Провадження № 22-ц/803/5586/26 Справа № 932/5650/24 Суддя у 1-й інстанції - Михальченко А.О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
05 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
- за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна,
на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року та
на додаткове рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року, -
20.04.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якій позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти за договором авансу (завдатку) у розмірі 2696649,50 грн (67000,00 доларів США за курсом станом на 10.06.2024 року), а також 1089226,13 грн інфляційного збільшення, 240827,21 грн штрафних санкцій, а всього 4026702,84 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 20.10.2021 року між нею та ОСОБА_2 були укладені договори авансу (завдатку) з повною оплатою вартості нерухомого майна та складені відповідні розписки про отримання ОСОБА_2 коштів у сумі 27000,00 доларів США та 40000,00 доларів США у вигляді завдатку за дві квартири, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_2 .
Відповідно до розписок вона з відповідачем досягли згоди, що протягом 30 днів, починаючи з дня отримання грошових коштів, а саме з 20.10.2021 року будуть укладені належним чином посвідчені договори купівлі-продажу квартир.
20.10.2021 року грошові кошти у присутності свідків були передані ОСОБА_2 , а вона передала копії документів на квартири.
Таким чином, на підставі розписок, вона передала відповідачу гроші у загальній сумі 67000,00 доларів США, як плату за купівлю квартир, а відповідач взяла на себе зобов'язання повернути вказані грошові кошти у разі відмови від продажу квартир.
Договори купівлі-продажу квартир укладені не були.
У березні 2024 року позивачка зустріла ОСОБА_2 у м. Дніпрі та усно висловила їх прохання повернути отримані за розписками грошові кошти, але відповідачка відмовилась та переконала її, що прибуде до нотаріальної контори з метою укладення договорів купівлі-продажу, але не зробила цього в обумовлений строк.
Отже, станом на 20.06.2024 грошові кошти їй не повернуті, договори купівлі-продажу квартир не укладені, а відтак вважає, що ОСОБА_2 безпідставно отримала від неї 67000,00 доларів США.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на залучення експерта у розмірі 12301,32 грн.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн.
20.02.2026 року та 15.03.2026 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна, надійшли апеляційні скарги в яких ставиться вимога про скасування рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, а також про скасування додаткового рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову в стягненні з позивачки на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21000,00 грн.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції були порушені процесуальні норми, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Крім того, було неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання представника позивачки про призначення повторної почеркознавчої експертизи. Не допитані заявлені позивачкою свідки.
Щодо додаткового рішення зазначає, що і матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Тобто відсутнє підтвердження понесених витрат відповідачкою ОСОБА_2 .
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 220-221, 233-236).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , які належать їй на підставі договорів купівлі-продажу від 09.04.2020 року та 05.02.2020 року відповідно.
Звертаючись до суду позивачка ОСОБА_1 зазначила, що у жовтні 2021 року між нею та ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість щодо того, що ОСОБА_2 продає їй, ОСОБА_3 (попереднє прізвище, ім'я - ОСОБА_4 , вказані квартири, а вона у свою чергу передає їй грошові кошти на загальну суму 67000,00 доларів США, які є фактично платою за квартири, тобто авансом.
На підтвердження вказаного твердження суду надані оригінали розписок в отриманні грошей від 20.10.2021 року, які складені у місті Дніпрі.
Так, відповідно до тексту першої розписки від 20.10.2021 року (а.с. 205, том 1) « ОСОБА_2 , громадянка Білорусі, […], сьогодні 20.10.2021 року, негайно по скоєнні розписки отримала від - ОСОБА_4 , громадянина України, […], 27000,00 доларів США (двадцять сім тисяч доларів США) завдатку за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 41,8 кв.м., копії документів додаються. У разі моєї відмови від продажу квартири гроші у розмірі 27000,00 доларів США (двадцять сім тисяч доларів США) зобов'язуюсь повернути (також я надаю право на безкоштовне проживання у належній мені на праві власності квартирі). Документи, необхідні для оформлення договору купівлі-продажу зобов'язуюсь підготувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дня отримання грошей. У свою чергу, я, ОСОБА_2 , зобов'язуюсь не продавати, не виставляти і не пропонувати на продаж вищевказане нерухоме майно. Гроші за вищевказаний будинок по розписці отримала від ОСОБА_4 сповна, претензій не маю. Дана розписка написана мною власноруч, добровільно, при свідках. (підпис) ОСОБА_2 . Свідки: 1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 […]. Угода укладена добровільно і гроші отримані у моєї присутності: (підпис) ОСОБА_5 . 2. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , […]. Угода укладена добровільно і гроші отримані у моєї присутності: (підпис) ОСОБА_6 .
Відповідно до тексту другої розписки від 20.10.2021 року (а.с. 206, том 1) « ОСОБА_2 , громадянка Білорусі, […], сьогодні 20.10.2021 року, негайно по скоєнні розписки отримала від - ОСОБА_4 , громадянина України, […], 40000,00 доларів США (сорок тисяч доларів США) завдатку за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 70,6 кв.м., копії документів додаються. У разі моєї відмови від продажу квартири гроші у розмірі 40000,00 доларів США (сорок тисяч доларів США) зобов'язуюсь повернути (також я надаю право на безкоштовне проживання у належній мені на праві власності квартирі). Документи, необхідні для оформлення договору купівлі-продажу зобов'язуюсь підготувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дня отримання грошей. У свою чергу, я, ОСОБА_2 , зобов'язуюсь не продавати, не виставляти і не пропонувати на продаж вищевказане нерухоме майно. Гроші за вищевказаний будинок по розписці отримала від ОСОБА_4 сповна, претензій не маю. Дана розписка написана мною власноруч, добровільно, при свідках. (підпис) ОСОБА_2 . Свідки: 1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 […]. Угода укладена добровільно і гроші отримані у моєї присутності: (підпис) ОСОБА_5 . 2. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , […]. Угода укладена добровільно і гроші отримані у моєї присутності: (підпис) ОСОБА_6 .
З висновку експерта №СЕ-19/117-25/9205-ПЧ від 14.05.2025 року судом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 , що у розписці в отриманні грошей від 20.10.2021 року, про те, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 27000,00 доларів США (двадцять сім тисяч доларів США) завдатку за квартиру виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її підпису в результаті попереднього тренування; підпис від імені ОСОБА_2 , що у розписці в отриманні грошей від 20.10.2021 року, про те, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 40000,00 доларів США (сорок тисяч доларів США) завдатку за квартиру виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її підпису в результаті попереднього тренування.
За змістом дослідженого судом в оригіналі в мобільних телефонах, наданих сторонами, особистого листування у застосунку «Вайбер» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 випливає, що листування між ними розпочалось 04.03.2024 року та завершилось 10.03.2024 року.
Оцінюючи надані позивачем суду оригінали розписок від 20.10.2021 року суд першої інстанції вважав, що вони, у розумінні ст. 79 ЦПК України, є недостовірними доказами, оскільки проведеною у справі почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 , що у розписці в отриманні грошей від 20.10.2021 року, про те, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 27000,00 доларів США (двадцять сім тисяч доларів США) завдатку за квартиру виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її підпису в результаті попереднього тренування; підпис від імені ОСОБА_2 , що у розписці в отриманні грошей від 20.10.2021 року, про те, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 40000 доларів США (сорок тисяч доларів США) завдатку за квартиру виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її підпису в результаті попереднього тренування, а відтак суд відхиляє їх як доказ виникнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договірних відносин щодо укладення договору авансу на підтвердження зобов'язання ОСОБА_2 продати належні їй квартири ОСОБА_1 і на забезпечення його виконання.
Щодо клопотання представника позивача про визнання висновку експерта неналежним доказом у зв'язку з тим, що зразки для експертизи були відібрані невідомо ким і невідомо коли у ОСОБА_2 для дослідження, а також які зразки були відібрані у ОСОБА_2 , суд зазначав, що воно є надуманим та відхилив його, оскільки у підготовчому судовому засіданні, за участю представника позивача ОСОБА_7 , відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_8 , суду, відповідачем ОСОБА_2 надані вільні зразки для експертизи, а також судом відібрані експериментальні зразки почерку ОСОБА_2 , які прошиті та долучені до матеріалів справи та занесені до опису справи. (протокол п/с/з №3792259 від 16.12.2024 року). Матеріали цивільної справи, у відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року №1950/5), скеровані до експертної установи.
Крім того, суд зазначає, що експерт, за клопотанням представника позивача, була допитана у судовому засіданні, та, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, показала суду, що під час проведення експертизи в якості порівняльного матеріалу нею були використано вільні зразки підпису ОСОБА_2 , умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_2 , а також експериментальні зрази підпису ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що висновок почеркознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/9205-ПЧ від 14.05.2025 року є належним, достовірним та допустимим доказом, у цій справі, а тому був прийнятий судом.
Щодо дослідженого судом листування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд першої інстанції зазначив, що воно мало місце в період з 08.03.2024 року по 10.03.2024 року і його зміст не містить жодного повідомлення про обставини, які є предметом доказування у даній справі, а відтак не має доказового значення у справі.
Щодо фотографій мобільного телефону з листуванням в період з 08.10.2021 року по 02.03.2022 року нібито між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які додані до відповіді на відзив, суд першої інстанції їх до уваги не прийняв, оскільки ОСОБА_1 не змогла надати суду для огляду оригінал вказаного електронного доказу та пояснити, де знаходиться мобільний телефон, який містить вказане листування і фото якого долучені до відповіді на відзив, а сторона відповідача категорично заперечувала існування такого листування та факт знайомства сторін у 2021 році.
За вищевказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не було доведено обставин, якими вона обґрунтовує порушення своїх прав у цій справі, зокрема, не надано суду жодного належного та достовірного доказу того, що між нею та ОСОБА_2 20.10.2021 року було укладено договір авансу, який оформлений розписками, за якими ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 67000,00 доларів США авансу за продаж належних їй квартир.
Щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції зазначив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати по оплаті рахунку №85/137 від 24.04.2025 року за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 12301,32 грн, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
На підтвердження понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу суду надані наступні документи: договір №01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2024 року, ордер від 08.07.2025 року, рахунок №1 від 30.01.2026 року на оплату професійної правничої допомоги на загальну суму 24000,00 грн, акт виконаних робіт від 30.01.2026 року згідно договору №01/24, який містить опис наданих послуг.
З пункту 3 Договору №01/24 від 15.10.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_2 та адвокат Погрібна О.А узгоджували фіксований розмір гонорару за кожен вид послуги окремо, у тому числі: ознайомлення з матеріалами справи - 1500,00 грн, підготовка та подача відзиву - 3000,00 грн, підготовка та участь в судовому засіданні у суді першої інстанції - 1500,00 грн.
Приймаючи додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в суді першої інстанції, судом було прийнято до уваги обставини справи та її значення для відповідачки, тривалість судового розгляду у суді першої інстанції та поведінку сторін, умови укладеного договору від 15.10.2024 року, а також обсяг наданих адвокатом послуг (їх реальність) (ознайомлення з матеріалами справи; подання відзиву; участь у судових засіданнях 21.11.2024 року, 16.12.2024 року, 25.03.2025 року, 08.07.2025 року, 04.08.2025 року, 13.08.2025 року, 04.09.2025 року, 07.10.2025 року, 12.11.2025 року, 12.12.2025 року, 22.01.2026 року (усього 11 засідань); підготовка та подання до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи), а також співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблено висновок про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 21000,00 грн, які складаються з: 16500,00 грн за участь у 11 судових засіданнях (1500,00 грн за 1 засідання), 3000,00 грн за складення та подання відзиву, 1500,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства є справедливим, відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Поняття попереднього договору визначено у ч.1 ст.635 ЦК України. Так, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Приписами ст. 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Частиною 2 ст.570 ЦК України регламентовано, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Положеннями частин 1, 3 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що з висновку судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/9205-ПЧ від 14.05.2025 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у розписках про грошей отримання від 20.10.2021 року виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її підпису в результаті попереднього тренування. Отже, позивачкою не доведено факту укладення між сторонами попереднього договору та передачі позивачкою грошових коштів відповідачці.
Доказів про зворотне позивачкою суду не надано.
Доводи позивачки про необхідність проведення повторної почеркознавчої експертизи були предметом дослідження суду першої інстанції, висновків суду не спростовують. Посилання на сумнівність наданих експериментальних зразків спростовуються тим, що вони були відібрані у відповідачки безпосередньо у судовому засіданні, що зафіксовано у протоколі судового засідання №3792259 від 16.12.2024 року (а.с. 242 - 243, том 1) та долучені до матеріалів справи.
Відтак, суд першої інстанції на підставі всебічно досліджених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та стягнення з позивачки на користь відповідачки витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.
Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду спростовуються тим, що згідно з пунктом 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2025 року встановлено фіксований розмір вартості послуг, зокрема, ознайомлення з матеріалами справи - 1500,00 грн, підготовка та подача відзиву - 3000,00 грн, підготовка та участь в судовому засіданні у суді першої інстанції - 1500,00 грн.
Великою Палатою Верховного суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено наступний висновок: подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
В акті виконаних робіт від 30.01.2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2025 року зазначено, що були надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та подача відзиву; підготовка та участь у 13 судових засіданнях на загальну суму 24000,00 грн згідно з наведеними вище умовами про розмір вартості послуг.
Разом з тим, суд першої інстанції, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов правильного висновку про необхідність часткового задоволення заяви в розмірі 21000,00 грн. На думку апеляційного суду такий розмір є об'єктивним та справедливим.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішеннями суду.
При таких обставинах апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухвалених судових рішень під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалені судові рішення відповідають вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для їх скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сазонова Марина Олександрівна, залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року та додаткове рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 05.05.2026 року.
Судді: