодо укладення договорів про надання споживчого кредиту, а саме: анкети-заяви, копії договорів про споживчий кредит №4563939 та №102181835 від 07.07.2021 року, паспорти споживчого кредиту.
Із наданих суду позивачем доказів вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ « Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.
Проте, матеріали справи не містять доказів надання відповідачу кредитних коштів, зокрема, належності карткового рахунку, на який здійснено переказ коштів відповідачу.
Квитанції, на які посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки доказів, що кошти прийняті банком та надіслані на рахунок боржника, позивачем не надано, як і доказів того, що вказані в ньому номери картки, на які здійснено переказ коштів, належать відповідачу.
Натомість, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відповідачка заперечує факт отримання нею будь-яких грошових коштів за даними договорами та посилається, зокрема, на те що позивачем не доведено факт перерахунку кредитних коштів відповідачу.
Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведеної норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.
При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Однак, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надав доказів на підтвердження факту зарахування кредитних коштів за вказаними кредитними договорами. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Розрахунки заборгованості, надані позивачем, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані в позовній заяві, а тому не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документами, що створені самим позивачем та первісними кредиторами, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Суд враховує, що підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів матеріали справи не містять.
При цьому суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, в той час, клопотань від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про витребування таких доказів, як це передбачено ЦПК України, до суду не подавалось.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).
Частиною 3статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Частиною 6статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов будь-якого з договорів по видачі кредитних коштів або доказів перерахунку коштів на картковий рахунок відповідачки позивачем не надано.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивачем не доведено заявлених позовних вимог, судова колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із положеннями статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Згідно ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,00 грн.,
Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3633,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова