Іменем України
05 травня 2026 року м. Кропивницький
справа № 393/147/25
провадження № 22-ц/4809/305/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)
суддів: Мурашка С.І., Письменного О.А.
з участю секретаря: Зайченко В.К.
позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк»;
відповідач: ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Колеснікова І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Колеснікової Ірини Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2025 року, у складі головуючого судді Подліпенця Є.О. у справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову позивач вказував, що 30.12.2022 між Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500739436 (кредитний договір).
Зазначав, що відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Вказував, що банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, а позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором, що становить 423 987,50 грн.
Позивач просив стягнути із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором №500739436 від 30.12.2022 у сумі -423 987,50 грн , та судові витрати понесені під час розгляду цієї справи в суді.
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №500739436 від 30.12.2022, яка становить 423 987, 50 грн , яка складається із : 332232,91 грн - заборгованість за кредитом; 91 754,50 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судові витрати у виді судового збору в розмірі - 5087,85 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 4 000,00 грн.
Адвокат Колеснікова І.О., яка представляє інтереси ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій просить рішення суду в частині стягнутих відсотків скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Вважає, що розмір стягнутої заборгованості за відсотками в розмірі - 91754,50 грн є завищеним, необгрнутованим та недоведеним, а тому не підлягає стягненню з ОСОБА_1 ..
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Зазначає, що відповідач підписавши матеріали кредитної справи підтвердив, що ним укладено кредитний договір та погоджено всі істотні умови кредитування, у зв?язку із чим, сторони зобов?язалися виконувати їх належним чином.
Учасники справи у судове засідання не з?явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним нормам процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на доведеність позовних вимог.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 30.12.2022 між АТ «СЕНС БАНК» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписано оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500739436, акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500739436, паспорт споживчого кредиту та Додаток №1 до угоди про надання кредиту №500739436 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», які в сукупності становлять кредитний договір.
Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 332 510,76 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом 17,00 % річних строком на 90 місяців.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «СЕНС БАНК» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «СЕНС БАНК».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 332 510,76 грн, процентна ставка 17.00 % річних, тип ставки - фіксована та може процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди, строк кредиту 90 місяців.
Дата повернення кредиту вказана до 30.06.2030 року (п. 2 Оферти).
Спосіб видачі переказ на рахунок відкритий в АТ «СЕНС БАНК».
Всі відносини, що не врегульовані угодою, запропонував врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку.
Таким чином, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить Додаток № 1 до укладеного між сторонами договору №500739436 від 30.12.2022 (а.с.7 на звороті - 12).
Згідно довідки про ідентифікацію Вих. №2849594 документи по підписанню договору №500739436 були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «7553», шляхом направлення 30.12.2022р. на номер 380687896353 (а.с. 29).
З паспорта споживчого кредиту, вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 332 510,76 грн, строк кредитування - 90 міс., процентну ставку, відсотків річних 17,0 %, загальні витрати за кредитом - 257857,51 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 590368,27 грн (а.с.7).
Відповідач отримав кошти згідно кредитного договору, про що свідчить копія меморіального ордеру №1519462891 від 30.12.2022 та користувався коштами наданими позивачем, про що свідчить виписка по особовим рахункам за період з 30.12.2022 по 15.08.2024.
Таким чином відповідач був ознайомлений із умовами кредитування у банку, порядком погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, загальним розміром вказаних сум та розміром сукупних витрат, необхідних для укладення кредитного договору.
Встановлено, що під час укладення правочину сторонами було погоджено його умови, який був підписаний власноруч позичальником.
Відповідач у свою чергу не оскаржував кредитний договір й не порушував питання про розірвання кредитного договору, тривалий час виконував умови кредитного договору, користувався кредитними коштами.
Згідно ст..ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Стаття 1055 ЦК України, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Колегія суддів вважає необгрутнованими посилання представника відповідача про недоведеність позовних вимог в частині стягнення із відповідача заборгованості по відсоткам.
ОСОБА_1 підписав кредитний договір, погодившись із його умовами, користувався кредитними коштами, але вчасно не повернув кредитні кошти, внаслідок чого виникла заборгованість.
Встановлено, що позивач звертався до відповідача із досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов?язань, але кредитна заборгованість не була погашена.
Колегія суддів вважає, що підписання відповідачем оферти та акцепту на отримання кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Зокрема підтверджують отримання пропозиції укласти договір (оферту) та прийняття (акцепт) запропонованої пропозиції позичальником.
Відповідач у свою чергу не оскаржував кредитний договір й не порушував питання про розірвання кредитного договору.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.
У судове засідання учасники справи не з?явилися, які належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення ,ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу адвоката Колеснікової Ірини Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді С.І. Мурашко
О.А. Письменний