Кримінальне провадження №629/6768/25
Номер провадження 1-кп/629/85/26
06 травня 2026 року м.Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілих- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , обвинуваченого- ОСОБА_7 , захисника- ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025220000000851 від 03.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Іванівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-
03.07.2025 року приблизно о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, керуючи технічно справним мотоциклом без р/н з номером рами НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, порушуючи вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху України, рухався по вул. Українській с. Нова Іванівка Лозівського району Харківської області в напрямку автодороги «Мерефа-Павлоград». В районі перехрестя вул. Української с. Нова Іванівка Лозівського району Харківської області та автодороги «Мерефа-Павлоград», виїжджаючи на головну дорогу з другорядної за напрямком руху якого було встановлено дорожній знак 2.1 «Надати дорогу», на зазначеному перехресті, ОСОБА_7 проявив неуважність, діючи необережно, не переконавшись у безпеці своїх дій, не надав дорогу автомобілю «MAN Т15», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по головній дорозі автодороги «Мерефа-Павлоград» від м. Лозова Харківської області в напрямку м. Павлоград Дніпропетровської області, чим грубо порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України а також дорожнього знаку 2.1 (додаток 1 до даних Правил) згідно з якими: -п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; -2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під?їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. При цьому допустив зіткнення з автомобілем «MAN Т15», р.н. НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної події пасажир мотоцикла без р/н з номером рами НОМЕР_1 , ОСОБА_10 від отриманих травм загинув на місці події. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_10 є гостре порушення мозкового кровообігу, зумовлене травмою голови з переломом кісток черепа і крововиливом під оболонки головного мозку, отриманої в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, у даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла без р/н з номером рами НОМЕР_1 , ОСОБА_7 є невідповідності вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а також дорожнього знаку 2.1 (додаток 1 до даних Правил), які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Обвинувачений ОСОБА_7 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю. Пояснив, що він не має права керування транспортними засобами. Зазначив, що він не може пояснити час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, характер та механізм своїх дій, оскільки пам'ятає лише події 02.07.2025, а потім його пам'ять відновилася у лікарні, коли він прийшов до тями, тоді його голова та все тіло були дуже травмовані, він тривалий час перебував у лежачому стані. Щиро розкаявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, просив вибачення у потерпілих та просив суд суворо його не карати, надавши можливість відшкодовувати потерпілим матеріальну та моральну шкоду. Пояснив, що він шокований та дуже шкодує, що трапилася ця трагічна подія, бо з його вини загинув його друг.
Захисник в судовому засіданні просила врахувати як пом'якшуючу обставину активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Зауважила, що згідно дослідницької частини висновку експерта №12-14/410-А/25 від 28.07.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , внаслідок ДТП обвинувачений отримав численні тяжкі тілесні ушкодження, перелами та розриви внутрішніх органів. Також йому встановлено діагноз: 3ЧМТ, забій головного мозку. Після огляду та повторної консультації психіатра встановлено, що у ОСОБА_7 мається органічний афект (галюцінації, ЧТ), в психічном статусі грубі порушення пам'яті у місці та часі, антероретроградна амнезія. Тож він на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні давав правдиві свідчення, співпрацював зі слідством, розповів все, що пам'ятає, вибачився перед потерпілими, повністю визнав цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 та має намір відшкодувати потерпілим спричинену шкоду. Зважаючи на стан здоров'я ОСОБА_7 , наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, просила призначити ОСОБА_7 мінімальне покарання, встановлене в санкції статті.
Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на 10 років.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 , загинув її син, який був військовослужбовцем та приїхав додому у відпустку, тож вона відчуває глибокі душевні страждання, їй спричинено моральну шкоду. Наголосила, що обвинувачений дає неправдиві показання та вводить суд в оману, оскільки вона 03.07.2025 бачила ОСОБА_7 вранці на мотоциклі біля магазину, та їй відомо зі слів родички ОСОБА_11 та продавчині магазину(бару) ОСОБА_12 , що ОСОБА_7 02.07.2025 та 03.07.2025 придбавав алкогольні напої. Не вибачила обвинуваченого, та просила призначити йому суворе покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, щодо строку покарання підтримала позицію прокурора.
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заявлений позов про відшкодування моральної шкоди підтримали в повному обсязі, щодо покарання та його строку підтримали позицію прокурора.
Крім повного визнання винуватості, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:
-Показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що керуючи автомобілем марки «MAN» та рухаючись зі швидкістю приблизно 50-60 км/год у денний час у с. Нова Іванівка, він помітив мотоцикл на відстані приблизно 20-40 метрів, який наближався збоку. Він зрозумів, що мотоцикліст не буде гальмувати, у зв'язку з чим ОСОБА_9 різко застосував гальмування та повернув кермо автомобіля ліворуч з метою уникнення зіткнення. Однак уникнути ДТП не вдалося - відбулося зіткнення його автомобіля з мотоциклом, внаслідок якого водія і пасажира мотоцикла було відкинуто приблизно на три метри від мотоцикла. Після цього ОСОБА_9 негайно вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілих. Він оглянув водія мотоцикла, який, за його оцінкою, перебував у кращому стані, після чого оглянув пасажира, який був у значно гіршому стані. Свідок перевернув обох постраждалих на бік, щоб запобігти можливому захлинанню кров'ю. Згодом він побачив жінку, яка перебувала в автомобілі неподалік, яка на його прохання викликала швидку медичну допомогу і поліцію. Після прибуття бригади екстреної медичної допомоги медичні працівники оглянули водія мотоцикла, повідомили про необхідність його госпіталізації та зазначили, що доправлять його до лікарні. Після огляду пасажира мотоцикла медичні працівники повідомили, що не можуть допомоги йому, оскільки виявили у нього ознаки біологічної смерті.
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.07.2025 року зі схемою місця ДТП та додатком фототаблицею (т.1 а.с.161-183);
-висновком експерта №20250721190000129 від 13.08.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , в ході проведення якої виявлені тілесні ушкодження: важка закрита черепно-мозкова травма: крововилив в м?які покрови голови в лівій скроневій ділянці розміром 6х5см, уламковий перелом лівої скроневої кістки на площі 4х2см з формуванням уламка неправильно прямокутної форми від якого відходять два лінійно-зигзагоподібних переломи на основу черепа: в ліву середню черепну ямку довжиною 7,5см і на пірамідку лівої скроневої кістки довжиною 6 см, крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) в скронево-тім?яній ділянці лівої півкулі головного мозку у вигляді темно-червоної рідкої крові і пухкого темно-червоного кров?яного згортка загальним об?ємом 90мл, крововилив під м?які мозкові оболонки (субарахноїдальний крововилив) і ділянка забою головного мозку в лівій скроневій ділянці, крововилив у шлуночки головного мозку; закриті прямі переломи ребер зліва 1-8 по пахвовим лініям, гострі кінці переломів 3-5 ребер, розірвавши пристінкову плевру стирчать в плевральну порожнину з крововиливом в ліву плевральну порожнину близько 300мл темно-червоної рідкої крові; закритий поперечний перелом лівої плечової кістки в нижній третині зі зміщенням; відкритий уламковий перелом лівого надколінника; відкритий косо-поперечний уламковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням; садна на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу (13?0,5см), на верхній поверхні трацепієподібного м?язу зліва (10х2,5см), на задній поверхні лівого плеча в нижній третині (5x3,5см), на розгинальній поверхні лівого променево-зап?ястного суглобу (3?2,5см), на передній поверхні грудної клітини зліва в області проекції 2-4 ребер по середньоключній лінії (9х3см), на лівій бічній поверхні живота в середньо-верхній третині (12х3см), на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в верхній третині (13х2см), на зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині (11?4см), на зовнішньому мищелку лівого гомілковостопного суглобу (2х1,2см). Вищевказані тілесні ушкодження утворилися в період однієї події від травматичної дії тупих твердих предметів про індивідуальні особливості яких судити неможливо та могли бути отримані в умовах дорожньо-транспортної пригоди в строк і при обставинах, вказаних в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості: вищевказана черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа, крововиливами під оболонки головного мозку, забоєм головного мозку та відкритий косо-поперечний уламковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; закриті прямі переломи ребер зліва, закритий поперечний перелом лівої плечової кістки в нижній третині зі зміщенням, відкритий уламковий перелом лівого наколінника мають ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров?я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний був би строк більш ніж 21 день; садна - це легкі тілесні ушкодження. Причиною смерті ОСОБА_10 є гостре порушення мозкового кровообігу, зумовлене травмою голови з переломом кісток черепа і крововиливом під оболонки головного мозку, отриманої в умовах дорожньо-транспортної пригоди. При судово-медичній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт в кількості: в крові - 1,47%о, в сечі - 1,68%о, що відповідає його вмісту при легкому ступені алкогольного сп?яніння. При судово-медичній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_10 сурогати алкоголю, а саме: метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_10 барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гіосциамін, скополамін, кокаїн, пахікарпін, кофеїн, димедрол, ефедрон, ефедрин, опій, похідні піразолону, 1,4 - бенздиазепину та фенотіазіну не виявлені. Під час проведеної експертизи трупа ОСОБА_10 слідів перекочування коліс автомобіля не виявлено. Згідно висновків судово-імунологічної експертизи кров від трупа ОСОБА_10 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (перша) (т.1 а.с.190-193);
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/18047-ІТ від 28.07.2025 року, відповідно до якого на момент ДТП рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «MAN T15» р.н. НОМЕР_3 перебували у працездатному стані. Вирішення запитання: «Чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв?язку з виникненням ДТП?», позбавлено логічного сенсу, оскільки рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина перебували у працездатному стані. Вирішення запитання: «Чи міг дану несправність помітити водій автомобіля «MAN Т15» р.н. НОМЕР_3 , якщо так то при яких умовах?», позбавлено логічного сенсу, оскільки рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина перебували у працездатному стані. Вирішення запитання: «Чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв?язку з виникненням ДТП?», позбавлено логічного сенсу, оскільки рульове керувати робоча гальмівна система та ходова частина перебували у працездатному стані (т.1 а.с. 196-208);
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/18049-ІТ від 29.07.2025 року, відповідно до якого на момент ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 » перебували в працездатному стані. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи виникли дані несправності до ДТП або в її результаті?», у відношенні до робочої гальмівної системи, експертним шляхом не виявляється можливим. Несправність ходової частини мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 » у вигляді підвищеного зносу малюнку протектора шини переднього колеса виникла до ДТП. Несправності рульового керування та ходової частини у вигляді деформації кронштейну кріплення (винос) керма та руйнування лівого пера амортизаційної вилки мотоцикла виникли під час ДТП, в результаті зіткнення автомобіля «MAN T15» р.н. НОМЕР_3 з мотоциклом без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 ». В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи міг дану несправність помітити водій мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 », якщо так то при яких умовах?», у відношенні до робочої гальмівної системи, експертним шляхом не виявляється можливим. Несправність ходової частини мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 » у вигляді підвищеного зносу малюнку протектора шини переднього колеса виникла до ДТП, і водій міг її виявити перед початком експлуатації цього транспортного засобу шляхом візуального огляду переднього колеса мотоцикла. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, вирішення запитання: «Чи міг дану несправність помітити водій мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 », якщо так то при яких умовах?» у відношенні до рульового керування та ходової частини, позбавлено логічного сенсу. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи міг дану несправність помітити водій мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 », якщо так то при яких умовах?», та «Чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв'язку з виникненням ДТП?», у відношенні до робочої гальмівної системи, експертним шляхом не виявляється можливим. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв?язку з виникненням ДТП?», у відношенні несправності ходової частини, в аспекті підвищеного зносу малюнку протектора шини переднього колеса, експертним шляхом не виявляється можливим. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, вирішення запитання: «Чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв?язку з виникненням ДТП?», у відношенні рульового керування та ходової частини у вигляді деформації кронштейну кріплення (винос) керма та руйнування лівого-пора амортизаційної вилки мотоцикла, позбавлено логічного сенсу (т.1 а.с. 210-219);
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/18042-ІТ від 28.07.2025 року, відповідно до якого в момент первинного контакту автомобіль «MAN Т15» р.н. НОМЕР_3 своєю передньою лівою частиною контактував з передньою лівою частиною мотоцикла без р.н., при цьому, кут між повздовжньою віссю автомобіля «MAN T15» р.н. НОМЕР_4 та повздовжньою віссю переднього колеса мотоцикла без р.н. в момент їх первинного контакту ймовірніше за все, був близьким до 135+-10° (зображення 37 в дослідницькій частині висновку). Встановити кут між повздовжньою віссю автомобіля «MANT15» р.н. НОМЕР_3 та повздовжньою віссю мотоцикла без р.н. в момент їх первинного контакту неможливо, оскільки переднє кероване колесо мотоцикла може вільно переміщуватись відносно своєї осі обертання, а отже повздовжня вісь переднього колеса мотоцикла без р.н. в момент первинного контакту з автомобілем могла не співпадати з повздовжньою віссю самого мотоцикла. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Де відносно меж проїжджої частини розташовувалося місце зіткнення автомобіля «MAN Т15» р.н. НОМЕР_3 та мотоцикла без р.н., з номером рами « НОМЕР_1 »?», експертним шляхом не виявляється можливим. В момент первинного контакту взаємне розташування транспортних засобів відносно один одного було таким, що автомобіль «MANT15» р.н. НОМЕР_3 своєю передньою лівою частиною контактував з передньою лівою частиною мотоцикла без р.н. Місце зіткнення автомобіля «MAN Т15» р.н. НОМЕР_3 з мотоциклом без р.н. знаходилось перед початком утворення або в місці утворення подряпини на асфальті (позначення 4 схеми до протоколу огляду місця ДТП). Більш точно встановити розташування місця зіткнення вищевказаних транспортних засобів відносно меж проїзної частини, експертним шляхом не виявляється можливим в зв?язку з відсутністю на цій схемі ознак, за якими можливо встановити розташування місця зіткнення транспортних засобів. В момент початку гальмування швидкість руху автомобіля «MAN T15» р.н. НОМЕР_3 становила не менше 46 км/год. В зв?язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Яка була швидкість транспортних засобів в момент зіткнення згідно слідової інформації на схемі ДТП?», У відношенні мотоцикла без р.н., експертним шляхом не виявляється можливим (т.1 а.с.221-233);
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/20514-ІТ від 22.08.2025 року, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «MAN T15» ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «MAN Т15» ОСОБА_9 не мав технічної можливості запобігти ДТП шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «MAN Т15» ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходилися б в причинному зв?язку з даною ДТП. У даній дорожній обстановці водій мотоцикла без р/н ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху, а також дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія мотоцикла без р/н ОСОБА_7 визначалася виконанням ним вимог п. 16.11 Правил дорожного руху, а також дорожнього знаку 2.1, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла без р/н ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, а також вимогам дорожнього знаку 2.1, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв?язку з даною ДТП. Місце зіткнення автомобіля «MAN T15» та мотоцикла розташоване перед счісом на асфальті по ходу руху в напрямку м. Павлоград. Більш точно встановити, де розташоване місце зіткнення даних транспортних засобів відносно меж проїжджої частини, по зафіксованій на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим (т.1 а.с.243-248);
- висновком експерта №12-14/410-А/25 від 28.07.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , у зв'язку з подією 03.07.2025 року у ОСОБА_7 мала місце важка сукупна травма у вигляді таких ушкоджень: закрита черепно-мозкова травма: забійна рана волосистої частини голови, забій головного мозку: закритий перелом нижньої щелепи, садна обличчя; закрита травма грудної клітини: переломи задніх відрізків 8-11 ребер зліва, перелом тіла лівої лопатки, забій легень, лівосторонній гемопневмоторакс; закрита травма живота: розрив серозної оболонки низхідного відділу товстої кишки, гематома брижі товстої кишки, внутрішньочеревна кровотеча; забій - розрив (субкапсулярний) лівої нирки; закритий перелом задньої стінки вертлюгової западини зліва з вивихом лівого стегна. Вказані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк вказаних в постанові слідчого. Важка сукупна травма, встановлена у ОСОБА_7 , відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. При госпіталізації в КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР 04.07.2025 при дослідженні крові ОСОБА_7 на наявність алкоголю -етиловий спирт не знайдений (т.1 а.с. 234-235);
-результатом токсикологічного дослідження Лозівської ЦРЛ №1238 від 04.07.2025 року за змістом якого при дослідженні сечі ОСОБА_7 виявлено етанол, в концентрації 2,34 г/л (%) (т.1 а.с.252);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 зі схемою( т.1 а.с.236-241);
-постановами про визнання речовими доказами від 03.07.2025.
Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінив докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, та доведеності вини у його вчиненні.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.3 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину (постанова Верховного Суду в справі № 263/15605/17, провадження № 51 - 4234 км 20). Ні органом досудового розслідування, ні судом в судовому засіданні не було встановлено наявності у діях ОСОБА_7 активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а надання ним правдивих свідчень, відповідно до вказаної позиції касаційного суду, не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України,- не встановлено.
У п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо правозастосування положень статей 55, 286, 286-1 КК, викладеному у постанові 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20: Особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Керування в стані алкогольного сп'яніння є більш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість такого порушення обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою як для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, так і для самого себе та власності третіх осіб.
При обранні міри покарання ОСОБА_7 суд враховує, що він, не маючи права керувати механічними транспортними засобами відповідної категорії, вчинив тяжкий необережний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, від якого настала смерть молодої людини. При цьому суд також враховує поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що він як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду кримінального провадження визнавав свою провину, вибачався, та його родичі намагалися відшкодувати матері загиблого заподіяну шкоду від вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 самостійно не мав змоги цього зробити, бо після ДТП був доставлений ШМД до медичного закладу у вкрай важкому загальному стані з важкою сукупною травмою, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, в його психічному стані-грубі зниження пам'яті (антероретроградна амнезія). Також суд враховує особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований (з його та потерпілої ОСОБА_5 слів працював неофіційно), раніше не судимий, та, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України, з його реальним відбуванням, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Таке покарання на думку суду відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави у приватне життя особи винного повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи. Покарання цілком буде необхідне і достатнє для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Верховний Суд у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 158/1422/23; провадження № 51 - 4195 км 24 вказав, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Думка потерпілого враховується при призначенні покарання, проте вона не є вирішальною та обов'язковою для суду при визначенні остаточного покарання. Такий підхід щодо врахування думки потерпілих для призначення покарання відповідає позиції касаційного суду у цьому питанні, оскільки вона має враховуватись в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (постанова ВС від 28 січня 2025 року у справі № 158/1422/23; провадження № 51 - 4195 км 24).
Підстави для застосування ст.ст.69,69-1 КК України відсутні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав заявлений до нього потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник просили задовольнити цивільний позов.
Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне його задовольнити, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку(ч.2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частиною 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти РФ, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти РФ.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, які вона зазнала та зазнає у зв'язку з втратою чоловіка, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, та життя дитини, яка внаслідок кримінального правопорушення втратила батька, з урахуванням визнання позову обвинуваченим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 500000,00 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експертів покласти на ОСОБА_7 .
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Відповідно до копії ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09.09.2025, до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 8 (вісім) років.
Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 09.09.2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу -залишити тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_5 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_5 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати за проведення судових експертиз:№СЕ-19/121-25/18047-ІТ від 28.07.2025 року у розмірі 5348 гривень 40 коп., №СЕ-19/121-25/18049-ІТ від 29.07.2025 року у розмірі 5348 гривень 40 коп., №СЕ-19/121-25/18042-ІТ від 28.07.2025 року у розмірі 5348 гривень 40 коп., №СЕ-19/121-25/20514-ІТ від 22.08.2025 року у розмірі 5348 гривень 40 коп., а всього 21393 (двадцять одну тисячу триста дев'яносто три) гривні 60 коп. на користь держави. Код доходів 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 337874947, банк: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2025 року на: 1) автомобіль «МАN T15», р.н. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_13 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) мотоцикл без р/н з номером рами НОМЕР_1 , що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 .
Після набрання вироку законної сили речові докази: автомобіль «МАN T15», р.н. НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_13 ; мотоцикл без р/н з номером рами НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1