Провадження № 22-ц/803/3180/26 Справа № 194/1059/25 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
05 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,
розглянувши у м. Дніпро питання про самовідвід судді Халаджи Ольги Володимирівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Шахтобудівельна компанія», третя особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, про стягнення заробітної плати за невикористану відпустку, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та суми невиплачених сум лікарняних,-
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, розгляд якої призначено на 05 травня 2026 року о 10 годині 30 хвилин.
Суддя Халаджи О.В., вважає заявити самовідвід у даній справі з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики та Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Радою суддів України від 04.02.2016, № 1 "Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики" неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Вказаний принцип застосовується наступним чином.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать:
a) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається;
b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок;
c) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
На підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Виходячи з аналізу змісту рішень Європейського суду з прав людини: у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року - «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться»; у справі «Ветштайн проти Швейцарії» заява №33958/96 - «Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві»
Крім того, відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 за для представництва його інтересів звертався до адвоката Ірини Конюшенко, яка здійснювала відповідні запити до ТОВ «Шахтобудівельної Компанії» та КНП «Тернівська Центральна Міська Лікарня» Тернівської міської ради та отримувала відповіді, які були долучені позивачем до матеріалів справи в якості доказів, проте вказана адвокат Ірина Данилівна Конюшенко, є хрещеною матір'ю доньки головуючого - судді Халаджи О.В.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Незважаючи на те, що вказані факти, не свідчать про наявність упередженості у судді, але з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та на розгляд її справи поза будь-яким сумнівом для сторін щодо об'єктивності та неупередженості складу суду, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, вважаю за доцільне заявити самовідвід.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 14, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суддя
Заяву судді Халаджи Ольги Володимирівни про самовідвід задовольнити.
Передати цивільну справу № 194/1059/25, до канцелярії суду для автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
А.В. Гапонов