Справа № 344/22231/24
Провадження № 11-кп/4808/65/26
Категорія ч. 3 ст. 307 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду від 02.10.2025 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, на утриманні має трьох малолітніх дітей, відповідно до ст.89 КК України не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
з участю:
секретаря с/з - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
1. Зміст судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з часу його фактичного затримання - 08.07.2024.
В строк відбуття покарання зараховано термін попереднього ув'язнення з 08.07.2024 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 09.03.2023, 14.03.2023 ухвалено скасувати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.08.2024 ухвалено скасувати після набрання вироком законної сили.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
2. Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції.
ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах та незакінчений замах на придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, у вересні ОСОБА_5 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи умисно та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбав 207 (двісті сім) зіп-пакетів із вмістом порошкоподібної речовини, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, 24 (двадцять чотири) зіп-пакети та 1039 (одну тисячу тридцять дев'ять) згортків, обгорнутих в ізоляційні стрічки жовтого, чорного, білого та синього кольорів, із вмістом кристалічної речовини, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), які переніс до приміщення орендованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав з метою подальшого незаконного збуту.
Так, в період часу із 21 год. 03 хв. 06.03.2023 року по 00 год. 53 хв. 07.03.2023 року, під час огляду місця події, а саме приміщення житлової квартири АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено:
- 16 зіп-пакетів, всередині кожного з яких ще один зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 6286,8824 грама;
- 1039 згортків, обгорнутих в ізоляційні стрічки жовтого, чорного, білого та синього кольорів, із вмістом кристалічної речовини, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 566,9490 грам;
- 2 зіп-пакети, всередині кожного з яких ще один зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 1013,7479 грам;
- 1 зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 1,4852 грама;
- 3 зіп-пакети, всередині двох з яких ще один зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини зеленого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 1024, 369 грам;
- 2 зіп-пакети із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 718,384 грама;
- 207 зіп-пакетів із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін в кількості 64,9524 грама.
Вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, ОСОБА_5 зберігав з метою подальшого збуту.
Отже, загальна кількість, вилученої 07.03.2024 у ОСОБА_5 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), становить 9611,8175 грама, загальна кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, становить 64,9524 грама, що згідно з Наказом МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів.
Окрім цього, ОСОБА_5 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановлений час, діючи умисно, незаконно, а саме в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», з метою придбання особливо небезпечних психотропних речовин, під вигаданими анкетними даними, скориставшись послугами ТОВ «Нова пошта», замовив у невстановленої особи два зіп-пакети із вмістом кристалічної речовини синього кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
У подальшому, під час огляду мобільного додатку ТОВ «Нова пошта», встановленого на мобільному телефоні марки «Iphone 6» сірого кольору, імеі: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , було виявлено ще одне поштове відправлення №20450674125663, оформлене на особу з вигаданими анкетними даними, яке містилось з поштоматі № 5878 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться на прилеглій території магазину «АТБ-маркет» по вул. Івана Павла ІІ, 18 А, м. Івано-Франківськ.
У період часу з 18 год. 45 хв. до 19 год. 26 хв. 06.03.2023 у ході проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за допомогою встановленого на мобільному телефоні марки «Iphone 6» сірого кольору, імеі: НОМЕР_1 , мобільного додатку ТОВ «Нова пошта» було відчинено комірку поштомату №5878, всередині якої було виявлено картонну коробку із вмістом предмету схожого на оприскувач, всередині якого знаходились два зіп-пакети із вмістом кристалічної речовини синього кольору, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в кількості 741,326 грам, що згідно з Наказом МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів.
3. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого.
3.1. Не оспорюючи висновків суду щодо доведеності вини та кваліфікації дій, вважає вирок суду незаконним, у зв'язку із суворістю призначеного покарання.
3.2. Призначаючи покарання, суд не врахував наявність обставин, що його пом'якшують, а саме: щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних чи інших обставин, визнання вини, утримання чотирьох малолітніх дітей та хворої матері.
3.3. За наявності вказаних пом'якшуючих обставин, суд не застосував положення ст.69-1 КК України та призначив за ч. 3 ст. 307 КК України покарання, яке перевищує дві третини максимального строку покарання визначеного в санкції інкримінованої статті. Вважає, що суд першої інстанції не мав права призначити йому покарання більше 8 років позбавлення волі.
3.4. Зазначає, що додаткове покарання у виді конфіскації майна негативно позначиться на майновому стані його сім'ї, тому просить його скасувати.
Просить вирок суду змінити та застосувати ст. 69-1 КК України, відмінити повну конфіскацію майна.
4. Доводи апеляційної скарги захисника.
4.1. Не оспорюючи висновків суду щодо встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого та кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним, у зв'язку із суворістю призначеного покарання.
4.2. Суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку фактично не сформулював обвинувачення, яке визнано судом доведеним, а обмежився лише переказом обставин, викладених в обвинувальному акті, що ставить під сумнів висновок про доведеність вини обвинуваченого. Вказане порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
4.3. Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що у матеріалах справи відсутні дані про реалізацію (збут) психотропних речовин, а фактичні обставини вказують лише на їх зберігання, що свідчить про значно нижчий рівень суспільної небезпеки дій ОСОБА_5 ..
4.4. Призначене покарання у виді 9 років позбавлення волі є надмірно суворим та не відповідає принципу індивідуалізації покарання. Суд не навів належних обґрунтувань того, що саме такий тривалий термін є необхідним для виправлення особи.
4.5. Суд першої інстанції не надав належної оцінки особі обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, дружину та матір похилого віку, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання. Крім того, призначаючи покарання, суд проігнорував передбачені ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання : щире каяття та активну співпрацю зі слідством.
4.6. Вважає, що згідно практики Верховного Суду є всі підстави для застосування ст.69 КК України та зменшення строку покарання.
4.7. Зазначає, що відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, та визнання вини, строк позбавлення волі у даному випадку не повинен перевищувати 8 років (двох третин від максимального), тоді як суд призначив 9 років.
Просить оскаржений вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_5 більш м'яке покарання, ніж передбачене законом.
5. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
5.1. В засіданні апеляційного суду обвинувачений та його захисник підтримали доводи поданих апеляційних скарг. Просили вирок суду змінити та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69, ст. 69-1 КК України.
5.2. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги з огляду на законність, обґрунтованість та належну вмотивованість вироку суду.
6. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
6.1. Згідно приписів ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Щодо обставин справи, кваліфікації та вини спір між сторонами відсутній.
В апеляційних скаргах сторона захисту оскаржує вирок у частині суворості призначеного покарання та наявності підстав для застосування положень ст. 69 та ст. 69-1 КК України.
Тому, апеляційний суд перевіряє оскаржений вирок у цій частині.
Відповідно до норм визначених ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Апеляційний суд вважає, що вирок суду відповідає цим вимогам.
6.2. Щодо покарання.
Суд першої інстанції належно обгрунтував та мотивував своє рішення щодо розміру призначеного покарання відповідно до положень ст. 50 та 65 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 307 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (особливо тяжкий злочин).
Призначаючи покарання суд першої інстанції належно врахував характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно; його вік; стан здоров'я та його майновий стан; в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» протягом життя не звертався та амбулаторну допомогу не отримує, з середньою освітою, офіційно не працює, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, згідно зі ст. 89 КК раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд обгрунтовано вказав щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з конфіскацією майна, суд належно врахував як обставини вчинення злочину, так і дані про особу обвинуваченого.
Колегія суддів також враховує, що за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України покарання призначено з дотриманням вимог ст. 68 КК, а саме у межах двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Остаточне покарання визначено за правилами ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що відповідає вимогам закону.
Таким чином, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідає принципам справедливості та індивідуалізації, а тому підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Доводи сторони захисту про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості й наявність підстав для застосування положень ст. 69, ст. 69-1 КК України є необґрунтованими.
Приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках.
Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин (не менше двох), а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції обставиною, яка пом'якшує покарання визнав щире каяття.
Разом з тим, наявність пом'якшуючої обставини сама по собі не зумовлює обов'язкового застосування положень ст. 69 КК. Застосування цієї норми є правом суду, а не його обов'язком, і можливе лише за наявності виняткових обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Сам по собі факт наявності пом'якшуючих обставин, у тому числі щирого каяття обвинуваченого, не є безумовною підставою для застосування положень ст. 69 КК та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією статті.
Крім того, інкриміновані обвинуваченому діяння пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів й становлять підвищену суспільну небезпеку.
За наведених обставин підстав для застосування положень ст. 69 КК апеляційним судом не встановлено.
Щодо ст. 69-1 КК. Захист акцентує увагу на тому, що суд не застосував приписи ст. 69-1 КК: відсутні обставини, що обтяжують покарання, обвинувачений визнав вину, з'явився із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Однак, у цій справі відсутнє добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, що є обов'язковою умовою застосування ст. 69-1 КК.
Тому її приписи суд правомірно не застосував до цього випадку.
Щодо вимоги обвинуваченого відмінити повну конфіскацію майна.
Санкція ч. 3 ст. 307 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Додаткове покарання у виді конфіскації майна є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК на підставах, передбачених у ч. 1 ст. 69, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове.
Оскільки в даному кримінальному провадженні не застосовано положень ст. 69 КК, то відповідно суд не має дискреції не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Призначення конфіскації майна є обов'язковим елементом покарання за інкримінований злочин та відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність.
7. Висновки.
Вирок суду першої інстанції відповідає всім вимогам законності, обгрунтованості та вмотивованості відповідно до приписів ст. 370 КПК.
Підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 02.10.2025 щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, обвинуваченим з часу отримання копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4